Гіпермаркет Знань>>Інформатика>>Інформатика 10 клас>> Інформатика: Вступ.

Статті до предмету Інформатика 10 клас.

Тема «Необхідність підвищення рівня інформаційної грамотності у фахівців різних сфер діяльності.».

Розгляд теми: Необхідність підвищення рівня інформаційної грамотності у фахівців різних сфер діяльності.

    Передбачувана рубрика:             „Проблеми інформатизації”

Тема статті:
                                                     Необхідність підвищення рівня інформаційної грамотності 
                                                                       у фахівців різних сфер діяльності.

Уточнимо поняття інформаційна грамотність. Саму грамотність до остан-нього часу співвідносили з  умінням читати і писати. Проте в сучасному тра-ктуванні поняття грамотність набуло широкого тлумачення. Наприклад, часто говорять про професійну грамотність - грамотний лікар, грамотний педагог, грамотний вихователь. Інформаційна грамотність - це оптимальні способи поводження із знаками, моделями, даними, інформацією і представлення їх зацікавленому споживачеві для вирішення теоретичних і практичних завдань; механізми вдосконалення технічних середовищ виробництва, зберігання і передачі інформації; розвиток системи навчання, підго-товки людини до ефективного використання інформаційних засобів, інфор-мації і телекомунікацій. Інформатика  в даний час - одна з фундаментальних галузей наукового знання, що формує системно-інформаційний підхід до аналізу навколишнього світу, вивчає інформаційні процеси, методи і засоби отримання, перетворення, передачі, зберігання і використання інформації. Інформатика є сферою практичної діяльності людини, що стрімко розвивається, постійно розширюється і пов'язана з використанням інформаційних технологій. Інформаційна грамотність - основа для розвитку і діяльності сучасної особистості.

Кінець XX сторіччя ознаменувався інтенсивним розвитком і впровадженням інформатики в усі сфери життя суспільства інформатики. Це виявилося в інтенсивному вдосконаленні засобів обчислювальної техніки і техніки зв'яз-ку, в появі нових інформаційних технологій, а також в реалізації прикладних інформаційних систем. Досягнення інформатики зайняли гідне місце в організаційному управлінні, промисловості, проведенні наукових досліджень й автоматизованому проектуванні. Інформатизація охопила і соціальну сферу: освіту, науку, культуру, охорону здоров'я. Крім того, без інформатизації став би  неможливим сучасний рівень
зв'язку, а також головне досягнення синтезу інформатики та засобів комунікацій – Інтернет. Це означає, що значна кількість користувачів зараз працює з використанням сотової та інших мереж. Усе це підтверджує, що процес інформатизації інтенсифікувався, завершується етап некерованої інформа-тизації. Керована складова, яка реалізовувалася в основному в освіті, про-мисловості і  адміністративному управлінні, виявилася явно недостатньою через нестачу фінансових коштів. У цілому ж сучасний рівень інформатизації дозволяє констатувати, що початок нового століття стане точкою переходу із століття енергетики в століття інформатики, як це прогнозував Нор-берт Вінер. Використання волоконно-оптичних ліній і мереж кабельного телебачення дозволяє на одній і тій же базі забезпечити передачу мови, відеосигналу, даних, службової інформації і тим самим забезпечити входження кожного користувача як в український, так і у світовий інформаційний простір. Крім того, персональний комп’ютер увійшов до побуту. До далі більше сімей покупку комп'ютера ставить у розряд пріоритетних цілей. Величезний об'єм пам'яті носія інформації дозволяє мати під рукою у будь-який час на одному оптичному диску енциклопедію, довідник, путівник , тощо, а вихід в Інтернет - це безмежний інформаційний простір. Це сприяє самоосвіті і са-мовдосконаленню як дітей, так і дорослих. З цієї точки зору роботі на дома-шньому комп'ютері надається абсолютно нове значення.

Виходячи з міркувань утворення єдиного інформаційного простору і використання пристроїв нагальною потребою сучасності є підвищення рівня комп’ютерної грамотності фахівців різних сфер людської діяльності. На підставі врахування рівня електронної готовності й національних особливостей застосування ІКТ поряд з виробничними галузями необхідно зосередити на таких напрямках :

1.    Електронний уряд
Реалізації даного напряму дозволяє мати державні інформаційні системи і ресурси, що включають:
•    стандарти, норми і правила документування інформації, формування інформаційних ресурсів і створення інформаційних систем;
•    право власності на інформаційні ресурси й інформаційні системи;
•    категорії інформаційних ресурсів за рівнем доступу до них;
•    порядок захисту інформаційних ресурсів та інформаційних систем;
•    порядок міжмережевих з'єднань інформаційних систем;
•    сучасні, надійні і безпечні національні інформаційні бази даних із забезпеченням різних рівнів доступів до неї різних категорій користувачів;
•    відомчі й міжвідомчі бази даних і системи електронного документообігу;
•    механізми взаємодії власників інформаційних ресурсів з користувачами і створення необхідних умов для задоволення потреб в інформаційних ресурсах органів державного управління і влади.

Реалізація цих завдань сприятиме підвищенню ефективності діяльності державних органів за рахунок широкого використання ІКТ, створенню ефективної системи інформаційної взаємодії між державними організація-ми, громадянами і господарюючими суб'єктами, реалізації прав громадян на доступ до інформаційних ресурсів, забезпеченню прозорості
діяльності державних органів і демократичних процесів.

2.  Електронна комерція
Основними завданнями даного напряму є:
•    вдосконалення нормативно-правової бази з регулювання правових відносин в галузі електронної комерції;
•    стимулювання і забезпечення державної підтримки розвитку електронної комерції в країні;
•    створення інфраструктури використання електронного цифрового підпису і розвиток електронного документообігу;
•    забезпечення широкої популяризації переваг електронної комерції;
•    сприяння створенню застосувань електронної комерції.
Реалізація цих завдань сприятиме підвищенню ефективності комерційної діяльності, промислового і сільськогосподарського виробництва, створення умов для розвитку і зростання інформаційного сектора національної еконо-міки.

3.  Електронна освіта
Основними завданнями даного напряму є:
•    впровадження і використання комп'ютерної техніки й інформаційних технологій в учбових процесах;
•    забезпечення доступу навчальних установ до мережі Інтернет;
•    формування освітніх інформаційних ресурсів, зокрема електронних бібліотек, електронної методичної допомоги й підручників;
•    впровадження системи дистанційного навчання.
Реалізація цих завдань сприятиме підвищенню якості процесу освіти в загальноосвітніх, середніх професійних і вищих навчальних закладах.

4.  Електронна охорона здоров'я
Основними завданнями даного напряму є:
•    створення інформаційних систем у галузі охорони здоров'я;
•     сприяння постійній професійній підготовці і дослідженням у галузі медицини за допомогою ІКТ;
•    сприяння створенню медичних інформаційних ресурсів і забезпеченню широкого доступу до місцевих і світових медичних інформаційних ресурсів;
•    формування інформаційних систем з профілактики, моніторингу і контролю за розповсюдженням інфекційних захворювань;
•    підтримка застосування ІКТ для підвищення якості обслуговування на-селення в установах охорони здоров'я, особливо в районних лікувальних установах;
•    впровадження системи телемедицини.
Реалізація цих завдань сприятиме підвищенню ефективності роботи установ охорони здоров'я, формуванню медичних інформаційних ресурсів і по-слуг, розвитку медичних інформаційних систем.
Втілення в життя всіх перерахованих вище завдань потребуватиме великої кількості кваліфікованих кадрів, які крім основної спеціальності в достатній мірі володіють навиками в користуванні персональним комп’ютером і доста-тньо високим рівнем комп'ютерної грамотності. Вирішальним чинником розвитку інформатизації є наявність необхідної кількості висококваліфікованих ІКТ - фахівців, а також достатнього рівня комп'ютерної грамотності на-селення. Для задоволення цієї потреби необхідні вдосконалення і розвиток системи підготовки й підвищення кваліфікації викладачів і фахівців, проведення наукових досліджень у галузі ІКТ, впровадження міжнародних стан-дартів підготовки кваліфікованих фахівців та вдосконалення системи безперервної самоосвіти. А підвищення рівня загальної комп'ютерної грамотності населення – це національний потенціал у галузі науково-технічних і дослідно-конструкторських робіт у сфері ІКТ.

Реалізація цих завдань сприятиме переходу процесів інформатізації на якісно новий рівень і формуванню цивілізованих ринків як інформаційних
ресурсів і послуг, так і ринку праці.
Головним досягненням ХХ століття є розширення можливостей доступу до світового інформаційного простору установ і працівників галузей освіти, на-уки, культури, екології, охорони здоров'я, спорту, соціальної допомоги, соціальних інновацій і суспільних ініціатив, добродійних, некомерційних (неурядових) організацій і фондів, засобів масової інформації та інших гуманітарних суспільних структур. Усе  це, у свою чергу, виводить на новий, вищий рівень життя пересічного громадянина.

Література

1.    Советова Б.Я. Інформаційні технології в освіті та суспільстві 21 століт-тя. \\ Інтернет-форум, www.rusedu.info ,2005
2.    Концепція розвитку інформатизації в країнах СНД. \\ Особистий огляд протоколів засідань Координаційних рад Узбекистану, Казахстану, Росії від 2005-2006 
3.    Руденко В.Д. Розвиток інформаційного суспільства в Україні. \\
Комп’ютер у школі та сім’ї. – 2005 - №8 – с. 3-17

Надіслано методистом НМЦ технологій кафедри ПМОТ ІППО КМПУ імені Б.Д.Грінченка Войцеховським Миколою Олексійовичем

_{Планування з інформатики , підручники та книги онлайн, курси та завдання з інформатики для 10 класу скачати}