KNOWLEDGE HYPERMARKET


Героїчний епос українського народу. Думи.
 
(2 промежуточные версии не показаны)
Строка 1: Строка 1:
'''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|Гіпермаркет Знань]]&gt;&gt;[[Українська література|Українська література]]&gt;&gt;[[Українська література 8 клас|Українська література 8 клас]]&gt;&gt;Українська література:Героїчний епос українського народу. Думи. Різновиди дум (історико-героїчні, соціально-побутові). Кобзарі та лірники – виконавці народних дум (О.Вересай, Г.Гончаренко, М.Кравченко та ін.). Сучасні виконавці: В. та М. Литвини, В.Нечепа, Національна капела бандуристів України. ТЛ: думи '''<metakeywords>українська література, 8 клас, урок, на тему, Героїчний епос українського народу, Думи, Різновиди дум, історико-героїчні думи, соціально-побутові думи, Кобзарі та лірники, виконавці народних дум, О.Вересай, Г.Гончаренко, М.Кравченко, Сучасні виконавці, В. та М. Литвини, В.Нечепа, Національна капела бандуристів України, ТЛ: думи  </metakeywords>  
'''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|Гіпермаркет Знань]]&gt;&gt;[[Українська література|Українська література]]&gt;&gt;[[Українська література 8 клас|Українська література 8 клас]]&gt;&gt;Українська література:Героїчний епос українського народу. Думи. Різновиди дум (історико-героїчні, соціально-побутові). Кобзарі та лірники – виконавці народних дум (О.Вересай, Г.Гончаренко, М.Кравченко та ін.). Сучасні виконавці: В. та М. Литвини, В.Нечепа, Національна капела бандуристів України. ТЛ: думи '''<metakeywords>українська література, 8 клас, урок, на тему, Героїчний епос українського народу, Думи, Різновиди дум, історико-героїчні думи, соціально-побутові думи, Кобзарі та лірники, виконавці народних дум, О.Вересай, Г.Гончаренко, М.Кравченко, Сучасні виконавці, В. та М. Литвини, В.Нечепа, Національна капела бандуристів України, ТЛ: думи  </metakeywords>  
-
'''Українські народні думи.'''<br>Оригінальним [[Фольклор. Повні уроки|'''фольклорним''']] жанром, відсутнім в інших народів, є народні думи. Це великі пісенно-розповідні твори на історико-героїчні та соціально-побутові теми, які виконуються речитативом, тобто протяжним проказуванням, наближеним до співу, під супровід музичного інструмента — кобзи, бандури, ліри. Найчастіше в думах розповідається про боротьбу нашого народу проти іноземних загарбників.<br>У найдавніших думах змальовано страждання невільників у турецькому полоні («Невольницький плач»), їхню втечу в рідний край («Про втечу трьох братів з Азова, з турецької неволі»), оспівано подвиги захисників вітчизни («Дума про козака Голоту», «Самійло Кішка»). Ці твори сповнені глибоких патріотичних почуттів. Козаки, які потрапили в турецьку неволю, не можуть забути України, мріють повернутися<br>На тихі води,<br>На ясні зорі,<br>У край веселий,<br>У мир хрещений...<br>
+
'''Українські народні думи.'''
-
Героями кількох дум є козак Голота, захисник рідної [[Тема 52. Зелене диво Землі.|'''землі''']], що «не боїться ні огня, ні меча, ні третього болота», і Самійло Кішка, який провів у неволі майже 25 років, але не скорився ворогу. Кішка організував повстання невільників на турецькій галері і повернувся в'''[[Я і Україна|Україну.]]'''<br> '''Особливості народних дум'''<br>Думи — [[Література і фольклор. Повні уроки|'''фольклорний''']] жанр, характерний для усної творчості українського народу. Ці пісенно-розповідні твори мають своєрідну композиційну будову: традиційний зачин, де вказується місце дії, основну частину, де зображуються важливі історичні події, і кінцівку, де уславлюються змальовані герої. В основній частині дуже часто трапляються трикратні звернення або повтори, як у народних казках.<br>Характерними особливостями дум є нерівноскладовість рядків, дієслівне римування, вони не мають строфічної будови. Для надання цим творам образності вживають народнопоетичні засоби: постійні епітети, заперечні порівняння, персоніфікації, поетичні паралелізми, тавтологію, повтори, риторичні запитання, символи тощо.<br>Кобзарське мистецтво України<br>Виконавців дум називають кобзарями, бандуристами, лірниками&nbsp; відповідно до&nbsp; того,&nbsp; в супроводі&nbsp; яких музичних<br>інструментів - кобзи, бандури чи ліри — звучать ці твори. Кобзарів за їхню суспільно значущу роль називають Гомерами<br>країни на честь славетного грецького поета, автора епічних поем «Іліада» та «Одіссея». Яскраві образи народних співців<br>змалював [[16. Тарас Шевченко. Відомості про перебування поета в Санкт-Петербурзі. Провідний мотив вірша «Думка» («Тече вода в синє море...»)|'''Тарас Шевченко''']] у вірші «Перебендя» та поемі «Гайдамаки». Здебільшого кобзарі були сліпими від народження або втрачали зір у полоні, тож змушені були мандрувати разом із хлопчиками-поводирями.<br>Кобзарство - унікальне мистецьке явище, що засвідчує особливу пісенність та волелюбність нашого народу. Витоки його сягають глибини століть. Ще в XI ст. на фресках Софійського собору зображено народного співця з кобзою в руках. Найбільшого значення кобзарство набуло з виникненням Запорозької Січі в XV — XVI ст., про що свідчить відома народна картина, де зображено козака Мамая з бандурою.<br>Під час визвольної боротьби кобзарі завжди були з народом, підтримували його бойовий дух.<br>Найвідомішими кобзарями XIX ст. є Остап Вересай, Михайло Кравченко, Федір Грищенко-Холодний, Гнат Хот-кевич, Федір Кушнерик, Гнат Гончаренко, Андрій Шут.<br>Остап Вересай народився 1803 року в селі Калюжниці на Чернігівщині в родині кріпака. Батько Остапа був сліпим, грав на скрипці і цим заробляв на хліб. На четвертому році життя втратив зір і Остап. У 15 років хлопця віддали в науку до кобзаря. Вересай виявив надзвичайне музичне обдаровання, добру пам'ять, тож досить швидко опанував репертуар. Але кобзарську майстерність удосконалював упродовж усього життя.<br>Остап Вересай мандрував по всій Україні, зворушуючи слухачів майстерним виконанням народних дум та пісень. Ще за життя став відомим далеко за межами України, особливо після того, як був запрошений Миколою Лисенком на III Археологічний з'їзд у [[Тема 22. Київ - столиця України|'''Києві,''']] де його спів слухав відомий французький професор Альберт Рамбо, а потім популяризував ім'я талановитого українця в Європі.<br>Жив Остап Вересай у поневіряннях і злиднях, не маючи помешкання, аж поки відомий етнограф Павло Чубинський на громадські гроші придбав йому оселю в селі Сокиринцях на Чернігівщині, де він і помер у 1890 році.<br>Кобзарів завжди дуже шанували в народі, допомагали їм чим могли. У романі Пантелеймона Куліша «Чорна рада» безіменного кобзаря звали Божим чоловіком, що підкреслювало духовну чистоту персонажа.<br>У XX ст. кобзарське мистецтво не занепало завдяки зусиллям Єгора Мовчана, Павла Носача, Євгена Адамцевича. Останній створив знаменитий «Запорозький марш». За часів сталінських репресій більшість кобзарів знищили. У 1932 році за розпорядженням урядовців у Харкові на нараду зібрали двісті кобзарів, після чого вони безслідно зникли. Цей факт із сумом згадує поет Віктор Рафальський у вірші «Дума про кобзарів»:
 
-
<br>Чом замовкли кобзи, кобзи голосисті?<br>Чом не чути, кобзи, рокіт ваших струн?<br><br>Заросли стежини, гей, у чистім полі,<br>І не пройде ними з кобзами співун.<br>Ой, скажи ж ти, вітре, де біліють кості<br><br>Довговусих мудрих сивих співунів,<br>Бо не знає ненька-Україна й досі,<br>Де лягли у землю двісті кобзарів.<br><br>У 50—60-і роки набуло популярності тріо бандуристок у складі Ніни Павленко, Валентини Третьякової і Нелі Москвіної, славу яких згодом продовжило відоме тріо бандуристок «Дніпрянка» (Валентина Пахомова, Елеонора Пили-пенко-Миронюк, Юлія Гамова). Славу [[Українські народні пісні. «Ходить гарбуз по городу» (напам'ять), «Три товариші».|'''українських пісень''']] і дум поширювала Державна капела бандуристів, якою керував в Україні Олександр Міньківський.<br>Кобзарське мистецтво набуло розвитку наприкінці 80-х років XX століття. У 1989 році у селі Стрітівці Кагарлицького району на Київщині було відкрито школу кобзарів, з якою тісно пов'язали долю талановиті сучасні митці — брати Василь та Микола Литвини. Представником чернігівської кобзарської школи є Василь Нечепа, який представляє музичне національне мистецтво і багато розповідає про Україну на своїх концертах в Європі та Америці. У Переяславі-Хмельницькому відкрито музей, де представлено чимало речей кобзарів XIX — XX століть, зокрема й Остапа Вересая, лише кобз і бандур зібрано більше тридцяти.<br>1. Пригадайте, які види фольклору ви знаєте. <br>2. Назвіть особливості народних дум.<br>3.&nbsp;&nbsp;&nbsp; Яких кобзарів минулого і сучасності ви знаєте?<br>4.&nbsp;&nbsp;&nbsp; Які трагічні події відбулися у Харкові в 1932 році?<br>5.&nbsp;&nbsp;&nbsp; Розкажіть про розвиток кобзарського мистецтва у другій половині XX століття.<br>6.&nbsp;&nbsp;&nbsp; Чому кобзарі мали велику пошану в народі?<br>&nbsp;&nbsp; <br>'''Літературно-[[Малювання|мистецькі]] паралелі.'''<br>Іван Іжакевич (1864—1962) — відомий український живописець і графік, народний художник України. Народився в селі Вишнопіль Черкаської області. Навчався в Лаврській іконописній майстерні, Київській рисувальній школі Миколи Мурашка, в Академії мистецтв у Санкт-Петербурзі. Найвідоміші картини художника: «Кий, Щек, Хорив і сестра їхня Либідь», «Тарас Шевченко — пастух», «Перебендя» тощо.<br>"...пісенність — дорогоцінне надбання поетичного генія трудового народу, нев'януча окраса його духовної культури"([Олександр Дей).  
+
[[Image:Л6б.jpg]]
 +
 
 +
<br>&nbsp; &nbsp;Оригінальним [[Фольклор. Повні уроки|'''фольклорним''']] жанром, відсутнім в інших народів, є народні думи. Це великі пісенно-розповідні твори на історико-героїчні та соціально-побутові теми, які виконуються речитативом, тобто протяжним проказуванням, наближеним до співу, під супровід музичного інструмента — кобзи, бандури, ліри. Найчастіше в думах розповідається про боротьбу нашого народу проти іноземних загарбників.
 +
 
 +
<br> <span lang="UK">{{#ev:youtube|pcBuEEItIQ0}}</span>
 +
 
 +
&nbsp;У найдавніших думах змальовано страждання невільників у турецькому полоні («Невольницький плач»), їхню втечу в рідний край («Про втечу трьох братів з Азова, з турецької неволі»), оспівано подвиги захисників вітчизни («Дума про козака Голоту», «Самійло Кішка»). Ці твори сповнені глибоких патріотичних почуттів. Козаки, які потрапили в турецьку неволю, не можуть забути України, мріють повернутися<br>На тихі води,<br>На ясні зорі,<br>У край веселий,<br>У мир хрещений...<br>
 +
 
 +
Героями кількох дум є козак Голота, захисник рідної [[Тема 52. Зелене диво Землі.|'''землі''']], що «не боїться ні огня, ні меча, ні третього болота», і Самійло Кішка, який провів у неволі майже 25 років, але не скорився ворогу. Кішка організував повстання невільників на турецькій галері і повернувся в&nbsp;'''[[Я і Україна|Україну.]]'''
 +
 
 +
'''<br>'''
 +
 
 +
[[Image:Л6а.jpg]]<br>
 +
 
 +
'''&nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp;Особливості народних дум'''<br>&nbsp; &nbsp;Думи — [[Література і фольклор. Повні уроки|'''фольклорний''']] жанр, характерний для усної творчості українського народу. Ці пісенно-розповідні твори мають своєрідну композиційну будову: традиційний зачин, де вказується місце дії, основну частину, де зображуються важливі історичні події, і кінцівку, де уславлюються змальовані герої. В основній частині дуже часто трапляються трикратні звернення або повтори, як у народних казках.<br>&nbsp; &nbsp;Характерними особливостями дум є нерівноскладовість рядків, дієслівне римування, вони не мають строфічної будови. Для надання цим творам образності вживають народнопоетичні засоби: постійні епітети, заперечні порівняння, персоніфікації, поетичні паралелізми, тавтологію, повтори, риторичні запитання, символи тощо.<br>Кобзарське мистецтво України<br>&nbsp; &nbsp;Виконавців дум називають кобзарями, бандуристами, лірниками&nbsp; відповідно до&nbsp; того,&nbsp; в супроводі&nbsp; яких музичних&nbsp;інструментів - кобзи, бандури чи ліри — звучать ці твори. Кобзарів за їхню суспільно значущу роль називають Гомерами&nbsp;країни на честь славетного грецького поета, автора епічних поем «Іліада» та «Одіссея». &nbsp; &nbsp;Яскраві образи народних співців&nbsp;змалював [[16. Тарас Шевченко. Відомості про перебування поета в Санкт-Петербурзі. Провідний мотив вірша «Думка» («Тече вода в синє море...»)|'''Тарас Шевченко''']] у вірші «Перебендя» та поемі «Гайдамаки». Здебільшого кобзарі були сліпими від народження або втрачали зір у полоні, тож змушені були мандрувати разом із хлопчиками-поводирями.<br>&nbsp; &nbsp;Кобзарство - унікальне мистецьке явище, що засвідчує особливу пісенність та волелюбність нашого народу. Витоки його сягають глибини століть. Ще в XI ст. на фресках Софійського собору зображено народного співця з кобзою в руках. Найбільшого значення кобзарство набуло з виникненням Запорозької Січі в XV — XVI ст., про що свідчить відома народна картина, де зображено козака Мамая з бандурою.<br>Під час визвольної боротьби кобзарі завжди були з народом, підтримували його бойовий дух.<br>&nbsp; &nbsp;Найвідомішими кобзарями XIX ст. є Остап Вересай, Михайло Кравченко, Федір Грищенко-Холодний, Гнат Хот-кевич, Федір Кушнерик, Гнат Гончаренко, Андрій Шут.
 +
 
 +
[[Image:Л6в.jpg]]&nbsp; &nbsp;&nbsp;[[Image:Л6г.jpg]]<br>&nbsp; &nbsp;Остап Вересай народився 1803 року в селі Калюжниці на Чернігівщині в родині кріпака. Батько Остапа був сліпим, грав на скрипці і цим заробляв на хліб. На четвертому році життя втратив зір і Остап. У 15 років хлопця віддали в науку до кобзаря. Вересай виявив надзвичайне музичне обдаровання, добру пам'ять, тож досить швидко опанував репертуар. Але кобзарську майстерність удосконалював упродовж усього життя.<br>&nbsp; &nbsp;Остап Вересай мандрував по всій Україні, зворушуючи слухачів майстерним виконанням народних дум та пісень. Ще за життя став відомим далеко за межами України, особливо після того, як був запрошений Миколою Лисенком на III Археологічний з'їзд у [[Тема 22. Київ - столиця України|'''Києві,''']] де його спів слухав відомий французький професор Альберт Рамбо, а потім популяризував ім'я талановитого українця в Європі.<br>&nbsp; &nbsp;Жив Остап Вересай у поневіряннях і злиднях, не маючи помешкання, аж поки відомий етнограф Павло Чубинський на громадські гроші придбав йому оселю в селі Сокиринцях на Чернігівщині, де він і помер у 1890 році.<br>&nbsp; &nbsp;{{#ev:youtube|1_hVbjqwA0g}}
 +
 
 +
<br>
 +
 
 +
&nbsp; &nbsp;Кобзарів завжди дуже шанували в народі, допомагали їм чим могли. У романі Пантелеймона Куліша «Чорна рада» безіменного кобзаря звали Божим чоловіком, що підкреслювало духовну чистоту персонажа.<br>У XX ст. кобзарське мистецтво не занепало завдяки зусиллям Єгора Мовчана, Павла Носача, Євгена Адамцевича. Останній створив знаменитий «Запорозький марш». За часів сталінських репресій більшість кобзарів знищили. У 1932 році за розпорядженням урядовців у Харкові на нараду зібрали двісті кобзарів, після чого вони безслідно зникли. Цей факт із сумом згадує поет Віктор Рафальський у вірші «Дума про кобзарів»:
 +
 
 +
[[Image:Л6д.jpg]]&nbsp;<br>Чом замовкли кобзи, кобзи голосисті?<br>Чом не чути, кобзи, рокіт ваших струн?<br><br>Заросли стежини, гей, у чистім полі,<br>І не пройде ними з кобзами співун.<br>Ой, скажи ж ти, вітре, де біліють кості<br><br>Довговусих мудрих сивих співунів,<br>Бо не знає ненька-Україна й досі,<br>Де лягли у землю двісті кобзарів.<br><br>&nbsp; &nbsp;У 50—60-і роки набуло популярності тріо бандуристок у складі Ніни Павленко, Валентини Третьякової і Нелі Москвіної, славу яких згодом продовжило відоме тріо бандуристок «Дніпрянка» (Валентина Пахомова, Елеонора Пили-пенко-Миронюк, Юлія Гамова). Славу [[Українські народні пісні. «Ходить гарбуз по городу» (напам'ять), «Три товариші».|'''українських пісень''']] і дум поширювала Державна капела бандуристів, якою керував в Україні Олександр Міньківський.  
 +
 
 +
<br> <span lang="UK">{{#ev:youtube|MU65d2flbbA}}</span>&nbsp;&nbsp;
 +
 
 +
&nbsp;Кобзарське мистецтво набуло розвитку наприкінці 80-х років XX століття. У 1989 році у селі Стрітівці Кагарлицького району на Київщині було відкрито школу кобзарів, з якою тісно пов'язали долю талановиті сучасні митці — брати Василь та Микола Литвини. Представником чернігівської кобзарської школи є Василь Нечепа, який представляє музичне національне мистецтво і багато розповідає про Україну на своїх концертах в Європі та Америці. У Переяславі-Хмельницькому відкрито музей, де представлено чимало речей кобзарів XIX — XX століть, зокрема й Остапа Вересая, лише кобз і бандур зібрано більше тридцяти.<br>1. Пригадайте, які види фольклору ви знаєте. <br>2. Назвіть особливості народних дум.<br>3.&nbsp;&nbsp;&nbsp; Яких кобзарів минулого і сучасності ви знаєте?<br>4.&nbsp;&nbsp;&nbsp; Які трагічні події відбулися у Харкові в 1932 році?<br>5.&nbsp;&nbsp;&nbsp; Розкажіть про розвиток кобзарського мистецтва у другій половині XX століття.<br>6.&nbsp;&nbsp;&nbsp; Чому кобзарі мали велику пошану в народі?<br>&nbsp;&nbsp; <br>'''Літературно-[[Малювання|мистецькі]] паралелі.''' <br>Іван Іжакевич (1864—1962) — відомий український живописець і графік, народний художник України. Народився в селі Вишнопіль Черкаської області. Навчався в Лаврській іконописній майстерні, Київській рисувальній школі Миколи Мурашка, в Академії мистецтв у Санкт-Петербурзі. Найвідоміші картини художника: «Кий, Щек, Хорив і сестра їхня Либідь», «Тарас Шевченко — пастух», «Перебендя» тощо.<br>"...пісенність — дорогоцінне надбання поетичного генія трудового народу, нев'януча окраса його духовної культури"([Олександр Дей).  
"Щасливі ви, що народилися серед народу з такою багатою душею, народу, що вміє так відчувати свої радощі й чудово виливати свої думки, свої мрії, свої почуття заповітні. Хто має таку пісню, тому нічого боятись за своє майбутнє" (Лев Толстой).<br>'''Хвилини творчості'''<br>1. Складіть акровірш, у якому перші літери рядків утворюють [[Старі й нові слова в українській мові|'''слово''']] «дума» або «пісня».<br>2. Напишіть твір-мініатюру на одну з тем: «На крилах народної пісні», «Лунає дзвін бандури», «Ми чуємо твій голос, Марусю!», «Наша дума, наша пісня не вмре, не загине!».<br>'''Для кмітливих і допитливих'''<br>1.&nbsp;&nbsp;&nbsp; Розділіться на дві групи. Одна команда починає заспівувати якусь народну пісню, а друга продовжує. Потім навпаки. Виграє та команда, яка знає більше українських пісень.<br>2.&nbsp;&nbsp;&nbsp; Позмагайтеся, хто краще знає народні пісні, провівши у класі вікторину «З якої пісні ці рядки?».<br>а)&nbsp;&nbsp;&nbsp; Ой поплинь, віночку,<br>Прудко за водою.<br>б)&nbsp;&nbsp;&nbsp; Там женчики жали,<br>Золоті серпи мали.<br>в)&nbsp;&nbsp;&nbsp; Застеляйте столи та все килимами.<br>г)&nbsp;&nbsp;&nbsp; Вийди, вийди, господарю,<br>Подивися на кошару.<br>ґ) Принесла я вам літечко, Іще й рожевую квіточку...<br>д)&nbsp;&nbsp;&nbsp; Попереду Дорошенко<br>Веде своє військо...<br>є) Будуть пташки прилітати, Калиноньку їсти.<br>є) Витоптала орда кіньми Маленькії діти...<br>ж) За тобою, Морозенку, Вся Вкраїна плаче.<br>з) Ой той то Хмельницький, Що з ляхами б'ється.<br>и)Заплакала Марусенька Свої ясні очі.<br>і) Як я. бідна, тут горюю, Прийди подивися.<br>'''Радимо прочитати'''<br>Народні думи: «Дума про козака Голоту», «Самарські брати»,&nbsp;:&lt;Хмельницький та Барабані», «Втеча трьох братів з Азова», "Самійло Кішка».<br>&nbsp;1.&nbsp;&nbsp;&nbsp; Які пісні називають [[Історія України|'''історичними''']]? Визначте їх тематику.<br>2.&nbsp;&nbsp;&nbsp; Зазначте характерні особливості побудови народних дум.<br>3.&nbsp;&nbsp;&nbsp; Чи справді героїчний вчинок здійснила Маруся Богуславка?<br>4.&nbsp;&nbsp;&nbsp; Як трактується проблема гріха і покаяння у думі&nbsp; «Буря на Чорному морі»?<br>5.&nbsp;&nbsp;&nbsp; Проаналізуйте пісні Марусі Чурай, визначте їх автобіографічний характер.<br>6.&nbsp;&nbsp;&nbsp; Розкажіть про кобзарське&nbsp; мистецтво&nbsp; як&nbsp; унікальне явище української культури.<br>7.&nbsp;&nbsp;&nbsp; Кого 3 відомих українських кобзарів минулого ви знаєте?<br>8.&nbsp;&nbsp;&nbsp; Прокоментуйте подані на с. 36 висловлювання відомих діячів культури про український фольклор.<br>9.&nbsp;&nbsp;&nbsp; Накресліть&nbsp;&nbsp; таблицю&nbsp;&nbsp; у&nbsp;&nbsp; зошиті,&nbsp;&nbsp; заповніть&nbsp;&nbsp; її,&nbsp;&nbsp; зіставивши особливості історичних пісень та народних дум.<br><br>&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; Історичні пісні&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; Народні думи<br>1. Тематика&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; ...&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; ...<br>2. Спосіб виконання&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; ...&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; ...&nbsp; <br>3. Композиційна будова&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; <br>4. Спосіб римування&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; <br>5. Строфічна будова&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; <br>6. Художні засоби&nbsp;&nbsp;&nbsp; <br> <br> Василь Цимбалюк, [[Українська література 8 клас|'''Українська література , 8 клас.''']]<br>Надіслано читачами з інтернет-сайту  
"Щасливі ви, що народилися серед народу з такою багатою душею, народу, що вміє так відчувати свої радощі й чудово виливати свої думки, свої мрії, свої почуття заповітні. Хто має таку пісню, тому нічого боятись за своє майбутнє" (Лев Толстой).<br>'''Хвилини творчості'''<br>1. Складіть акровірш, у якому перші літери рядків утворюють [[Старі й нові слова в українській мові|'''слово''']] «дума» або «пісня».<br>2. Напишіть твір-мініатюру на одну з тем: «На крилах народної пісні», «Лунає дзвін бандури», «Ми чуємо твій голос, Марусю!», «Наша дума, наша пісня не вмре, не загине!».<br>'''Для кмітливих і допитливих'''<br>1.&nbsp;&nbsp;&nbsp; Розділіться на дві групи. Одна команда починає заспівувати якусь народну пісню, а друга продовжує. Потім навпаки. Виграє та команда, яка знає більше українських пісень.<br>2.&nbsp;&nbsp;&nbsp; Позмагайтеся, хто краще знає народні пісні, провівши у класі вікторину «З якої пісні ці рядки?».<br>а)&nbsp;&nbsp;&nbsp; Ой поплинь, віночку,<br>Прудко за водою.<br>б)&nbsp;&nbsp;&nbsp; Там женчики жали,<br>Золоті серпи мали.<br>в)&nbsp;&nbsp;&nbsp; Застеляйте столи та все килимами.<br>г)&nbsp;&nbsp;&nbsp; Вийди, вийди, господарю,<br>Подивися на кошару.<br>ґ) Принесла я вам літечко, Іще й рожевую квіточку...<br>д)&nbsp;&nbsp;&nbsp; Попереду Дорошенко<br>Веде своє військо...<br>є) Будуть пташки прилітати, Калиноньку їсти.<br>є) Витоптала орда кіньми Маленькії діти...<br>ж) За тобою, Морозенку, Вся Вкраїна плаче.<br>з) Ой той то Хмельницький, Що з ляхами б'ється.<br>и)Заплакала Марусенька Свої ясні очі.<br>і) Як я. бідна, тут горюю, Прийди подивися.<br>'''Радимо прочитати'''<br>Народні думи: «Дума про козака Голоту», «Самарські брати»,&nbsp;:&lt;Хмельницький та Барабані», «Втеча трьох братів з Азова», "Самійло Кішка».<br>&nbsp;1.&nbsp;&nbsp;&nbsp; Які пісні називають [[Історія України|'''історичними''']]? Визначте їх тематику.<br>2.&nbsp;&nbsp;&nbsp; Зазначте характерні особливості побудови народних дум.<br>3.&nbsp;&nbsp;&nbsp; Чи справді героїчний вчинок здійснила Маруся Богуславка?<br>4.&nbsp;&nbsp;&nbsp; Як трактується проблема гріха і покаяння у думі&nbsp; «Буря на Чорному морі»?<br>5.&nbsp;&nbsp;&nbsp; Проаналізуйте пісні Марусі Чурай, визначте їх автобіографічний характер.<br>6.&nbsp;&nbsp;&nbsp; Розкажіть про кобзарське&nbsp; мистецтво&nbsp; як&nbsp; унікальне явище української культури.<br>7.&nbsp;&nbsp;&nbsp; Кого 3 відомих українських кобзарів минулого ви знаєте?<br>8.&nbsp;&nbsp;&nbsp; Прокоментуйте подані на с. 36 висловлювання відомих діячів культури про український фольклор.<br>9.&nbsp;&nbsp;&nbsp; Накресліть&nbsp;&nbsp; таблицю&nbsp;&nbsp; у&nbsp;&nbsp; зошиті,&nbsp;&nbsp; заповніть&nbsp;&nbsp; її,&nbsp;&nbsp; зіставивши особливості історичних пісень та народних дум.<br><br>&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; Історичні пісні&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; Народні думи<br>1. Тематика&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; ...&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; ...<br>2. Спосіб виконання&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; ...&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; ...&nbsp; <br>3. Композиційна будова&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; <br>4. Спосіб римування&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; <br>5. Строфічна будова&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; <br>6. Художні засоби&nbsp;&nbsp;&nbsp; <br> <br> Василь Цимбалюк, [[Українська література 8 клас|'''Українська література , 8 клас.''']]<br>Надіслано читачами з інтернет-сайту  

Текущая версия на 12:18, 8 сентября 2012

Гіпермаркет Знань>>Українська література>>Українська література 8 клас>>Українська література:Героїчний епос українського народу. Думи. Різновиди дум (історико-героїчні, соціально-побутові). Кобзарі та лірники – виконавці народних дум (О.Вересай, Г.Гончаренко, М.Кравченко та ін.). Сучасні виконавці: В. та М. Литвини, В.Нечепа, Національна капела бандуристів України. ТЛ: думи

Українські народні думи.


Л6б.jpg


   Оригінальним фольклорним жанром, відсутнім в інших народів, є народні думи. Це великі пісенно-розповідні твори на історико-героїчні та соціально-побутові теми, які виконуються речитативом, тобто протяжним проказуванням, наближеним до співу, під супровід музичного інструмента — кобзи, бандури, ліри. Найчастіше в думах розповідається про боротьбу нашого народу проти іноземних загарбників.


 У найдавніших думах змальовано страждання невільників у турецькому полоні («Невольницький плач»), їхню втечу в рідний край («Про втечу трьох братів з Азова, з турецької неволі»), оспівано подвиги захисників вітчизни («Дума про козака Голоту», «Самійло Кішка»). Ці твори сповнені глибоких патріотичних почуттів. Козаки, які потрапили в турецьку неволю, не можуть забути України, мріють повернутися
На тихі води,
На ясні зорі,
У край веселий,
У мир хрещений...

Героями кількох дум є козак Голота, захисник рідної землі, що «не боїться ні огня, ні меча, ні третього болота», і Самійло Кішка, який провів у неволі майже 25 років, але не скорився ворогу. Кішка організував повстання невільників на турецькій галері і повернувся в Україну.


Л6а.jpg

                                                   Особливості народних дум
   Думи — фольклорний жанр, характерний для усної творчості українського народу. Ці пісенно-розповідні твори мають своєрідну композиційну будову: традиційний зачин, де вказується місце дії, основну частину, де зображуються важливі історичні події, і кінцівку, де уславлюються змальовані герої. В основній частині дуже часто трапляються трикратні звернення або повтори, як у народних казках.
   Характерними особливостями дум є нерівноскладовість рядків, дієслівне римування, вони не мають строфічної будови. Для надання цим творам образності вживають народнопоетичні засоби: постійні епітети, заперечні порівняння, персоніфікації, поетичні паралелізми, тавтологію, повтори, риторичні запитання, символи тощо.
Кобзарське мистецтво України
   Виконавців дум називають кобзарями, бандуристами, лірниками  відповідно до  того,  в супроводі  яких музичних інструментів - кобзи, бандури чи ліри — звучать ці твори. Кобзарів за їхню суспільно значущу роль називають Гомерами країни на честь славетного грецького поета, автора епічних поем «Іліада» та «Одіссея».    Яскраві образи народних співців змалював Тарас Шевченко у вірші «Перебендя» та поемі «Гайдамаки». Здебільшого кобзарі були сліпими від народження або втрачали зір у полоні, тож змушені були мандрувати разом із хлопчиками-поводирями.
   Кобзарство - унікальне мистецьке явище, що засвідчує особливу пісенність та волелюбність нашого народу. Витоки його сягають глибини століть. Ще в XI ст. на фресках Софійського собору зображено народного співця з кобзою в руках. Найбільшого значення кобзарство набуло з виникненням Запорозької Січі в XV — XVI ст., про що свідчить відома народна картина, де зображено козака Мамая з бандурою.
Під час визвольної боротьби кобзарі завжди були з народом, підтримували його бойовий дух.
   Найвідомішими кобзарями XIX ст. є Остап Вересай, Михайло Кравченко, Федір Грищенко-Холодний, Гнат Хот-кевич, Федір Кушнерик, Гнат Гончаренко, Андрій Шут.

Л6в.jpg    Л6г.jpg
   Остап Вересай народився 1803 року в селі Калюжниці на Чернігівщині в родині кріпака. Батько Остапа був сліпим, грав на скрипці і цим заробляв на хліб. На четвертому році життя втратив зір і Остап. У 15 років хлопця віддали в науку до кобзаря. Вересай виявив надзвичайне музичне обдаровання, добру пам'ять, тож досить швидко опанував репертуар. Але кобзарську майстерність удосконалював упродовж усього життя.
   Остап Вересай мандрував по всій Україні, зворушуючи слухачів майстерним виконанням народних дум та пісень. Ще за життя став відомим далеко за межами України, особливо після того, як був запрошений Миколою Лисенком на III Археологічний з'їзд у Києві, де його спів слухав відомий французький професор Альберт Рамбо, а потім популяризував ім'я талановитого українця в Європі.
   Жив Остап Вересай у поневіряннях і злиднях, не маючи помешкання, аж поки відомий етнограф Павло Чубинський на громадські гроші придбав йому оселю в селі Сокиринцях на Чернігівщині, де він і помер у 1890 році.
   


   Кобзарів завжди дуже шанували в народі, допомагали їм чим могли. У романі Пантелеймона Куліша «Чорна рада» безіменного кобзаря звали Божим чоловіком, що підкреслювало духовну чистоту персонажа.
У XX ст. кобзарське мистецтво не занепало завдяки зусиллям Єгора Мовчана, Павла Носача, Євгена Адамцевича. Останній створив знаменитий «Запорозький марш». За часів сталінських репресій більшість кобзарів знищили. У 1932 році за розпорядженням урядовців у Харкові на нараду зібрали двісті кобзарів, після чого вони безслідно зникли. Цей факт із сумом згадує поет Віктор Рафальський у вірші «Дума про кобзарів»:

Л6д.jpg 
Чом замовкли кобзи, кобзи голосисті?
Чом не чути, кобзи, рокіт ваших струн?

Заросли стежини, гей, у чистім полі,
І не пройде ними з кобзами співун.
Ой, скажи ж ти, вітре, де біліють кості

Довговусих мудрих сивих співунів,
Бо не знає ненька-Україна й досі,
Де лягли у землю двісті кобзарів.

   У 50—60-і роки набуло популярності тріо бандуристок у складі Ніни Павленко, Валентини Третьякової і Нелі Москвіної, славу яких згодом продовжило відоме тріо бандуристок «Дніпрянка» (Валентина Пахомова, Елеонора Пили-пенко-Миронюк, Юлія Гамова). Славу українських пісень і дум поширювала Державна капела бандуристів, якою керував в Україні Олександр Міньківський.


  

 Кобзарське мистецтво набуло розвитку наприкінці 80-х років XX століття. У 1989 році у селі Стрітівці Кагарлицького району на Київщині було відкрито школу кобзарів, з якою тісно пов'язали долю талановиті сучасні митці — брати Василь та Микола Литвини. Представником чернігівської кобзарської школи є Василь Нечепа, який представляє музичне національне мистецтво і багато розповідає про Україну на своїх концертах в Європі та Америці. У Переяславі-Хмельницькому відкрито музей, де представлено чимало речей кобзарів XIX — XX століть, зокрема й Остапа Вересая, лише кобз і бандур зібрано більше тридцяти.
1. Пригадайте, які види фольклору ви знаєте.
2. Назвіть особливості народних дум.
3.    Яких кобзарів минулого і сучасності ви знаєте?
4.    Які трагічні події відбулися у Харкові в 1932 році?
5.    Розкажіть про розвиток кобзарського мистецтва у другій половині XX століття.
6.    Чому кобзарі мали велику пошану в народі?
  
Літературно-мистецькі паралелі.
Іван Іжакевич (1864—1962) — відомий український живописець і графік, народний художник України. Народився в селі Вишнопіль Черкаської області. Навчався в Лаврській іконописній майстерні, Київській рисувальній школі Миколи Мурашка, в Академії мистецтв у Санкт-Петербурзі. Найвідоміші картини художника: «Кий, Щек, Хорив і сестра їхня Либідь», «Тарас Шевченко — пастух», «Перебендя» тощо.
"...пісенність — дорогоцінне надбання поетичного генія трудового народу, нев'януча окраса його духовної культури"([Олександр Дей).

"Щасливі ви, що народилися серед народу з такою багатою душею, народу, що вміє так відчувати свої радощі й чудово виливати свої думки, свої мрії, свої почуття заповітні. Хто має таку пісню, тому нічого боятись за своє майбутнє" (Лев Толстой).
Хвилини творчості
1. Складіть акровірш, у якому перші літери рядків утворюють слово «дума» або «пісня».
2. Напишіть твір-мініатюру на одну з тем: «На крилах народної пісні», «Лунає дзвін бандури», «Ми чуємо твій голос, Марусю!», «Наша дума, наша пісня не вмре, не загине!».
Для кмітливих і допитливих
1.    Розділіться на дві групи. Одна команда починає заспівувати якусь народну пісню, а друга продовжує. Потім навпаки. Виграє та команда, яка знає більше українських пісень.
2.    Позмагайтеся, хто краще знає народні пісні, провівши у класі вікторину «З якої пісні ці рядки?».
а)    Ой поплинь, віночку,
Прудко за водою.
б)    Там женчики жали,
Золоті серпи мали.
в)    Застеляйте столи та все килимами.
г)    Вийди, вийди, господарю,
Подивися на кошару.
ґ) Принесла я вам літечко, Іще й рожевую квіточку...
д)    Попереду Дорошенко
Веде своє військо...
є) Будуть пташки прилітати, Калиноньку їсти.
є) Витоптала орда кіньми Маленькії діти...
ж) За тобою, Морозенку, Вся Вкраїна плаче.
з) Ой той то Хмельницький, Що з ляхами б'ється.
и)Заплакала Марусенька Свої ясні очі.
і) Як я. бідна, тут горюю, Прийди подивися.
Радимо прочитати
Народні думи: «Дума про козака Голоту», «Самарські брати», :<Хмельницький та Барабані», «Втеча трьох братів з Азова», "Самійло Кішка».
 1.    Які пісні називають історичними? Визначте їх тематику.
2.    Зазначте характерні особливості побудови народних дум.
3.    Чи справді героїчний вчинок здійснила Маруся Богуславка?
4.    Як трактується проблема гріха і покаяння у думі  «Буря на Чорному морі»?
5.    Проаналізуйте пісні Марусі Чурай, визначте їх автобіографічний характер.
6.    Розкажіть про кобзарське  мистецтво  як  унікальне явище української культури.
7.    Кого 3 відомих українських кобзарів минулого ви знаєте?
8.    Прокоментуйте подані на с. 36 висловлювання відомих діячів культури про український фольклор.
9.    Накресліть   таблицю   у   зошиті,   заповніть   її,   зіставивши особливості історичних пісень та народних дум.

                                                  Історичні пісні                               Народні думи
1. Тематика                                  ...                                                 ...
2. Спосіб виконання                     ...                                                 ... 
3. Композиційна будова      
4. Спосіб римування      
5. Строфічна будова      
6. Художні засоби   

Василь Цимбалюк, Українська література , 8 клас.
Надіслано читачами з інтернет-сайту

бібліотека української літератури, твір з української літератури, готові домашні завдання

Зміст уроку
1236084776 kr.jpg конспект уроку і опорний каркас                      
1236084776 kr.jpg презентація уроку 
1236084776 kr.jpg акселеративні методи та інтерактивні технології
1236084776 kr.jpg закриті вправи (тільки для використання вчителями)
1236084776 kr.jpg оцінювання 

Практика
1236084776 kr.jpg задачі та вправи,самоперевірка 
1236084776 kr.jpg практикуми, лабораторні, кейси
1236084776 kr.jpg рівень складності задач: звичайний, високий, олімпійський
1236084776 kr.jpg домашнє завдання 

Ілюстрації
1236084776 kr.jpg ілюстрації: відеокліпи, аудіо, фотографії, графіки, таблиці, комікси, мультимедіа
1236084776 kr.jpg реферати
1236084776 kr.jpg фішки для допитливих
1236084776 kr.jpg шпаргалки
1236084776 kr.jpg гумор, притчі, приколи, приказки, кросворди, цитати

Доповнення
1236084776 kr.jpg зовнішнє незалежне тестування (ЗНТ)
1236084776 kr.jpg підручники основні і допоміжні 
1236084776 kr.jpg тематичні свята, девізи 
1236084776 kr.jpg статті 
1236084776 kr.jpg національні особливості
1236084776 kr.jpg словник термінів                          
1236084776 kr.jpg інше 

Тільки для вчителів
1236084776 kr.jpg ідеальні уроки 
1236084776 kr.jpg календарний план на рік 
1236084776 kr.jpg методичні рекомендації 
1236084776 kr.jpg програми
1236084776 kr.jpg обговорення

Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, напишите нам.

Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - Образовательный форум.