Гіпермаркет Знань>>Географія>>Географія 9 клас>>Економічна і соціальна географія в системі географічних дисциплін і наук. Звязок економічної і соціальної географії з іншими науками. Вітчизняні економ-географи

Місце економічної та соціальної географії в системі наук. Економічна і соціальна географія входить до комплексу географічних наук, а в широкому розумінні — до суспільно-гуманітарних наук.

Упродовж двох останніх століть чітко окреслились два блоки географічних наук: природничо-географічний (фізична географія) і суспільно-географічний (економічна і соціальна географія). На сьогодні сформованими є ще два блоки — еколого-географічний (геоекологія) і картографо-географічний (картографія). Економічна і соціальна географія тісно пов'язана з усіма іншими географічними науками, а також із такими самостійними галузями знань, як історія, економіка, соціологія, статистика. Так, статистика важлива для правильного опрацювання числових даних про господарство, населення тощо.

Зараз економічна і соціальна географія все більше уваги приділяє соціальним питанням (взаємовідносинам між різними спільнотами людей, способу життя населення тощо) та політичним (відносинам між державами, політичними організаціями тощо). До основних її складових відносять економічну географію, географію населення, соціальну географію та політичну географію (мал. 5).

Мал. 5. Місце соціально-економічної географії в системі географічних наук

У процесі вивчення шкільного курсу географії 9 класу ви певною мірою торкатиметеся кола питань, які стосуються всіх чотирьох складових економічної та соціальної (суспільної) географії.

Учені-економгеографи та основні напрями економіко-географічних досліджень. Напрям географії, який досліджував населення і господарство, ще із середини XVIII ст. отримав назву «економічна географія». Теоретичні підвалини економічної географії заклали німецькі вчені А. Бюшинг, К. Ріхтер, Ф. Ратцель. Вагомий внесок у розвиток цього наукового напряму зробили французькі, британські, американські, російські, польські вчені.

Становлення української економічної географії пов'язане з іменами Василя Григоровича-Барського, Павла Чубинського, Степана Рудницького, Володимира Кубійовича, Костянтина Воблого, Валентина Садовського та ін. У різні часи вони впроваджували та розробляли певні напрями економіко-географічних досліджень.

Василь Григорович-Барський (1701-1747) — український мандрівник, який за 24 роки обійшов майже всю Європу й Північну Африку та закінчив свою подорож у Палестині. Він залишив описи відвіданих країн, ставши таким чином представником країнознавчого підходу в економічній географії.

Павло Чубинський (1839-1884), який з 1873 р. був одним з керівників Південно-Західного відділення Імператорського Російського географічного товариства, розвивав економічний, або статистично-галузевий, напрям досліджень. Перебуваючи на засланні, він досліджував територію Росії, а згодом очолював експедицію, що працювала на території України. Матеріали експедиції були видані в семи томах під назвою «Праці етнографічно-статистичної експедиції в Західно-Руський край», де наведено статистичні дані про умови життя та господарювання на українських землях між Дніпром та Збручем.

Степан Рудницький (1877-1937), якого вважають засновником української наукової географії, у своїх працях розвивав антропогеографічний напрям, де центральним об'єктом вивчення є людина. У 1914 р. вийшла його книга «Коротка географія України. Антропогеографія». Пізніше було видано ще цілу низку його праць, у яких досліджено умови життя й господарської діяльності людини, обґрунтовано необхідність побудови незалежної Української держави, закладено основи політичної географії. На основі аналізу політико-географічного розвитку та політичного життя Європи і світу Рудницький доходить висновку, що «тільки національним державам належить майбутнє. Модерна світова політика повинна підпирати творення винятково національних держав. Цього вчить досвід останніх століть».

Степан Рудницький був професором кафедр географії Львівського університету, Академії торгівлі у Відні, Вищого педагогічного інституту імені Михайла Драгоманова у Празі, членом Наукового товариства імені Шевченка. У 1927 році в Харкові — тодішній столиці Радянської України — він організував та очолив Український науково-дослідний інститут географії і картографії. У 1933 році Степана Рудницького зарештували й звинуватили в належності до вигаданої контрреволюційної організації й у 1937 році розстріляли.

Продовжувачем антропогеографічного напряму був видатний географ Володимир Кубійович (1900-1985), який працював за межами України — у Польщі та Франції. В. Кубійович — головний редактор 13-томної «Енциклопедії Українознавства», автор низки статей про окремі регіони України, культуру, побут, особливості господарської діяльності населення Карпат тощо, праць «Географія України і суміжних земель» (1938 р.), «Атлас України і суміжних країв» (1937 р.). Він був доцентом Краківського університету, професором Українського вільного університету у Празі, головою Наукового Товариства імені Шевченка в Європі.

Костянтин Воблий (1876-1947) — український економіст, географ, академік, засновник і перший завідувач кафедри економічної географії Київського університету (тепер Національного університету імені Тараса Шевченка), директор Інституту економіки АН УРСР. За його підручником «Економічна географія України» (1919 р.), який витримав 6 видань, українські школярі навчалися до Другої світової війни. К. Воблий визначив предмет економічної географії, детально охарактеризував галузі господарства України. Вивчаючи природні ресурси, обгрунтував територіальну доцільність розміщення в Україні цукрових заводів, будівництво гідроелектростанцій на Дніпрі; здійснив економічне районування України (виділив 5 районів). Праці Костянтина Воблого розвивають статистично-галузевий напрямок економіко-географічних досліджень.

Валентин Садовський (1886-1947) — випускник Київського університету, відомий економіст та економгеограф, політичний діяч. У 1917-1921 роках він був членом уряду УНР, тому був змушений емігрувати. У Празі в 1926 році став професором Українського вільного університету. Ще 1919 року в Києві видав навчальний посібник «Нарис з економічної географії України», у якому був чітко виражений статистично-галузевий стиль викладу навчального матеріалу. Розробляв теорію економічного районування, надрукував курси лекцій з економічної географії України та світового господарства. У 1945 році в Празі його заарештували радянські органи безпеки. Помер у Києві в Лук'янівській в'язниці.

Значний внесок у розвиток географічної науки зробив професор Олексій Діброва (1904-1973), який працював у Київському педагогічному інституті завідувачем кафедри економічної географії. Він підготував підручник для середньої школи «Географія Української РСР», за яким навчалися у 60-70-х XX ст.; брав участь у виданні географічних атласів і карт. Його наукові праці присвячені економіко-географічному дослідженню Київської, Житомирської та Чернігівської областей. Він розробив схему економічних районів України, яка враховувала природно-історичні особливості, досліджував ресурси і господарство.

Відомим українським економгеографом був Максим Паламарчук (1916-2000), академік НАН України. Йому належать наукові праці з економіки промисловості, економіки районів, розміщення і територіальної організації продуктивних сил, економічної географії України, теорії народногосподарського, зокрема агропромислового комплексоутворення, раціонального використання природних ресурсів. М. Паламарчук — автор відомого підручника з економічної географії УРСР, який видавався протягом більш ніж 20 років.

Започатковані напрями економіко-географічних досліджень розвивають сучасні вчені-географи. Найбільшими науковими осередками, де активно проводяться економіко-географічні дослідження, є Інститут географії НАН України, географічні факультети університетів Києва, Львова, Одеси, Чернівців, Харкова, Сімферополя.

Закріплюємо та узагальнюємо

1. Що вивчає економічна і соціальна географія як галузь географічної науки?
2. Що вивчає економічна і соціальна географія України?
3. Яке місце посідає економічна і соціальна географія в системі наук?
4. Які напрями економіко-географічних досліджень започаткували і розвивали українські вчені в минулому?
5. Які основні осередки розвитку соціально-економічної географії в сучасній Україні?

Набуваємо практичних навичок

1. Накресліть у зошиті схему зв'язків соціально-економічної географії з іншими науками.
2. Користуючись додатковою літературою чи джерелами мережі Інтернет, підготуйте коротке повідомлення про вітчизняних учених-економгеографів.

Йосип Гілецький, Географія, 9 клас
Вислано читачами з інтернет-сайтів 

_{Збірка конспектів уроків по всім класами, домашня робота, скачати реферати з географії, книги та підручники згідно каленадарного плануванння з географії для 9 класу}

Зміст уроку
 конспект уроку і опорний каркас                      
 презентація уроку 
 акселеративні методи та інтерактивні технології
 закриті вправи (тільки для використання вчителями)
 оцінювання 

Практика
 задачі та вправи,самоперевірка 
 практикуми, лабораторні, кейси
 рівень складності задач: звичайний, високий, олімпійський
 домашнє завдання 

Ілюстрації
 ілюстрації: відеокліпи, аудіо, фотографії, графіки, таблиці, комікси, мультимедіа
 реферати
 фішки для допитливих
 шпаргалки
 гумор, притчі, приколи, приказки, кросворди, цитати

Доповнення
 зовнішнє незалежне тестування (ЗНТ)
 підручники основні і допоміжні 
 тематичні свята, девізи 
 статті 
 національні особливості
 словник термінів                          
 інше 

Тільки для вчителів
 ідеальні уроки 
 календарний план на рік 
 методичні рекомендації 
 програми
 обговорення

Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, напишите нам.

Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - Образовательный форум.