Текущая версия на 07:14, 18 сентября 2012

Гіпермаркет Знань>>Географія>>Географія 7 клас: Відмінність Євразії за геологічною будовою від інших материків. Формування рельєфу. Давні материкові зледеніння. Сейсмічно активні області

Рельєф. Рельєф Євразії надзвичайно різноманітний, відзначається величезними контрастами. Причину цього слід вбачати в історії формування території материка і його тектонічній будові. На відміну від інших континентів, Євразія почала формуватися навколо декількох платформ - найдавніших ділянок земної кори. У західній частині це Східноєвропейська платформа, на півночі - Сибірська, на сході -Китайська, а на півдні - Індостанська й Аравійська платформи. У рельєфі цим платформам відповідають величезні рівнинні простори, наприклад Східноєвропейська рівнина. Велика Китайська рівнина, Середньосибірське плоскогір'я і т. д.

Роль внутрішніх сил у формуванні рельєфу. Рух літосферних плит наприкінці протерозойської і на початку палеозойської ер сприяв утворенню між Східноєвропейською, Сибірською і Китайською платформами своєрідного поясу складчастості, що поступово об'єднав їх у єдине ціле. Тут розташовані одні з найдавніших гірських систем материка, що потім протягом тривалого часу руйнувалися. Проте певна їх частина через багато сотень мільйонів років знову була піднята тектонічними рухами на різну висоту. Так омолодилися давні гори, серед яких Урал, Тянь-Шань. Алтай, Саяни та ін.

Окремі палеозойські споруди не зазнавали подальшого складкоутворення. Вони майже цілком зруйнувалися і перетворилися на горбисту рівнину, як, наприклад, Казахський дрібносопковик.

Деяка частина палеозойських складчастих споруд, а також окремі ділянки території материка значно опустилися. Поступово вони вкрилися потужною товщею осадових порід, які з часом утворили  чохол молодих, палеозойського віку, платформ.

У мезозойську еру внаслідок руху літосферних плит Євразія остаточно відокремилася від Північної Америки. На сході материка, від Чукотки до Малаккського півострова, виник ряд гірських систем меридіонального простягання, зокрема Верхоянський хребет та ін.

Наприкінці мезозойської ери Євразія з півдня закінчувалася Тибетським масивом, окраїнними морями, глибоководними жолобами й вулканічними поясами. Однак згодом сталося зіткнення Індо-Австралійської та Євразійської літосферних плит. Це зіткнення сприяло гжсенню в кайнозої ще двох велетенських поясів складчастості. Іааз із них простягається переважно в широтному напрямку від західних до східних берегів континенту, об'єднуючи гірські споруди Європи й Азії. Саме з ним пов'язане утворення найбільших гірських споруд материка, серед яких Піренеї, Альпи, Апенніни, Карпати, Кзшмеькі гори, Кавказ , а також найвищі гори світу — Гімаш. Чимало з них продовжують рости. Упродовж останніх 1,5 млн років вершини гір подекуди піднялися на висоти, що перевищують 8 км. Нині «оселя снігу»  продовжує зростати зі швидкістю близько 3 мм на рік.

Поряд із найвищими гірськими спорудами Євразії у прогинах земної кори утворилися й великі низовини, як, наприклад, Прикаспійська, Месопотамська та Індо-Гангська.
 
Другий величезний пояс кайнозойської складчастості сформувався на сході материка внаслідок чергового зіткнення Тихоокеанської та Євразійської літосферних плит. Він простягається від Камчатки до Малайського архіпелагу  простежується не тільки на суходолі, айв океані у вигляді велетенської острівної дуги. Вона
входить до складу Тихоокеанського «вогняного» кільця. Тут зосереджено декілька сотень вулканічних вершин. Найвища з них Ключевська Сопка (4750 м) напівострові Камчатка, де також розташований надзвичайно небезпечний вулкан Шивелуч. На Японських островах широко відомий вулкан Фудзіяма всесвітню славу має вулкан Кракатау, що в групі Зондських островів. Усі вони діючі: сибірська, Велика Китайська; низовини: Прикаспійська, Індо-Гангеська, Месопотамська; височини: Середньоросійська; плоскогір'я: Середньосибірське, Декан; нагір'я: Тибет, Іранське; вулкани: Гекла, Етна, Везувій, Ключевська Сопка, Фудзіяма, Кракатау.

Роль давнього зледеніння. Велике значення для формування рельєфу Євразії мають зовнішні чинники. У кайнозойську еру загальне підняття суходолу і похолодання клімату Землі призвели до виникнення потужного материкового зледеніння. Центрами його в Євразії були Скандинавський півострів, Північний Урал і Таймир. Звідси льодовик просувався на південь, досягнувши на Східноєвропейській рівнині широти Дніпропетровська.
Рухаючись, льодовик істотно змінював поверхню суходолу. Немов величезний бульдозер, він вирівняв міцні скелі та згладив верхні шари пухких порід, утворюючи водночас глибокі вузькі морські затоки, безліч річкових долин і озерних улоговин тощо. Відшліфовані уламки гірських порід - валуни - виносилися з центрів зледеніння далеко на південь. Там, де льодовик танув, накопичувалися льодовикові відклади. З суміші валунів, глини й піску утворилися велетенські горби, пасма гір і цілі рівнини. Талі води виносили значні маси піску, вирівнювали поверхню і формували плоскі піщані рівнини - полісся.

Чергування горбів і пасом заввишки понад 100 м добре помітні в рельєфі Європи.

У Карпатах давній льодовик виробив подекуди величезні заглиблення, в яких із часом утворилися надзвичайно мальовничі гірські озера. На гірському узбережжі Скандинавського півострова харак¬терною спадщиною давнього льодовика є глибокі й вузькі затоки (фіорди), що прорізають узбережжя (мал. 170). їхні стрімкі, складені дуже міцними породами скелясті береги підіймаються подекуди на 1,5 км уверх.

Так само з діяльністю льодовика пов'язане виникнення численних острівків Утім островами вони стали пізніше, після відступу льодовика. А до того це були згладжені, оброблені льодовиком величезні валуни. Нині на затоплених рівнинах вони піднімаються на кілька метрів над поверхнею води, іноді густо зарослі лісом.
Більшість низовинних рівнин створені наносами . річок. Серед таких - Велика Китайська рівнина, над якою йти» знамениті річки Хуанхе і Янцзи. Так само значною річками (Об, Іртиш) створена і Західносибірська рівнина -в і найбільших рівнин земної кулі.

Однак водні потоки здатні не лише вирівнювати поверхню. За участю виникає також густа сітка ярів і балок. Наприклад, на сході річки виробили у пухких породах численні яри. А подекуди завдяки поверхневим водам утворилися эни завглибшки 300-400 м! вітру. У внутрішніх областях Євразії, на неозорих просторах і спекотних пустель, у формуванні рельєфу велику роль грає вітер. Він переносить пісок і утворює бархани та дюни зав-до 150 м, шліфує гірські породи, надаючи скелям химерних . Так, у деяких центральних областях Азії внаслідок вивітрювань  виник дивовижний рельєф «еолових міст». Це форми рельєфу, іагадують міста і дуже схожі на рукотворні споруди. Проте їхнім як підказує сама назва, є все ж вітер.

Географія материків і океанів. 7 клас. В. Ю. Пестушко, Г. Ш. Уварова
Надіслано читачами з інтернет-сайтів

_{Планування уроків з Географії, відповіді на тести, завдання та відповіді по класам, домашнє завадання та робота з географії 7 клас}

 Зміст уроку
конспект уроку і опорний каркас                      
 презентація уроку 
 акселеративні методи та інтерактивні технології
 закриті вправи (тільки для використання вчителями)
 оцінювання 

Практика
 задачі та вправи,самоперевірка 
 практикуми, лабораторні, кейси
 рівень складності задач: звичайний, високий, олімпійський
 домашнє завдання 

Ілюстрації
 ілюстрації: відеокліпи, аудіо, фотографії, графіки, таблиці, комікси, мультимедіа
 реферати
 фішки для допитливих
 шпаргалки
 гумор, притчі, приколи, приказки, кросворди, цитати

Доповнення
 зовнішнє незалежне тестування (ЗНТ)
 підручники основні і допоміжні 
 тематичні свята, девізи 
 статті 
 національні особливості
 словник термінів                          
 інше 

Тільки для вчителів
 ідеальні уроки 
 календарний план на рік 
 методичні рекомендації 
 програми
 обговорення

Географія 7 класЕсли у вас есть исправления или предложения к данному уроку, напишите нам.

Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - Образовательный форум.