Гіпермаркет Знань>>Історія України>>Історія України 9 клас. Повні уроки>>Відродження громадівського руху в 70—90-х роках. Громадівський рух. «Київський телеграф». Емський указ.Повні уроки.

Мета уроку

Описати основні течії суспільно-політичного руху. Пояснити основні принципи громадівського руху. Вплив Емського указу на культуру України.

Завдання уроку

• навчитися критично і творчо мислити;
• самостійно робити конспект лекції;
• розвивати пізнавальний інтерес до матеріалу.
  

Тип уроку

комбінований

План уроку

• Викладка нового матеріалу
• Підсумки
• Домашнє завдання
• Теми для обговорення у групі
• Основні дати та терміни
• Література

Хід уроку

• Вступне слово вчителя.
• Опитування домашнього завдання
• Вивчення нового матеріалу. Бесіда. Розповідь. Читання матеріалу класом. Перегляд відео.
• Дискусія, робота по групам. Висновок по темі
• Домашнє завдання

1. Громадівський рух на початку 70-х рр.

Наприкінці 60-х рр. в умовах послаблення антиукраїнської політики відбувалося відновлення громадівського руху, але вже як нелегального. Центром відродженого громадівського руху знову став Київ, де сконцентрувалися значні інтелектуальні сили. Поряд із колишніми громадівськими діячами з’явилася талановита молодь – М.Зібер, О.Русов, С.Подолинський та ін., яка додала динамізму українському рухові. Завдання кожного громадівця полягало в конкретних справах за своїм фахом: історія, мовознавство, література тощо. У 1873 р. громада виступила зі своєю політичною програмою, основною тезою якої була вимога федеративного ладу Росії з наданням широкої автономії Україні. У своїх переконаннях значна частка громадівців дотримувалася досить радикальних поглядів, особливо діячі Одеської громади (Л.Сименський, М.Климовський, М.Боровський, А.Крижановський, І.Луценко).

О.Русов

Поміркуйте

1. Охарактеризуйте світоглядні позиції київських громадівців.

2. Як ставилися громадівці до ідей націоналізму? Чим таке ставлення було зумовлене?

2. Південно-Західний відділ Російського географічного товариства

Відкриттю Південно-Західного відділу Російського географічного товариства сприяли декілька чинників, а саме:

1. Військове відомство в умовах загострення міжнародного становища потребувало даних необхідних для складання детальних топографічних карт.

2. Аграрна реформа та щоденні потреби її реалізації. 3. Зосередження в Києві значних наукових сил. Тут діяли: Комісія для розгляду давніх актів, а також Комісія для опису губерній Київського освітнього округу. Перша спроба заснувати відділ на початку 50-х рр. ХІХ ст. була невдалою – поліцейські перестороги взяли гору. Але час брав своє. У 1869 р. клопотаннями Російського географічного товариства та особисто його віце-президента П.П.Семенова (з 1906 р. – Семенов-Тянь-Шанський), П.П.Чубинському було доручено очолити експозицію в Південно-Західний край (землі Правобережної України).

П.П.Семенов

Цікаво знати

Павло Платонович Чубинський

Павло Платонович Чубинський (1839–1884) був людиною, в якій поєднувалися талант поета, організаційний хист і прискіпливість дослідника. Попри високі творчі злети, його особиста доля виявилась лихою. Його двічі висилали з Києва, наслідком чого стала тяжка хвороба, яка звела 45-річного діяча українського руху в могилу. Приводом до переслідування були його українофільські переконання, а особливо вірш «Ще не вмерла Україна», якому судилося стати національним гімном. П.Чубинський народився в Борисполі під Києвом. Навчався у 2-й київській гімназії, потім – на юридичному факультеті Петербурзького університету. Він активно працював у недільних школах Петербурга, співробітничав у журналі «Основа». Повернувшись після завершення навчання в Україну, Чубинський став активним членом Київської громади. Його активна наукова діяльність не раз відзначалася нагородами, тоді як громадсько-політична зазнавала переслідувань. Будучи в засланні в Архангельській губернії, він розгорнув там широку дослідницьку роботу. Авторитет дослідника-етнографа проторував йому шлях у рідну Україну.

Почата в травні 1869 р. експедиція завершилася восени 1870 р. Вона дослідила 54 повіти 8 губерній і зібрала багатий етнографічний матеріал – пам’ятки усної народної творчості, записи весільних обрядів, місцевих говірок, звичаєве право Правобережної України. Дослідницька праця Чубинського довела безпідставність позиції противників відкриття Південно-Західного відділу Російського географічного товариства.

3. Емський указ

Перший сигнал прозвучав уже в січні 1875 р. Київський цензор Позиревський дістав від начальника головного управління у справах друку конфіденційний наказ: «З огляду на те, що Головне управління дістало деякі відомості про газету «Киевский Телеграф», пропонується вам під час цензурування зазначеної газети ставитися до неї з особливою обачністю та, між іншим, не допускати в ній жодних статей, що проводять українські тенденції».

Михайло Юзефович

Далі пішли доноси, в яких український рух звинувачувався в сепаратизмі. Найбільше зусиль для дискредитації українського руху доклав Михайло Юзефович – полтавський поміщик, колишній член Київської громади. Будучи відданим служителем імперії він не міг погодитися з українознавчою спрямованістю діяльності товариства. Зрештою, тривожні повідомлення занепокоїли царя. За його дорученням було створено спеціальну комісію, на яку покладалося завдання вироблення засобів боротьби проти українофільської діяльності. Комісія дійшла висновку, що «допустити окрему літературу на простонароднім українськім наріччі значило б покласти тривку основу для переконання в можливості відділення, хоча б і в далекій будучині, України від Росії». Комісія підготувала на підпис цареві таємний указ, що одержав назву Емського акту (від назви міста). 18(30) травня 1876 р. він набрав чинності. Емський указ було витримано в дусі Валуєвського циркуляра, але він різко посилив репресії проти української культури, заборонивши: ввіз книжок українською мовою; друкування і видання в Росії оригінальних українських творів та перекладів, п’єс для театральних вистав, текстів до нот, крім історичних пам’яток із збереженням правопису оригіналу; громади. Указ ліквідував Південно-Західний відділ Російського географічного товариства, встановив суворий контроль над художніми творами українською мовою, які мали друкуватися російським правописом. Заборонялася діяльність театральних труп із суто українським репертуаром, українська п’єса повинна була йти в кінці вистави, після російських, щоразу вистави вимагали окремого дозволу. Окремий пункт Емського указу стосувався персонально Драгоманова й Чубинського, яким було заборонено жити в Україні. Водночас надавалася матеріальна допомога москвофільському рухові в Галичині, який завзято боровся проти руху українського.

Окремо рекомендувалося чиновникам міністерства освіти особливо обережно добирати вчителів для шкіл у південно-західній частині імперії. Перевага мала надаватися росіянам. Ті ж учителі-українці, які здобули освіту в Київському, Харківському, Одеському навчальних округах, мали виїжджати на роботу поза межі України. Емський указ був тяжким ударом і для науки, і для українського руху в цілому. Він був спрямований на те, щоби вилучити українську тематику з серйозних культурних жанрів, загнати українську культуру в глухий кут провінційної відсталості, розгромити організаційні центри українського руху. Українці були єдиним народом Російської імперії, у якого репресій зазнала національна мова. Дикість Емського указу була дещо пом’якшена у 1881 р., коли було дозволено друкувати українською мовою словники, щоправда, російською абеткою. Питання про україномовні вистави вирішувала відтоді місцева влада. Але в 1884, 1892 та 1895 рр. його доповнили новими заборонами.

Запитання і завдання

1. Які причини відродження громадівського руху в 70-ті рр.?
2. Вкажіть основні відмінності громадівського руху 60 і 70-х рр.
3. Яку роль відіграв Південно-Західний відділ Російського географічного товариства в розвитку українського руху?
4. Чому український рух 60 -70-х рр. не висував політичних вимог?
5. Дайте оцінку Емському указу. Чим були зумовлені такі жорсткі заходи проти українського руху?
   

Список використаної літератури

• За основу взятий тематичний план вчителя історії м.Луцька ЗОШ №1 Супрун Л.С
• Гісем О. В., Мартинюк О. О. Історія України. 6—9 класи: Наочний довідник. — Х.: * Вид-во «Ранок», 2009
• Омсльченко І. Соціально-політична ситуація в Україні в першій половині XIX ст. //* * Нова політика. -2000
• Малик Я. та ін. Історія української державності. - Львів,2005
• Довідник з історії України. Т. 2. — К.: Генеза, 2003
• О. К. Струкевич, Історія України, 9 клас, 2008
• Історія України. Документи і матеріали . – Укладач Король. – К., 2001
• youtube. com

Скомпоновано та відредактовано Муха О.

Над уроком працювали

Муха О.

Супрун Л.С

Поставить вопрос о современном образовании, выразить идею или решить назревшую проблему Вы можете на Образовательном форуме, где на международном уровне собирается образовательный совет свежей мысли и действия. Создав блог, Вы не только повысите свой статус, как компетентного преподавателя, но и сделаете весомый вклад в развитие школы будущего. Гильдия Лидеров Образования открывает двери для специалистов  высшего ранга и приглашает к сотрудничеству в направлении создания лучших в мире школ.