Гіпермаркет Знань>>Історія всесвітня>>Всесвітня історія 8 клас>>Італійські гуманісти. Гуманізм за Альпами. Поява утопій. Політичні теорії.

Гуманізм за межами Італії

З середини XVI ст. нова культура виходить за межі Італії і починає розвиватися в інших європейських країнах -Німеччині, Франції, Англії, Нідерландах, Іспанії. За Альпами, на теренах колишнього «варварського світу», сліди римської давнини були не такими глибокими, як в Італії. Тут гуманісти, подібно до італійців, теж захоплювались античністю, але вони значно більше уваги приділяли власному минулому - історії германських народів та Середньовіччю в цілому. Повсюди існували університети - осередки наукових знань. Винайдення книгодрукування зробило головним джерелом знань книгу і тим сприяло успішному поширенню ідей гуманізму.
Справжнім вождем гуманістів на початку XVI ст. став Еразм Роттер-дамський (1469-1536) - найвидатніша постать Північного Відродження.

Син голландського священика, Еразм (справжнє ім'я - Герхард Герхардс), народився в Роттердамі. Він рано втратив батьків і був змушений самотужки торувати собі дорогу в житті. Після закінчення школи Бразм став ченцем, однак згодом залишив монастир задля навчання в університеті. Монархи різних країн Європи запрошували його до кебе на службу, але всім їм Еразм відмовив, не бажаючи втрачати свою незалежність. Він вважав, що не належить якомусь одному народу, і називав себе «громадянином світу». І справді, Еразм жив, навчався і писав свої твори в багатьох країнах Європи.

Особливої популярності набув твір Еразма «Похвала Глупоті» — сатира, написана у формі бесіди з читачем. Глупота йде по світу в супроводі своїх супутників -Лінощів, Лестощів, Божевілля, Зажерливості та Непробудного сну. «За допомогою цих вірних союзників, - каже Глупота, - я підпорядковую собі весь рід людський і віддаю накази навіть імператорам» . Стріли сатири Бразма цілили насамперед у верхівку суспільства, проте він не щадив і простих людей, серед яких теж зустрічалось чимало нерозумних. Еразм став визнаним головою інтернаціонального гуманістичного братства - так званої «республіки вчених», а свій твір присвятив найкращому другу - Томасу Мору.

Уявлення про ідеальне суспільство та закони розвитку держави

Відомий лондонський адвокат Томас Мор (1478-1535) був людиною винятково порядною, справедливою і шанованою. Лондонці обрали його членом парламенту, і згодом гуманіст обійняв найвищу державну посаду канцлера. Він упритул зіткнувся з недосконалістю державного управління та стражданнями народу і під впливом роздумів про це написав свою знамениту «Утопію». Мор жив у добу Великих географічних відкриттів, коли європейці дізналися про нові землі та народи, коли змінилось їхнє ставлення до світу. Не  дивно, що своїх героїв гуманіст помістив на одному з нововідкритих островів, розкиданих в океанському просторі. Від імені бувалого мандрівника Гітлодея (це вигадане ім'я Мор утворив від двох грецьких слів - «балаканина» і «знаючий») й ведеться розповідь.

Збереглася легенда про першу зустріч Еразма і Томаса Мора. Обидва гуманісти були запрошені на один з лондонських балів. Випадково розговорившись, співрозмовники насолоджувалися прекрасною латиною І чудовим почуттям гумору один одного. У кінці-кінців захоплений Еразм вимовив: «Ти або Бог, або диявол, або Томас Мор!» На що Мор відповів: «А ти — або диявол, або Бог, або мій Еразм». Це знайомство завершилось тривалою вірною дружбою. Мине час, і Еразм скаже про Мора: «Прямо-таки народжений і створений він для дружби... Хто шукає досконалого зразка справжньої дружби, не знайде кращого, ніж Мор».

Гітлодей розповідає про жорстокі порядки в тогочасній Англії і, на противагу, -про щасливий острів, де немає приватної власності та бідності, усі працюють і живуть у мирі та злагоді. Тут не існує грошей, кожен отримує «все за потребою». Утопійці мешкають великими сім'ями в упоряджених будинках, харчуються разом у громадських їдальнях-палацах. Проте це зовсім не означає примітивного загального зрівняння. Обдарована молодь звільняється від фізичної праці і вивчає науки. Усі інші після шестигодинного робочого дня можуть за бажанням навчатись, займатися спортом, розважатись. Утопійці переконані, що щастя людини полягає в її гармонійному розвитку, а також у розумному поєднанні праці та відпочинку. Державою управляють шановані вчені, а знаком їхньої влади замість корони слугує пучок колосся.

«Утопія» мала величезний успіх у читачів. Траплялися навіть люди, які вірили в справжнє існування щасливої країни і були готові вирушити на її пошуки. І це попри те, що навіть у назві самої країни «Утопія» (від грец. - місце, якого немає) Мор підкреслював вигаданий характер місцевості.

У Франції мрію про гармонійно розвинену людину висловив медик і письменник Франсуа Рабле (1494-1553). У знаменитому романі «Гаргантюа і Пантагрюель» він описав абатство, куди не було доступу лицемірам і чванливим балакунам. Там височів прекрасний палац, розкинувся затишний парк для прогулянок, чекали на бажаючих гімнастичні майданчики. Усі мешканні абатства поселились у ньому добровільно. Вони вміли писати вірші та грати на різних музичних інструментах, говорили п'ятьма-шістьма мовами.

Твори про досконале суспільство отримали назву утопічні. їхня поява засвідчила, що гуманістів турбували не лише питання нового гармонійного виховання окремої особи, а й проблема створення досконалого суспільства.

XVI ст. З "Утопії" Томаса Мора
Після неодноразового і уважного спостереження за всіма процвітаючими сьогодні державами я можу клятвено стверджувати, що вони є змовою багатіїв, які під іменем і вивіскою держави піклуються про свою власну користь. Усі ці люди абсолютно нічого не роблять... Життя їхнє минає серед блиску і розкошів, у ледарстві й марних заняттях. З іншого боку, людей гнітить сьогодні безплідна, безкорисна праця та вбиває думка про злиденну старість. Я переконаний, що розподілити все порівну й справедливо, а також щасливо управляти справами людськими неможливо інакше, ніж повністю знищивши власність.

Гуманістів XVI ст. цікавили і закони розвитку держави. Видатним істориком і політиком був автор знаменитого трактату "Державець" флорентієць Ніккбло Макіавеллі (1469—1527), який неодноразово повторював, що його найулюбленішим заняттям є «розмірковувати про державне мистецтво» - політику. Палкий патріот своєї батьківщини, Макіавеллі жив у добу, коли Італія залишалася роздробленою і через це неодноразово потерпала від грабіжницьких вторгнень чужоземних армій. Вважаючи, що головною перешкодою до об'єднання була своєкорислива політика папства, Макіавеллі не сумнівався, що в таких умовах врятувати країну й створити єдину міцну Італію здатен лише сильний правитель, причому задля досягнення великої мети він міг діяти підступно, безжально та нечесно.

Чимало людей думали так само, але заявити про це відкрито наважився саме Макіавеллі. Тому нерідко вважається, що, вихваляючи негативні якості в правителях, він звільнив політику від моралі. Виникло навіть поняття «макіавеллізм» — політична безпринциповість. Насправді ж, Макіавеллі першим сказав, що політика є самостійною сферою діяльності зі своїми власними законами і принципами.

Її важко суміщати з поняттями моралі, а гучними моральними гаслами політики нерідко лише прикривають непривабливі цілі. Макіавеллі мріяв про єдину Італію й накреслив шляхи та засоби для досягнення цієї мети. Його твір - не утопія, а книжка про реальні політичні дії.

1. Яку людину гуманісти вважали своїм ідеалом? Чим їхнє ставлення до неї відрізнялося від середньовічного?
2. Чи турбували гуманістів питання освіти і виховання молоді?
3. Як гуманісти вплинули на ставлення до мистецтва? Чи сприяло меценатство розвитку культури Відродження?
4. Які нові проблеми піднімали у своїй творчості гуманісти Північної Європи?
5. Чому твір Макіавеллі «Державець» не можна вважати утопією?

Завдання

1. Спираючись на зміст уривка з твору Франческо Кастільоне, з'ясуйте, чи міг учитель Вітторіно да Фельтре стати зразком для своїх учнів? На якій підставі автор стверджує, що Вітторіно - добра людина і найкращий учитель? Чому в цю школу приїжджали вчитись з усієї Італії?
2. Використовуючи уривок з твору Томаса Мора «Утопія», визначте ставлення англійського гуманіста до держави і тих. хто тримає у своїх руках державну владу. Чи мав він рацію стверджувати, що знищення власності зробить людей щасливими?

_{Книги, підручники всесвітня історія, конспект на допомогу вчителю та учням. Всесвітня історія обучатись онлайн}

Зміст уроку
 конспект уроку і опорний каркас                      
 презентація уроку 
 акселеративні методи та інтерактивні технології
 закриті вправи (тільки для використання вчителями)
 оцінювання 

Практика
 задачі та вправи,самоперевірка 
 практикуми, лабораторні, кейси
 рівень складності задач: звичайний, високий, олімпійський
 домашнє завдання 

Ілюстрації
 ілюстрації: відеокліпи, аудіо, фотографії, графіки, таблиці, комікси, мультимедіа
 реферати
 фішки для допитливих
 шпаргалки
 гумор, притчі, приколи, приказки, кросворди, цитати

Доповнення
 зовнішнє незалежне тестування (ЗНТ)
 підручники основні і допоміжні 
 тематичні свята, девізи 
 статті 
 національні особливості
 словник термінів                          
 інше 

Тільки для вчителів
 ідеальні уроки 
 календарний план на рік 
 методичні рекомендації 
 програми
 обговорення

Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, напишите нам.

Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - Образовательный форум.