дізнатися про стан Галичини до правління Марії Терезії та Йосифа ІІ, визначити суть їх реформ та наслідки реформування у багатьох галузях суспільства.
Задачі
сформувати знання про історичних особистостей періоду
дізнатися про стан економіки українських земель у складі Австрійської імперії до початку правління Марії Терезії
донести учням інформацію про суть реформ та їх наслідки для українських земель
зацікавити та змотивувати учнів до вивчення тематичного блоку
навчитися черпати інформацію з відеоматеріалів
розглянути питання дискримінації, світові приклади історії та сьогодення
донести учням думку, що дискримінація не повинна мати місця у сучасному демократичному суспільстві
План уроку
Привітання вчителя та оголошення теми. (1 хв)
Перевірка домашнього завдання. (5-7хв)
Актуалізація опорних знань (3-5 хв)
Вивчення нової теми. (20 хв)
Самостійна робота учнів (4-6 хв)
Висновки та узагальнення (3-4 хв)
Домашнє завдання (1-2 хв)
Відеоматеріал до уроку
Хід уроку
Привітання вчителя та оголошення теми. (1 хв)
Доброго дня, шановні учні! Тему сьогоднішнього уроку ви бачите на дошці. Запишіть у зошити, будь ласка. Сьогодні ми розпочинаємо вивчення тематичного блоку "Модернізація українського суспільства в середині - у другій половині ХІХ ст."
Перевірка домашнього завдання. (5-7хв)
Учитель повторює з класом матеріал минулого тематичного блоку для закріплення вивченого, використовуючи такі відкриті питання:
Розкажіть про стан освіти на українських землях на початку 19 століття. Від чого/кого він залежав?
Які заклади були відкриті в Одесі, Харкові, Києві?
Між якими країнами були розподілені українські землі станом на кінець 18 століття? Покажіть на карті.
Прийом 2. Міні-дискусія
Учитель дискутує з учнями про стан різних галузей суспільства у складі імперій.
Вивчення нової теми. (20 хв)
Австрія розглядала західноукраїнські землі як джерело для поповнення державної казни грошима, а армії – солдатами. Одна досягення таких цілей вимагало певної перебудови життя новоприєднаних земель. Австрійці застали у Галичині необмежену владу польської шляхти, відсутність промисловості і торгівлі, великих міст і нормальних шляхів сполучення, бідність неосвіченого, закріпаченого населення, повну відсутність шкіл. Тому дуже скоро після зміни влади у регіоні сталися реформи, що торкалися економічного і суспільного життя.
Реформи відбулися у 70-80-ті рр. 18 ст., за часів правління Марії-Терезії (1740-1780) та її сина Йосифа (1780-1790).
Історичні особистості
Марія Терезія (Maria Theresia) (1717-1780), ерцгерцогиня Австрії, королева Угорщини і Чехії, дружина імператора Священної Римської імперії Франца I, мати Марії Антуанетти, королеви Франції. Старша дочка імператора Карла VI, народилася 13 травня 1717. Коли у її батька вже не залишалося надії на появу спадкоємця чоловічої статі, він спробував забезпечити міжнародне визнання прав Марії Терезії, домагаючись того, щоб вона успадкувала його володіння. Прагматична санкція, що узаконила це право, була зрештою визнана всіма країнами, окрім Баварії.
Марія Терезія
Марія Терезія народила 16 дітей, 10 з яких дожили до дорослого віку. Головним прагненням імператриці в останні роки правління стало забезпечення політично вигідних шлюбів своїх дітей. Вона переконала Йосипа після смерті його першої дружини одружитися на баварській принцесі Марії Йозефа, до якої він мав відверту антипатію. Леопольд одружився на Марії Луїзі, іспанської принцесі з династії Бурбонів, і успадкував Тоскану. Фердинанд став правителем Ломбардії і одружився на спадкоємиці герцога Моденского. З дочок Марії Терезії лише найулюбленіша, Марія Христина, вийшла заміж за своїм вибором за принца Альбрехта Саксонського, хоча у нього не було ні достатніх коштів, ні політичного впливу. Марію Амалію взяв у дружини герцог Парми, Марію Кароліну - король Фердинанд Неаполітанський, а Марію Антуанетту - дофін, який у 1774 став Людовіком XVI Французьким. Померла Марія Терезія у Відні 29 листопада 1780.
Сучасний Відень
Новотворення в аграрній сфері посіли центральне місце. Реформатори мали метою поліпшення стану селянства, що складало найчисленнішу верству підданих, а отже – головне джерело податків. Справи у сільському господарстві Галичини були вибухонебезпечними. Ніде в Австрійській імперії визискування селянства не набирало таких потворних форм: під час літніх сільськогосподарських робіт панщина становила 6 днів на тиждень. На початку 80-х років 18 ст. було видано імператорський указ, що проголошував звільнення селян від особистої залежності, від поміщіків, і визначав чіткий і фіксований розмір панщини (до 30 днів на рік).
Релігійна реформа Наступною була реформована релігійна сфера суспільства. До реформи некатолицькі віросповідання (греко-католицьке та іудейське) були дискриміновані. Некатолики не допускалися до держаної служби, а євреїв до того ж зобов'язували носити спеціальний одяг, сплачувати принизливий податок за переміщення по території монархії, який традиційно збирався з худоби.
Литовські євреї 18 століття
Фішки для допитливих
Світові випадки дискримінації єврейського населення
Хрестові походи корінним чином змінили політичне та економічне становище євреїв Німеччини. Євреї стали безправними неповноцінними людьми, яких, на думку священиків і черні, можна принижувати, грабувати, вбивати. Їх витіснили з усіх областей виробничої та економічної діяльності, заборонили займатися сільським господарством, позбавили землі. Ремісники втратили свої майстерні.
Торгові шляхи, відкриті євреями, зв'язку між Європою і Азією перейшли в руки християнських купців. Та й самі можливості пересування зробилися дуже обмеженими. Євреї стали «рабами королівської скарбниці», королі звикли продавати і ув'язнює євреїв, передаючи це право своїм феодалам і великих містах.
Розбагатіла на євреях знати і єпископи позичали євреям награбовані гроші для дрібної торгівлі та грошових операцій. Таким чином, євреї стали посередниками між двома групами християнського суспільства, викликаючи на себе ненависть низів соціальної драбини.
Дедалі більшого поширення отримував одного разу винайдений «кривавий наклеп». Лише в небагатьох місцях вдалося довести його неспроможність і зловмисність. Кульмінацією фанатизму з'явився IV Латернскій (Вселенський) собор.
Релігійна реформа полягала в тому, що католицька, протестантська та греко-католицька церкви були зрівняні у правах. Релігійні реформи потягнули за собою зміни у освітній сфері. У Львові замість закритої єзуїтської академії у 1784 р. відкрили університет. При ньому діяв до 1809 р. Руський інститут, де навчалися в тому числі українці. Почала працювати мережа семінарій, які готували греко-католицьких священників. Іншим нововведенням стало запровадження початкових і середніх шкіл. У початковій школі навчання мало проводитися рідною мовою.
Стан господарства
Основною галуззю господарства залишалося сільськогосподарське виробництво. Практично всі поміщики були поляками. Лише в окремих маєтках використовувалися агротехнічні досягення, застосовували найману працю.
1 листопада 1781 Йосип II видав указ про знищення кріпацтва в землях Австрійської монархії. Селянська залежність замінялася пом'якшеними відносинами підданства. Оголошувалася особиста свобода селян, які відтепер могли вільно вступати в шлюб, мали право вільно піти з маєтку поміщика, обрати будь-яку професію чи ремесло. Однак за свої земельні наділи селяни зобов'язані були виконувати панщину та інші повинності на користь землевласника. Пізніше уряд намагався регулювати повинності селян шляхом введення єдиного поземельного податку, що виплачується в грошах. Таким шляхом Йосип II розраховував збільшити доходи держави і уникнути революції. Однак після смерті імператора дворянство Австрії домоглося скасування всіх його реформ в селянському питанні.
Йосип II
Йосип II обмежив самостійність католицької церкви в австрійських землях, були частково конфісковані церковні землі, церква і школа підпорядковувалися державі. Примусово вводилася німецька мова в судочинстві й адміністрації, що викликало невдоволення багатьох населявших Габсбургську імперію народів.
Самостійна робота учнів (4-6 хв)
Учні створюють таблицю "Реформи Франца Іосифа ІІ"
Реформа
Роки здійснення
Суть
Наслідки
Висновки та узагальнення (3-4 хв)
Марія Терезія та Йосип II заохочували розвиток торгівлі і мануфактури, ввели обов'язкове початкове навчання, будували університети, оголосили себе покровителями науки і мистецтва. Марія Терезія ввела загальний податок, від якого не звільнялися дворяни, а Йосип II провів аграрну реформу. Ряд причин змусив його піти на це. Найголовніші серед них – селянські повстання, а також міркування фіскального характеру. Надмірні феодальні повинності призводили до занепаду селянські господарства і вони не в змозі були платити податки і поставляти рекрутів.
Домашнє завдання (1-2 хв)
Повторити вивчений матеріал за підручником.
Заповнити словнички дат та термінів і понять.
Творче завдання: намалювати ілюстрацію до теми, що відображує основну її суть.
За бажанням: знайти цікаві факти про життя та діяльність Марії Терезії та Франца Іосифа ІІ.
Відеоматеріал до уроку
Робота з відеоматеріалом. Що таке дискримінація? Факти дискримінації в історії та сьогодні. Світовий рівень.
Питання до класу
Які типи дискримінації ви знаєте?
Чи можна сказати, що одна дискримінація легша за іншу?
Назвіть приклади дискримінації народів чи верств населення із історії України та всесвітньої історії.
Які верстви населення були дискриміновані у кінці 18 - на початку 19 століття на українських землях?
Список використаних джерел:
Урок на тему "Вплив аграрної реформи уряду Франца-Йосифа 1848 р. на розвиток економіки у західноукраїнських землях." Гопак Н. П., учителя історії гуманітарної гімназії, м. Жовті Води, Дніпропетровська область
Урок на тему "Реформи уряду Франца-Йосифа" Пальнікової Н. Л., учителя історії, середня загальноосвітня школа 1-3 ступенів №3 міста Ірпеня
Остафійчук В.Ф. – Історія України – Сучасне Бачення, Знання Прес, 2006
Поставить вопрос о современном образовании, выразить идею или решить назревшую проблему Вы можете на Образовательном форуме, где на международном уровне собирается образовательный совет свежей мысли и действия. Создав блог, Вы не только повысите свой статус, как компетентного преподавателя, но и сделаете весомый вклад в развитие школы будущего. Гильдия Лидеров Образования открывает двери для специалистов высшего ранга и приглашает к сотрудничеству в направлении создания лучших в мире школ.
