KNOWLEDGE HYPERMARKET


Пристосування в будові та процесах життєдіяльності паразитичних червів до їх способу життя.

Гіпермаркет Знань>>Біологія>>Біологія 8 клас>> Біологія: Пристосування в будові та процесах життєдіяльності паразитичних червів до їх способу життя


Пристосування в будові та процесах життєдіяльності паразитичних червів до їх способу життя.


Варто пригадати.

Що таке проміжний та остаточний хазяїн?

Що таке прямий і непрямий типи розвитку, прості та складні життєві цикли?

Що таке сегменти?

Що таке прямий розвиток, гермафродитизм, гумус?

Війчасті черви поширені в морях і прісних водоймах, зрідка - на суходолі, у вологих лісах. Морські мешканці часто яскраво забарвлені, завдовжки від кількох міліметрів до 5-6 см. Це насамперед молочно-біла планарія, що має молочно-біле забарвлення. Тіло листкоподібне, завдовжки до 25 мм, передній кінець розширений, з його боків помітні два коротенькі щупальцеподібні вирости. На голові є два ока.


Молочно-біла планарія - хижак.

Вона полює на дрібних придонних тварин (гідр, ракоподібних, личинок комах тощо). Цікаво, що ротовий отвір у неї розташований на черевному боці, посередині тіла. Планарія налазить на здобич, через ротовий отвір висувається хоботок, за допомогою якого висмоктується вміст жертви. У прісних водоймах України мешкають також чорна багатоочка, дугезія та інші види.

Клас Сисуни налічує понад 4 тис. видів (в Україні - понад 600). Розміри варіюють від мікроскопічних до 75 мм (печінковий сисун велетенський). Це виключно паразитичні тварини, що мешкають у різноманітних внутрішніх органах (печінці, кишечнику, легенях, кровоносних судинах тощо) людини й тварин.

Сисуни мають два присоски - ротовий і черевний, якими вони прикріплюються до тканин хазяїна. На дні ротового присоска відкривається ротовий отвір, яким починається кишечник. Сисунам притаманні складні життєві цикли, під час яких чергуються покоління, що розмножуються статево та відкладанням незапліднених яєць.

В Україні досить поширений котячий сисун, що уражає жовчні протоки печінки остаточного хазяїна, яким можуть бути людина та різні види рибоїдних ссавців (собаки, коти, вовки). Незважаючи на меншини розміри тіла (завдовжки всього до 18 мм), котячий сисун спричиняє, важкі захворювання, що можуть призводити до смерті людини.

Життєвий цикл котячого сисуна відбувається за участю двох проміжних хазяїв: прісноводного молюска бітинії та різних видів коропових риб. При цьому в організмі молюска розвиваються покоління котячого сисуна, які розмножуються відкладанням незапліднених яєць. Чисельність паразита в організмі першого проміжного хазяїна значно зростає. Залишивши тіло молюска, личинки котячого сисуна певний час плавають у товщі води, допоки через покриви не потраплять в організм другого проміжного хазяїна - риби. Остаточний хазяїн заражається котячим сисуном, споживши сиру або недостатньо просолену чи просмажену рибу з личинками паразита.

Інший поширений в Україні паразит - печінковий сисун - також паразитує в печінці та жовчних протоках багатьох видів свійських тварин: великої рогатої худоби, овець, свиней, кролів й інших. Людина і хребетні тварини слугують для сисуна остаточними хазяями. Паразит живиться тканинами хазяїна, що призводить до запалення печінки, переродження стінок жовчних проток тощо. Паразит може перебувати в організмі остаточного хазяїна від 10-12 місяців до 3-5 років і більше.

Життєвий цикл печінкового сисуна відбувається зі зміною хазяїв. Яйця з екскрементами хазяїна потрапляють у воду. Там з них виходить вкрита війками личинка. Вона потрапляє в організм проміжного хазяїна - прісноводного молюска малого ставковика, де розвиваються нестатеві покоління паразита. Личинки сисуна з м’язовим хвостом певний час плавають, потім вкриваються щільною оболонкою (утворюють цисту) і осідають на прибережній рослинності біля поверхневої плівки води. Отже, в організм другого проміжного хазяїна вони відразу не потрапляють. Остаточний хазяїн заражується при споживанні рослин або сирої води з інцистованими личинками паразита.

Клас Стьожкові черви.

Стьожкових червів налічують близько 3500 видів (в Україні - понад 500). Це паразити кишечнику людини та різних видів хребетних тварин з вузьким стрічкоподібним тілом завдовжки від кількох міліметрів до 30 м. Розширена головка має органи прикріплення: присоски, хоботок з гачками тощо. За головкою розташована шийка, тіло поділене на окремі членики. Паразит росте протягом усього життя, тому в ділянці шийки постійно утворюються нові членики. Їхня кількість у різних видів може коливатися від 3-4 до декількох тисяч. У кожному членику розвивається комплект чоловічих і жіночих статевих органів. Заповнені яйцями зрілі членики відриваються від заднього кінця тіла черв’яка та виводяться назовні.

Стьожкові черви не мають свого кишечнику. Поживні речовини з порожнини кишечнику хазяїна вони поглинають через покриви. Тривалість життя стьожкових червів може становити понад 10-12 років. Із стьожкових червів - паразитів людини - в Україні поширені бичачий і свинячий ціп’яки, ехінокок, стьожак широкий та ін.

Бичачий і свинячий ціп’яки досить подібні за будовою та життєвими циклами.

У свинячого ціп’яка на головці, крім чотирьох присосків, є ще коротенький хоботок з гачками, тому його ще називають озброєним. Бичачий ціп’як таких пристосувань не має, тож його ще називають неозброєним. Тіло бичачого ціп’яка довше, ніж свинячого (4-10 та 2-6 м відповідно). Крім того, проміжні хазяї для бичачого ціп’яка - це велика рогата худоба, а для свинячого - свині. Але для обох видів ціп’яків остаточним хазяїном слугує людина.

Паразитуючи в тонкому кишечнику людини, ціп’яки подразнюють його слизову оболонку своїми органами прикріплення, спричиняють виразки та отруєння організму хазяїна продуктами обміну речовин. Ці великі за розмірами паразити знесилюють організм людини, вилучаючи з її їжі багато поживних речовин і вітамінів. Тому у хворих часто спостерігають слабкість, запаморочення, нудоту, втрату апетиту, розлади нервової діяльності тощо.

Заповнені яйцями дозрілі членики з кишечнику хазяїна виводяться назовні. Для подальшого розвитку яйця паразитів повинні потрапити з їжею у кишечник проміжного хазяїна. З яєць виходять маленькі личинки, які за допомогою гачечків проникають у кровоносні судини і з кров’ю потрапляють до скелетних м’язів чи різних внутрішніх органів (серця, легенів, печінки тощо). Там личинки ростуть і перетворюються на фіну. Ця личинкова стадія має вигляд невеликого (розміром з горошину) міхурця, заповненого рідиною. Всередину міхурця вивернута зачаткова головка паразита. Остаточний хазяїн - людина - заражається, споживаючи недостатньо термічно оброблене м’ясо проміжного хазяїна, яке містить фіни. У кишечнику людини оболонка фіни руйнується, головка паразита вивертається та прикріплюється до стінки кишечнику. Після цього паразит починає рости, утворюючи нові членики.

Небезпечним паразитом людини є також ехінокок.

Проміжними хазяями для нього слугують людина та різні види рослиноїдних тварин (велика рогата худоба, вівці, кози, коні, кролі тощо). Остаточні хазяї - це хижі тварини (собаки, вовки, лисиці), які заражуються ехінококом, поїдаючи м’ясо інших тварин із фінами. Цей паразит дрібний - розміри статевозрілих особин ехінокока не перевищують 8 мм. Тому остаточним хазяям він відчутної шкоди не завдає. На головці ехінокока є коротенький хоботок з гачками та чотири присоски, тіло складається всього з трьох-чотирьох члеників.

Людина найчастіше заражається ехінококом під час необережного поводження з собаками. На шерсті тварин можуть траплятися мікроскопічні яйця паразита, які можуть зберігати життєздатність до 2 років. З брудними руками через рот вони потрапляють до кишечнику людини. З яйця виходить личинка, яка з током крові мігрує до різних органів (насамперед до печінки або легенів). На відміну від бичачого та свинячого ціп’яків, фіни ехінокока здатні до необмеженого росту. До того ж усередині кожної фіни утворюються дочірні, в них - ще дрібніші і т. д. Отже, завдяки здатності до вегетативного розмноження фіна ехінокока нагадує «матрьошку». Відомі випадки, коли фіни з печінки людини сягали у діаметрі до 15 см, а у великої рогатої худоби виявлені фіни, маса яких сягала понад 20 кг. Фіна росте до 10-20 років і більше, тисне на внутрішні органи, порушуючи їхнє нормальне функціонування. Видалити фіну з організму людини можна лише хірургічним шляхом.

У басейнах Дніпра та Дністра поширене захворювання людини і рибоїдних тварин (собак, котів, лисиць тощо), спричинене стьожаком широким. Стьожак , як і ціп’як, паразитує у тонкому кишечнику хазяїна і спричиняє подібне за своїми проявами захворювання. Тіло стьожака сягає до 20 м завдовжки, на його головці є дві прикріпні щілини. Паразит розвивається у водоймах за участю двох проміжних хазяїв: першого - рачка циклопа і другого - різних видів прісноводних риб, які живляться цими рачками або іншими рибами. Людина заражується, вживаючи недостатньо кулінарно оброблену рибу з личинками паразита.

Нематоди - паразити рослин.

Небезпечними паразитами рослин є галова, бурякова, стеблова, пшеничну нематоди. Одні з них проколюють покриви підземних частин рослин гострими утворами, розташованими у ротовій порожнині, і висмоктують уміст клітин. Інші проникають усередину рослин і живляться їхніми тканинами. Нематоди можуть завдавати відчутної шкоди рослинництву.

Нематоди - паразити людини і свійських тварин. Серед паразитів людини в Україні поширені аскарида людська, гострик і трихінела.


Аскариди мешкають у просвіті кишечнику і живляться його вмістом.

Органів прикріплення вони не мають, тому весь час рухаються назустріч харчовим масам. Тривалість їхнього життя становить 11-12 місяців. У зараженої людини спостерігають розлади роботи органів травлення, гострі болі в кишечнику, може розвиватися недокрів’я тощо.

Аскариди роздільностатеві: самки сягають завдовжки до 44 см, самці - до 25 см. Самки аскарид надзвичайно плодючі: кожна з них здатна виділяти за добу у просвіт кишечнику хазяїна до 270 тис. яєць. З кишечнику людини яйця аскариди виводяться у довкілля. Людина заражається, коли з немитими овочами, фруктами, сирою водою, брудними руками до її кишечнику потрапляють яйця паразита. У шлунку з яєць виходять личинки. Спочатку личинки аскарид проникають у кровоносні судини стінок кишечнику, а потім з кров’ю через печінку та серце потрапляють у легені. Через деякий час вони руйнують стінки легеневих пухирців і по повітроносних шляхах через глотку потрапляють знову до кишечнику людини, де й стають статевозрілими. Упродовж переміщення личинки ушкоджують тканини органів, можуть спричиняти запалення легенів і задуху.

Яйця аскарид досить стійкі до несприятливих умов довкілля і три¬валий час (до 7 років) можуть зберігати свою життєздатність.

Інший поширений паразит людини - гострик - також мешкає в кишечнику. Це невеликі черви (довжина самок до 12 мм, самців - до 5 мм) з незначною (близько місяця) тривалістю життя. Як і аскариди, гострики отруюють організм людини продуктами свого обміну речовин. Найчастіше гострик паразитує в дітей. Запліднені самки гострика вночі відкладають яйця на згортки шкіри навколо анального отвору, подразнюючи її своїми виділеннями. Людина відчуває сильний свербіж, а коли розчісує ці місця, то на її руках залишаються яйця паразита. Через немиті руки яйця гострика можуть знову потрапляти до кишечнику. Так відбувається багаторазове самозараження, і захворювання триває досить довго.

Ще одним небезпечним паразитом людини, поширеним переважно в місцевостях із розвиненим свинарством, є трихінела. Людина заражається, споживши недостатньо проварене чи просмажене м’ясо свині, заражене личинками трихінели. У кишечнику під дією травного соку личинки вивільняються із захисних капсул і протягом кількох діб стають статевозрілими (довжина тіла самок - до 4,4, самців - до 2 мм). Після запліднення самки народжують нових личинок, які крізь стінку кишечнику проникають до судин кровоносної системи і з кров’ю потрапляють до м’язової тканини, насамперед скелетної мускулатури, м’язів язика, очних яблук тощо. Тим вони живляться й розвиваються. Поступово навколо них протягом двох-трьох місяців формується капсула. У такому стані личинки можуть зберігати життєздатність упродовж багатьох років.

Статевозрілі черви ушкоджують слизову кишечнику та отруюють організм хазяїна продуктами свого обміну речовин. Але найбільшої шкоди завдають личинки, що живляться м’язовими волоконцями. У цей час у хворої людини значно підвищується температура тіла (до 39°С і вище), відчувається сильний біль в уражених м’язах, набрякає обличчя тощо. Якщо ж хворий пережив цей небезпечний період, через 2-3 тижні його стан поліпшується.

Запитання для контролю


1. Які життєві цикли котячого та печінкового сисунів?
2. Чим життєвий цикл ехінокока відрізняється від життєвих циклів бичачого і свинячого ціп’яків?
3. Як запобігти зараженню людини та свійських тварин стьожковими червами?
4. Чому паразитичним червам притаманна висока плодючість?
5. Якої шкоди людська аскарида, гострик і трихінела завдають організму людини?
6. Для дорослих аскарид притаманне анаеробне дихання – вони отримують необхідну їм енергію за рахунок безкисневого розщеплення органічних речовин. Натомість для розвитку личинок у грунті потрібний кисень. Поясніть, чому личинки аскарид, перед тим як потрапити у кишечник, мігрують до легенів.




Біологія 8 клас. Серебряков В.В., Балан П.Г.

Надіслано читачами з інтернет-сайту

Матеріали з біології, завдання та відповіді по класам, плани конспектів уроків з біології для 8 класу





Зміст уроку
1236084776 kr.jpg конспект уроку і опорний каркас                      
1236084776 kr.jpg презентація уроку 
1236084776 kr.jpg акселеративні методи та інтерактивні технології
1236084776 kr.jpg закриті вправи (тільки для використання вчителями)
1236084776 kr.jpg оцінювання 

Практика
1236084776 kr.jpg задачі та вправи,самоперевірка 
1236084776 kr.jpg практикуми, лабораторні, кейси
1236084776 kr.jpg рівень складності задач: звичайний, високий, олімпійський
1236084776 kr.jpg домашнє завдання 

Ілюстрації
1236084776 kr.jpg ілюстрації: відеокліпи, аудіо, фотографії, графіки, таблиці, комікси, мультимедіа
1236084776 kr.jpg реферати
1236084776 kr.jpg фішки для допитливих
1236084776 kr.jpg шпаргалки
1236084776 kr.jpg гумор, притчі, приколи, приказки, кросворди, цитати

Доповнення
1236084776 kr.jpg зовнішнє незалежне тестування (ЗНТ)
1236084776 kr.jpg підручники основні і допоміжні 
1236084776 kr.jpg тематичні свята, девізи 
1236084776 kr.jpg статті 
1236084776 kr.jpg національні особливості
1236084776 kr.jpg словник термінів                          
1236084776 kr.jpg інше 

Тільки для вчителів
1236084776 kr.jpg ідеальні уроки 
1236084776 kr.jpg календарний план на рік 
1236084776 kr.jpg методичні рекомендації 
1236084776 kr.jpg програми
1236084776 kr.jpg обговорення

Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, напишите нам.


Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - Образовательный форум.