Презентація уроку до предмету Економіка, 11 клас
Загальна рівновага – це стан економіки в цілому, при якому відповідність у функціонуванні всіх сфер економічної системи системи з урахуванням інтересів суспільства, тобто сукупної пропорційності і пропорційності між найважливішими параметрами формування макроекономіки: факторами економічного зростання та їх використанням; виробництвом і споживанням, споживанням і накопиченням, попитом на товари і послуги та їх пропозицією, матеріально-речовими та фінансовими потоками та ін. Існує ряд основних моделей, що характеризують механізм встановлення загальної (макроекономічної) рівноваги. В тому числі до них відносяться неокласична та кейнсіанська моделі.
Основні засади неокласичної моделі загальної рівноваги були сформовані французьким економістом Леоном Вальрасом.
Стан загальної ринкової рівноваги в неокласичній теорії визначається трьома умовами, дві з яких відображають рівність пропорцій обміну, а третя характеризує рівновагу у сфері виробництва: на ринку виробничих послуг попит і пропозиція рівні, встановлюються постійні та стійкі ціни; на ринку споживчих товарів і послуг попит і пропозиція рівні, реалізація здійснюється на основі постійних і стійких цін; ціни продажу товарів відповідають витратам на їх виробництво, виражених у продуктивних послугах.
В період панування монополій, які вкрай обмежили конкуренцію, з'явилась кейнсіанська загальна модель ринкової рівноваги. Насамперед Дж.М.Кейнс виявив ті фактори, що визначають умови макроекономічної рівноваги. Цими факторами є сукупний попит і сукупна пропозиція та пов'язані з ними сукупне споживання, сукупне заощадження і сукупне нагромадження (сукупні інвестиції).
Саме сукупний попит є центральною ланкою макроекономічної кейнсіанської моделі (на відміну від класичної, де в центрі уваги була пропозиція). З ефективним попитом Кейнс пов'язував суть своєї теорії. Ця модель називається також "45-градусна модель", "модель доходи - витрати" або "кейнсіанський хрест". Сукупний попит (AD) у моделі представлено плановими витратами - сумою, яку домогосподарства, фірми і держава мають намір потратити на купівлю товарів та оплату послуг (позначається літерою Е): E=C+I+G Сукупна пропозиція (AS) представлена фактичними витратами, Y. Якщо фактичний обсяг виробництва перевищує рівноважний, то це означає, що покупці купують товарів менше, ніж фірми виробляють, тобто AD<AS.
Навпаки, якщо фактичний випуск Y2 менший за рівноважний рівень Y, то це означає, що фірми виробляють менше, ніж покупці готові придбати, тобто AD>AS.
|
Авторські права | Privacy Policy |FAQ | Партнери | Контакти | Кейс-уроки
© Автор системы образования 7W и Гипермаркета Знаний - Владимир Спиваковский
При использовании материалов ресурса
ссылка на edufuture.biz обязательна (для интернет ресурсов -
гиперссылка).
edufuture.biz 2008-© Все права защищены.
Сайт edufuture.biz является порталом, в котором не предусмотрены темы политики, наркомании, алкоголизма, курения и других "взрослых" тем.
Ждем Ваши замечания и предложения на email:
По вопросам рекламы и спонсорства пишите на email: