Гіпермаркет Знань>>Українська література>>Українська література 10 клас>> Українська література:Публіцистична діяльність І.Франка (стаття «Що таке поступ?»). Значення творчості Франка, його новаторство в літературі

                                                                         ЛІТЕРАТУРОЗНАВЧА ДІЯЛЬНІСТЬ

У 50-томному зібранні творів Франка 18 томів відведено вибраним працям ученого у царині теорії й історії літератури, літературної критики, фольклористики, етнології.

Ідучи від художньої практики найвизначніших європейських письменників, творчо опрацювавши досягнення естетичної думки, Франко обґрунтував концепцію наукового реалізму. Вчений вважав, що література має художньо досліджувати дійсність у різних параметрах. Письменники повинні орієнтуватися в найновіших досягненнях наук про людину і суспільство. Тільки тоді література зуміє осмислити провідні тенденції розвитку людства, з'ясувати істотні взаємини між особистістю і суспільством. У завдання митця входить всебічне вивчення внутрішнього життя людини, виявлення здорових начал народної моралі й етики, світовідчування і світосприймання народу.

Франко аналізував найвидатніші явища всесвітнього письменства, проводив паралелі між творами наших митців і здобутками в інших літературах. У розвитку українського літературознавства важливу роль зіграли його теоретичні праці «Література, її завдання і найважніші ціхи», «Влада землі в сучасному романі», історико-літературні огляди «Нарис історії украшсько-руськоі літератури до 1890 р.», «З остатніх десятиліть XIX віку» та інші.

Вчений не обминув жодного більш-менш помітного імені в українській літературі, сказав про нього вагоме слово, визначив місце в літературному житті свого часу, в історії письменства взагалі. Його перу належить понад ЗО розвідок про Тараса Шевченка, нариси про Михайла Старидь-кого, Лесю Українку, Володимира Самійленка та інших письменників.

У літературознавчій спадщині Франка помітне місце належить численним студіям з проблем розвитку художнього слова в різних країнах Європи — від античності до початку XX ст. Серед них «Гомерова «Одіссея», «Антіго-на», «Драматична дія Софокла», «Еміль Золя, його життя і писання», «Олександр Герцен», «Юліуш Словацький і його твори» та інші.

І сьогодні зберігають наукове значення Франкові праці з фольклористики та етнології. Серед них двотомні «Студії над українськими піснями», «Байка про вужа в домі», «До історії українського вертепу XVIII в.», «Життя і побут сучасного селянина на Вкраїні і у Франції».

Багатогранна літературно-художня і наукова творчість Франка — окраса національної класики.

                                                                                     ПИСЬМЕННИК-НОВАТОР

Письменник-громадянин, письменник-новатор — таким сприймаємо Франка сьогодні, таким він залишається й для майбутніх поколінь.

В одній із статей Франко дав блискучу характеристику талановитого письменника, зіставивши його з деревом, що «своїм корінням впивається якомога" глибше і міцніше в свій рідний, національний ґрунт, намагається віссати в себе, переварити в собі якнайбільше його живих соків, а своїм пнем і короною поринає в інтернаціональній атмосфері ідейних інтересів, наукових, суспільних, естетичних і моральних змагань». Це узагальнення характеризує творчість самого Франка — письменника глибоко національного і водночас такого, що відбивав і загальнолюдські прагнення та сподівання.

Художнє новаторство Франка визначається звільненням від описовості, побутовізму, моралізаторства, псевдоромантики, що продовжували існувати ще й у творах останніх десятиріч XIX ст, Своєю поезією, прозою, драматургією він збагатив український класичний реалізм, підніс нашу літературу на новий, якісно вищий ступінь. Його творчість була, підпорядкована високим завданням розвитку соціальної та національної самосвідомості українського народу,
Франко зробив вагомий внесок у розширення і збагачення суспільно-психологічної та філософсько-моральної проблематики нашої літератури. З його творіз постав образ соціально активного героя, органічно пов'язаного своєю діяльністю із змаганнями широких народних мас. Показ визрівання, нехай повільного, суперечливого, самосвідомості, людської і національної гідності представників різних соціальних верств — один з вагомих здобутків Франкової творчості.
Впадає в око піднесення письменником духовного, морального потенціалу людини, його увага до духовного відродження і громадського самовизначення особистості, філософсько-психологічке осмислення її ролі в житті, її наполегливе, часто драматично-трагічне шукання щастя.

Велич Франка виявляється насамперед у тому, що в його особі органічно поєднувалися письменник і публіцист, учений-мислитель і громадський діяч, причому на такому рівні й у такій повноті, які, на думку Євгена Маланюка, нагадували «хіба мужів італійського Відродження чи наших Київських Атен¹ могилянсько-мазепин-ської доби». А Іван Драч у цьому зв'язку відзначає, що у Франковій спадщині містяться такі глибокі оцінки людських взаємин, які не старіють, чарують нас сьогодні й захоплюватимуть нащадків, збуджуватимуть і в майбутньому художню та наукову творчість. Приклад Франка, людини, яка «досягнула граничної концентрації своєї волі, закувала себе чи в кайдани, чи в ярмо самодисципліни» і цим досягла вершин працездатності, має бути взірцем для сучасних митців і вчених, підстьобувати соромом за нашу лінькуватість, розслабленість, а може, й гедонізм»².

Саме ці якості Франкової творчості, постійні художні пошуки письменника й визначають місце його спадщини в національній і всесвітній літературі.

                                                                                   ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ

У чому виявляються актуальність проблематики і новаторство Франкової драматурги? Чи наявний ідейний перегук в оцінці явищ дійсності, суспільних процесів у п'єсах письменника і в його творах інших жанрів? Доведіть ствердну відповідь прикладами з творів,

¹  Атени   —  Афіни;  тут:  Київські Атени  —  центр національної культури, сивіти, науки.
² Гедонізм  — з гр. насолода.
 
Що характеризує драму як літературний рід? З'ясуйте її особливості на матеріалі аналізу драми «Украдене щастя». Використайте з цьому зв'язку спостереження й узагальнення дослідників, викладені у франкознавчих розвідках та теоретичних працях.

Чому п'єсу «Украдене щастя» називають соціально-психологічною драмою? Чи в українській літературі до появи твору Франка існував такий жанр? Якщо так, то наведіть приклади, зробіть відповідні зіставлення п'єс.

Доведіть, що в усіх головних дійових осіб драми «украдено щастя». Схарактеризуйте образи Анни, Миколи, Михайла, використовуючи при відповіді текстовий матеріал.

Чи бачили ви драму Франка в 'її сценічній реалізації або а кіноверсГі? Чим відрізняється літературний твір від сценічного? В чому своєрідність втілення певної теми засобами різних мистецтв?

Підготуйте реферат на тему «Іван Франко — письменник-нова-тор». Організуйте диспут про місце і значення Франкової творчості в літературному процесі. В цьому зв'язку використайте дослідження франкознавців, проведіть зіставлення Франкової творчості зі спадщиною його сучасників — Івана Нечуя-Левицького, Панаса Мирного, Бориса Грінченка, Івана Карпенка-Карого, Павла Грабоаськсго, Лесі Українки.

                                                        СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Горак Р. Тричі мені являлася любов.— К., 1983.
Каспрук А. Філософські поеми Івана Франка.— К., 1965.
Колесник П. Іван Франко: Біографічний нарис.— К., 1966.
Колесник П. Іван Франко: Літ. портрет.— К., 1964.
Коцюбинський М. Іван Франко // Коцюбинський М. Твори: У 7 т.— К,, 1975.— Т. 4.
Нечиталхок М. З народних ручаїв»— Львів, 1970.
Павличко Д. Франко — з нами // Біля мужнього світла: Літературно-критичні статті, спогади, виступи.— К., 1988.
Панченко В. Любов і боротьба Євгенія Рафаловича(Повість Івана Франка «Перехресні стежки») // Дивослово.— 1999.— № 9, 10.
Петлюра С. Іван Франко — поет національної честі // Петлюра   С. Статті.— К., 1993.
Рильський М. Іван Франко — майстер художнього слова // Рильський   М. Статті про літературу.— К., 1980.
Спогади про Івана Франка.— К., 1981.
Шезчук В. Із вершин та низин: Книжка цікавих фактів із історії української літератури,— К., 1990.
Шерех Ю. Другий «Заповіт» української літератури //Шерех Ю, Третя сторожа: Література. Мистецтво. Ідеології.— К., 1993.

Українська література 10 клас, Петро Хропко

_{Підручники та книги по всім предметам, домашня робота, онлайн бібліотеки книжок, плани конспектів уроків з Української літератури, реферати та конспекти уроків з Української літератури для 10 класу скачати}

Зміст уроку
 конспект уроку і опорний каркас                      
 презентація уроку 
 акселеративні методи та інтерактивні технології
 закриті вправи (тільки для використання вчителями)
 оцінювання 

Практика
 задачі та вправи,самоперевірка 
 практикуми, лабораторні, кейси
 рівень складності задач: звичайний, високий, олімпійський
 домашнє завдання 

Ілюстрації
 ілюстрації: відеокліпи, аудіо, фотографії, графіки, таблиці, комікси, мультимедіа
 реферати
 фішки для допитливих
 шпаргалки
 гумор, притчі, приколи, приказки, кросворди, цитати

Доповнення
 зовнішнє незалежне тестування (ЗНТ)
 підручники основні і допоміжні 
 тематичні свята, девізи 
 статті 
 національні особливості
 словник термінів                          
 інше 

Тільки для вчителів
 ідеальні уроки 
 календарний план на рік 
 методичні рекомендації 
 програми
 обговорення

Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, напишите нам.

Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - Образовательный форум.