KNOWLEDGE HYPERMARKET


Церковне життя наприкінці XVI- першій половині XVII ст. Повні уроки

Гіпермаркет Знань>>Історія України>>Історія України 8 клас. Повні уроки>> Історія України: Церковне життя наприкінці XVI- першій половині XVII ст. Повні уроки

Содержание

Тип уроку

Комбінований

Мета

дізнатися про становище церкви і вплив її на суспільство у XVI- XVIІ ст.

Завдання

  • повторити вивчені терміни;
  • ознайомитися зі станом церкви XVI- XVIІ ст.;
  • розвинути навички аналізу відеоматеріалу;
  • розвинути навички роботи з комп"ютером, створення презентацій;
  • узагальнити набуті з теми знання, зробити висновки.

Хід уроку

Привітання вчителя та оголошення теми. (1 хв)

Доброго дня, любі учні! Сьогодні ми з вами розглянемо тему "Церковне життя наприкінці XVI - першій половині XVII ст." Черговий, доповідайте, будь ласка, про відсутніх.

Мотивація, перевірка домашнього завдання. (5-7хв)

Про міські промисли (див. попереднє домашнє завдання) доповідають 1-2 учні, інші доповнюють та роблять висновки.

Актуалізація опорних знань

Давайте повторимо значення деяких термінів. Сподіваюся, вони усі записані у ваших словничках. Наприклад, такі: церква, православ"я, унія, духовенство, єпископ, митрополія.

Вивчення нової теми

Духовенство як особливий стан наділялося безліччю привілеїв і пільг: звільненням від податків, тілесних покарань і повинностей.

Церква в особі своїх організацій була суб'єктом земельної власності, навколо якої вже XVI ст. розгорілася серйозна боротьба. З цією власністю було пов'язано велике число людей - керуючих, холопів, селян, які проживають на церковних землях. Всі вони підпадали під юрисдикцію церковної влади. До прийняття Соборного Уложення 1649 р. всі справи, пов'язані з ним, розглядалися на підставі канонічного права і в церковному суді. Під цю ж юрисдикцію підпадали справи про злочини проти моральності, шлюборозлучні справи, суб'єктами яких могли бути представники будь-яких соціальних груп.


Православний хрест

Православний хрест

Хрест

Влада Патріарха спиралася на підлеглих церковним організаціям людей, особливий статус монастирів, що були великими землевласниками, на участь представників Церкви в станово-представницьких органах влади і управління. Церковні накази, що відали питаннями управління церковним господарством і людьми, становили бюрократичну основу цієї влади.

Свою судову владу церква здійснювала через суди єпископів, своїх намісників і монастирські суди на чолі з ігуменом. Єпископ призначався митрополитом або государем. Юрисдикція церковного суду поширювалася на духовенство, церковних селян і чернецтво.


Художнє зображення церковного суду

Художнє зображення церковного суду


Церковні питання наших часів





У 1551 році був створений Стоглав, який містив у собі норми церковного права. Він став результатом законодавчої діяльності Собору, скликаного урядом і який запропонував програму церковної реформи. Глава 2 «Стоглаву», крім опису відкриття Собору і тексту першої промови царя Собору, містить повідомлення про велику радість ієрархів з приводу царського запрошення. Це пояснюється не тільки даниною поваги до царя, а й тим, що духовенству цей Собор був необхідний для вирішення ряду питань, що придбали до середини XVI століття особливу значимість. Це, перш за все, питання зміцнення церковної дисципліни серед духовенства, повноваження церковного суду, боротьба проти порочної поведінки представників церкви, лихварства монастирів, проти пережитків язичництва серед населення, уніфікації церковних обрядів і служб, жорстка регламентація (а, по суті, введення своєрідною духовною цензури) порядку листування церковних книг, писання ікон, будівництва церков і т.д. Скликання Собору з цих міркувань було не тільки виправдане, а й необхідне.


Зі Стоглаву

Зі Стоглаву
Зі Стоглаву
Назва першого розділу («В літо 7059-е місяця лютого в 23 день ...»), здавалося б, дає точну дату роботи Стоглавого собору: 23 лютого 7059 (1551 р.). Однак дослідники розходяться в думці, чи є ця дата вказівкою на початок засідань Собору або визначає час початку складання Соборного укладу. Роботу Собору можна розділити на два етапи – нарада з обговоренням низки питань і обробка матеріалу, хоча можливо, що це і були одночасні процеси. Це припущення підтверджується і самою структурою «Стоглаву», послідовністю розташування глав і їх змістом.

У першому розділі в загальних рисах намічена програма Собору: Собор відповідає на питання царя, який пропонував теми для соборного обговорення. Учасники Собору, як випливає з тексту, обмежувалися висловлюванням думок з запропонованих тем. У першому розділі коло питань Собору викладається побіжно, кілька плутано, іноді наводяться відповіді, іноді - ні. Хоча укладач не завжди призводить відповіді Собору на питання, він знайомить з документами, відповідно до яких приймалися рішення на соборі. За існуючими правилами Собор мав право прийняти рішення, які розходилися з канонічної літературою. Частина пам'яток цієї літератури згадана у першому розділі «Стоглаву»: Правила святих апостолів, святих отців церкви, Правила, встановлені на Соборах духовенства, а також повчання канонізованих святих. У наступних розділах цей список розширюється.

У двох розділах (5 і 41) містяться царські питання, які повинні були обговорювати всі учасники Собору. Для складання питань цар залучив осіб зі свого оточення, перш за все членів «вибраних раді». Двоє з них мали духовний сан (митрополит Макарій та протопоп Сильвестр), і тому їх роль була значна. Глави з 6 по 40 містять відповіді на деякі з перших 37 питань царя.


Іван IV та протопоп Сильвестр

Іван IV та протопоп Сильвестр

У 1620 році під опікою козацтва була відновлена Київська єпархія, скасована унією. Через дванадцять років після цього було створено Київську академію, очолену видатним українським церковним діячем митрополитом Петром Могилою. Після його смерті заклад назвали Києво-Могилянською академією. Рівень викладання в академії був офіційно визнаний відповідним "іноземчеським академіям".





Творче завдання

При наявності у класі комп'ютера кільком учням дається завдання зробити презентацію про православ'я та протестантизм: історія, різниця між ними.

Настав 1686. Україна вже була "намертво" приєднана до Російської імперії, втратила політичні права. Але повного підкорення заважала духовна, релігійна незалежність. Роком раніше Москва вже поставила митрополитом Київським свого "симпатика" - єпископа Луцького Гедеона. Це суперечило 8-м правилом III Вселенського Собору. Воно стосувалося спроби патріарха Антіохійського приєднати до себе Кіпрську церкву. Отже, ще більше тисячі років тому канони заборонили приєднувати до себе чужі канонічні території. А Українська православна церква визнавалася канонічної метрополією Константинопольського патріархату.

Але сумно відомий патріарх Діонісій в 1686 році офіційно (і неканонічно) визнав перехід Київської метрополії у відання Московського патріархату.

Перевірка знання термінів

Вотчина, десятники, патріархат, канон, єпархія, унія, духовний сан, ігумен.

Висновки та узагальнення

У XVI - XVII ст. українські землі обагрялася кров'ю, роздиралися на шматки польськими і турецько-татарськими завойовниками. Схильність до мирного вирішення питань, до компромісів привели до висновку в 1596 році Берестейської унії. Деякі діячі української церкви керувалися ідеями екуменізму (тобто, створення єдиної всесвітньої церкви Христа), а також прагнули створити перехідний буфер між православ'ям і католицизмом. Але в дійсності позначилася перша лінія розколу.

Перевірка набутих знань

Доповніть речення:

1. Після прийняття Берестейської унії православна церква опинилася ...

2. Відновлення ієрархії православної церкви відбулося насамперед завдяки підтримці ...

3. Укладення церковної Берестейської унії спричинило розкол між ... і ... в українському суспільстві.

4. Київська митрополія фактично розкололася на ...

5. У ... було укладено союз між православними і протестантами.

Домашнє завдання

1. Вивчити матеріал за підручником.

2. Письмово відповідати на будь-які 2 запитання в кінці параграфу, що потребують поширеної відповіді.

Використані джерела

1. Урок на тему "Церковне життя наприкінці XVI - першій половині XVII ст" вчителів Міжнародного ліцею "Гранд" Васильєва В.С., Домарецької О.В.

2. Урок на тему "Церковне життя в Україні", вчителів Полтавської школи №5, Гуменюк Т.П.

3. Ю. А. Мицик, О. Г. Бажан, В. С. Власов Історія України. Навчальний посібник.- К., 2008

4. www.ukrmap.kiev.ua

5. history.vn.ua

6. udec.ntu-kpi.kiev.ua


Скомпоновано та відредговано Любименко В.В.


Над уроком працювали

Васильєв В.С.

Гуменюк Т.П.

Домарецька О.В.

Любименко В.В.



Поставить вопрос о современном образовании, выразить идею или решить назревшую проблему Вы можете на Образовательном форуме, где на международном уровне собирается образовательный совет свежей мысли и действия. Создав блог, Вы не только повысите свой статус, как компетентного преподавателя, но и сделаете весомый вклад в развитие школы будущего. Гильдия Лидеров Образования открывает двери для специалистов  высшего ранга и приглашает к сотрудничеству в направлении создания лучших в мире школ.

Предмети > Історія України > Історія України 8 клас