Учні виступають перед аудиторією зі створеними вдома ілюстраціями та презентаціями, коментують їх, задають питання один одному.
Актуалізація опорних знань (3-5 хв)
1. Що розуміють під поняттям "культура"? Коли вона виникла?
2. Коли зародилася українська культура?
3. Коли була створена Києво-Могилянська академія?
4. Що ви знаєте про розвиток культури в кінці 16 - на початку 17 століття?
Вивчення нової теми. (20 хв)
У 17 столітті Києво-Могилянська академія мала 8 класів, що ділилися на молодше (4 класу), середнє (2 класу) і старше (2 класу) відділення: аналогія, або фара, інфіма, граматика, синтаксими, пиитика, риторика, філософія та богослов'я .
Тривалість навчання в академії доходила до 12 років. Студенти могли вчитися і довше, враховуючи те, що академія була вищою школою. Начальницькими особами були: ректор, префект (інспектор та економ) і суперінтендант (наглядач за благочинністю вихованців).
Києво-Могилянська академія
Вмираючи, Могила заповідав колегії великі кошти і бібліотеку, яка містить 2131 книгу, будинки і дворові споруди на Подолі, хутір Позняковській (Позняківщіну), села Гнідин, Проців та Рівному.
У Гнідині
Вже з початку XVIII століття латинь стала витіснятися українською літературною мовою. Вона стала грати вирішальну роль в академії тому, що більшість професорів і студентів самі були українцями та мовою їх спілкування була жива українська мова. І через деякий час, незважаючи на заборони російського уряду (наприклад, указ Петра I від 1720 про заборону друку українською мовою), він продовжував жити на території академії. Так даний навчальний заклад вніс свій внесок у формування і розвиток української літератури.
Сучасний вигляд академії
Після граматичних класів учні, а тепер вже студенти вивчали піїтику (рік), риторику (два роки), філософію (два-три роки) і богослов'я (два-чотири роки). Ці курси були цікаві для вивчення і мали пряме застосування в житті. Адже вміння складати вірші, промови давало непогані заробітки, а багато студентів були бідні і мали потребу в грошах. Незважаючи на заборони польського уряду, вже в XVII столітті богослов'я викладалося по своїй власній системі. Слухання його, як, втім, і інших предметів, було добровільним. Курс читали ті ж професора, що до цього викладали риторику і філософію. Тому вони намагалися навчити студентів самостійно мислити, спираючись на наукові докази, а не тільки на церковні догми.
Царським указом від 26 вересня 1701 був підтверджений статус академії.
У 18 сторіччі України переживає період економічного підйому, що відбувалося на основі зміцнення феодального господарства, зростання міст, а також розширення економічних зв'язків з Росією. Велику прогресивну роль мали для України петровські реформи, подальша боротьба за возз'єднання західних українських земель в рамках Російської імперії. Заглиблювалися зв'язки української культури з братньою російською культурою. Все це робило свій вплив на розвиток українського мистецтва.
Провідне значення належало Лівобережної України - тобто земель, возз'єднаних з Росією, у той час як на Правобережжі та в Західній Україні у зв'язку з ослабленням економічного становища Польщі спостерігався загальний занепад міст і будівництва в них. Головним центром росте в цей час нової української культури, як і раніше залишається Київ. Найбільш значними осередками культури і мистецтва були Києво-Могилянська Академія та Києво-Печерська лавра зі спеціальною мальовничій школою. Поряд з Києвом великими центрами були Чернігів, Ніжин, Стародуб, Новгород-Сіверський та ін.
Чернігів
Ніжин В українській архітектурі, так само як і в другій половині 17 ст., зберігає своє провідне значення народне дерев'яне зодчество. Воно продовжує надавати великий вплив і на українське кам'яне зодчество 18 століття. У середині 18 ст. були споруджені найбільш чудові пам'ятки українського дерев'яного зодчества.
У кам'яній архітектурі Україна вплив дерев'яної архітектури відбилося у створенні протягом майже всього 18 ст. одно-, трьох-і п'ятиглавий храмів. Так, Георгіївський собор Видубицького монастиря в Києві (1696-1701), церква Всіх святих Києво-Печерської лаври (1696 - 1698) зберігають подобу п'ятизрубний, п'ятибанна дерев'яного храму. Необхідно відзначити п'ятибанна церква у Великих Сорочинцях (1732) з її оригінальним, близьким до народного мистецтва Стукова убором стін. З цією традицією трикупольну храмів пов'язане ім'я талановитого українського архітектора середини 18 ст. І. Григоровича-Барського (1713-1785), який будував головним чином у Києві та його околицях. Барському належить також ряд світських споруд. Великими національними своєрідністю відзначена діяльність його сучасника Степана Ковніра (1695-1786), автора низки споруд Києво-Печерської лаври.
Георгіївський собор Видубицького монастиря
Церква у Великих Сорочинцях
У 18 ст. широко поширюється на Україні кам'яне цивільне зодчество. Споруджуються міські магістрати, будівлі колегіумів, торговельні будівлі, житлові будинки, монастирські ансамблі, палаци - резиденції світської і духовної Знати.
У 18 ст. на Україні поширилося будівництво мурованих дзвіниць, що грали велику роль в міських і монастирських ансамблях і розвивали зразки дерев'яного зодчества. Найвідоміші серед них - дзвіниця Києво-Софійського собору і Велика дзвіниця Києво-Печерської лаври (1731-1744), створена петербурзьким архітектором Іоганном Готфрідом Шеделем і яка відіграє важливу роль у створенні образу Києва.
Характерною рисою української архітектури 18 ст. (Київ та Лівобережжя) є її пишний декор, що розвивався у бік все більш багатою пластичної обробки будівель. Ліпні прикраси, пілястри, складні обрамлення віконних і дверних прорізів покривають великі площини стін. Так само рясно декоруються фронтони і портали. Всі ці особливості додали виключно ошатний вигляд всьому ансамблю Києво-Печерської лаври, відновленому після пожежі 1718 р., і особливо дзвіниці Києво-Софійського собору і воротам Заборовського, в яких орнамент покриває стіни суцільним візерунком.
Архітектурна творчість В. В. Растреллі, А. В. Квасова і ряду інших майстрів безпосередньо пов'язує українське зодчество з російським. За проектом Растреллі в 1747-1753 рр.. в Києві був споруджений Андріївський собор, чудовий красою своїх пропорцій і гармонійної зв'язком з мальовничим рельєфом міста. Квасовим разом з Григоровичем-Барським був побудований величний собор Різдва Богородиці в Козельці (1752-1763), що представляє своєрідний синтез російської архітектури з місцевою, українською.
Висновки та узагальнення (3-4 хв)
Висновки радимо зробити учителю самостійно. Другий варіант: учні роблять узагальнення та висновки самостійно, спираючись на текст підручника.
Домашнє завдання (1-2 хв)
1. Опрацювати вивчений матеріал за допомогою підручника.
2. Підготуватися до уроку узагальнення. Скласти план, за яким можна зробити узагальнення за вивченим тематичним блоком.
Позакласна діяльність
Учитель організовує екскурсію в Чернігів
Список використаних джерел:
1. Урок на тему "Культура України в другій половині XVII –першій половині XVIІI cт." Севастьянової Валентини Іванівни, учителя СЗШ № 308 м.Києва
2. Конспект уроку на тему "Культура України в другій половині XVII –першій половині XVIІI cт." вчителів Міжнародного ліцею "Гранд" Васильєва В.С., Домарецької О.В.
3. Бойко О.Д. Історія України : Навчальний посібник., К.: Академвидав, 2006
4. www.history.vn.ua
5. www.youtube.com
Скомпоновано та відредактовано Любименко В.В.
Над уроком працювали
Любименко В.В.
Севастьянової В. І.
Васильєв В.С.
Домарецька О.В.
Бидрін Л.О.
Поставить вопрос о современном образовании, выразить идею или решить назревшую проблему Вы можете на Образовательном форуме, где на международном уровне собирается образовательный совет свежей мысли и действия. Создав блог, Вы не только повысите свой статус, как компетентного преподавателя, но и сделаете весомый вклад в развитие школы будущего. Гильдия Лидеров Образования открывает двери для специалистов высшего ранга и приглашает к сотрудничеству в направлении создания лучших в мире школ.