KNOWLEDGE HYPERMARKET


39. Ірина Жиленко. «Жар-птиця», «Підкова», «Гном у буфеті». Поетичні роздуми про дружбу, доброту, красу, про людське щастя і шляхи до нього
 
Строка 1: Строка 1:
'''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|Гіпермаркет Знань]]&gt;&gt;[[Українська література|Українська література]]&gt;&gt;[[Українська література 6 клас|Українська література 6 клас]]&gt;&gt;Українська література: Ірина Жиленко. «Жар-птиця», «Підкова», «Гном у буфеті». Поетичні роздуми про дружбу, доброту, красу, про людське щастя і шляхи до нього''' <metakeywords>Українська література, клас, урок, на Тему, Ірина Жиленко, Жар-птиця, Підкова, Гном у буфеті, Поетичні роздуми про дружбу, доброту, красу, про людське щастя, шляхи до нього</metakeywords><br>  
'''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|Гіпермаркет Знань]]&gt;&gt;[[Українська література|Українська література]]&gt;&gt;[[Українська література 6 клас|Українська література 6 клас]]&gt;&gt;Українська література: Ірина Жиленко. «Жар-птиця», «Підкова», «Гном у буфеті». Поетичні роздуми про дружбу, доброту, красу, про людське щастя і шляхи до нього''' <metakeywords>Українська література, клас, урок, на Тему, Ірина Жиленко, Жар-птиця, Підкова, Гном у буфеті, Поетичні роздуми про дружбу, доброту, красу, про людське щастя, шляхи до нього</metakeywords><br>  
-
'''Ірина Жиленко<br>'''(Народилася 1941 року)<br>[[І. Жиленко. Доброго ранку!.. Т. Коломієць. Задзвонив дзвоник .В. Струтинський. Жива казка.|'''Ірина Жиленко''']] народилася в [[Розбудова Києва. «Руська правда». Церковне та культурно-освітнє життя. Відносини з іншими державами.|'''Києві''']]<br>Яка вона, Ірина Жиленко? Невисокого зросту, з очима, веселими й печальними водночас, здивована дівчинка і зріла мудра жінка в одній іпостасі, зі школярською стрижкою, в якій поблискує сивина. А ще — емоційна та іронічна, усміхнена і печальна, наївна і прозірлива, проста й оптимістична, як сама Поезія — такою знають її люди.<br>Рідне місто Ірини Володимирівни — Київ. Дитячі роки дівчинки припали на грізний воєнний і повоєнний час, коли довелося і вчитися, і працювати одночасно. Закінчила вечірню школу робітничої молоді, потім — філологічний факультет Київського університету. Працювала вихователькою в дитячому садку, згодом — у редакціях газет і журналів.<br>Перша книжка Ірини Жиленко — «Буковинські балади», за нею — «Автопортрет у червоному», «Вікно у сад», «Останній вуличний шарманщик» та інші.<br>Писати для дітей, вважає письменниця, — велика честь, бо для неї [[Анатолій Дімаров. «Блакитна дитина» (скорочено).|'''дитина''']] — це чудо, а дитинство — святкова [[Казка як жанр фольклору|'''казка''']].<br>Перші книжки — збірка нарисів «Буковинські балади» і для малят «Достигають колосочки» — з'явилися в 1964 році. Для молодших школярів поетеса випустила книжку «Вуличка мого дитинства».<br>Чим цікава творчість Ірини Жиленко? Багатьма речами. Наприклад, Ірину Жиленко вважають найбагатшою на [[Дисперсія світла. Спектр. Кольори. Повні уроки|'''кольори''']] поетесою. Навіть підраховано, що в її збірках назви кольорів ужито 1059 разів. А ще письменниця дуже любить рослини, особливо [[Відділ Квіткові. Повні уроки|'''квіти''']], і щедро описує їх у своїх віршах. Можливо, тому, що виросла на вулиці, однією з назв якої є Ботанічна? На честь фіалок, своїх улюблених квітів, вона навіть створила літературний жанр «фіалки-вірші».<br>І ще один штрих. Кажуть, що за творами І. Жиленко можна вивчати побут киян: дізнатися, де який магазин чи базар, куди яка вулиця повертає («І вулиця Микільсько-Ботанічна покотить вниз затрав'янілий брук...»), де розташований потрібний парк (немов у довідковому бюро).<br>'''Чи знаєш ти, що...'''''<br>''Б. Чайковський, український письменник, писав про І. Жиленко: «Поетеса хоче, щоб малеча вірила у добрі й прекрасні чудеса, в гномів, у Діда Мороза, у те, що квіти вміють вальсувати, а ляльки розмовляти. На її думку, це не зашкодить майбутньому науковому мисленню, зате на все життя закладе ніжність до всього живого, осяє світ чарівним світлом краси і радості».<br>Якось поетеса зізнавалася: «Усі мої емоції віддані саме місту, його соборам, бульварам, вітринам, кафе, моїй міській квартирі з улюбленими речами<br>і нечисленними друзями».<br>  
+
'''Ірина Жиленко<br>'''(Народилася 1941 року)<br>[[І. Жиленко. Доброго ранку!.. Т. Коломієць. Задзвонив дзвоник .В. Струтинський. Жива казка.|'''Ірина Жиленко''']] народилася в [[Розбудова Києва. «Руська правда». Церковне та культурно-освітнє життя. Відносини з іншими державами.|'''Києві''']]<br>Яка вона, Ірина Жиленко? Невисокого зросту, з очима, веселими й печальними водночас, здивована дівчинка і зріла мудра жінка в одній іпостасі, зі школярською стрижкою, в якій поблискує сивина. А ще — емоційна та іронічна, усміхнена і печальна, наївна і прозірлива, проста й оптимістична, як сама Поезія — такою знають її люди.<br>Рідне місто Ірини Володимирівни — Київ. Дитячі роки дівчинки припали на грізний воєнний і повоєнний час, коли довелося і вчитися, і працювати одночасно. Закінчила вечірню школу робітничої молоді, потім — філологічний факультет Київського університету. Працювала вихователькою в дитячому садку, згодом — у редакціях газет і журналів.<br>Перша книжка Ірини Жиленко — «Буковинські балади», за нею — «Автопортрет у червоному», «Вікно у сад», «Останній вуличний шарманщик» та інші.<br>Писати для дітей, вважає письменниця, — велика честь, бо для неї [[Анатолій Дімаров. «Блакитна дитина» (скорочено).|'''дитина''']] — це чудо, а дитинство — святкова [[Казка як жанр фольклору|'''казка''']].<br>Перші книжки — збірка нарисів «Буковинські балади» і для малят «Достигають колосочки» — з'явилися в 1964 році. Для молодших школярів поетеса випустила книжку «Вуличка мого дитинства».<br>Чим цікава творчість Ірини Жиленко? Багатьма речами. Наприклад, Ірину Жиленко вважають найбагатшою на [[Дисперсія світла. Спектр. Кольори. Повні уроки|'''кольори''']] поетесою. Навіть підраховано, що в її збірках назви кольорів ужито 1059 разів. А ще письменниця дуже любить рослини, особливо [[Відділ Квіткові. Повні уроки|'''квіти''']], і щедро описує їх у своїх віршах. Можливо, тому, що виросла на вулиці, однією з назв якої є Ботанічна? На честь [[Тема 29. Весна в природі. Перевіряємо народні прикмети. Рослини навесні.|'''фіалок''']], своїх улюблених квітів, вона навіть створила літературний жанр «фіалки-вірші».<br>І ще один штрих. Кажуть, що за творами І. Жиленко можна вивчати побут киян: дізнатися, де який магазин чи базар, куди яка вулиця повертає («І вулиця Микільсько-Ботанічна покотить вниз затрав'янілий брук...»), де розташований потрібний парк (немов у довідковому бюро).<br>'''Чи знаєш ти, що...'''''<br>''Б. Чайковський, український письменник, писав про І. Жиленко: «Поетеса хоче, щоб малеча вірила у добрі й прекрасні чудеса, в [[Ознайомлення з фарбами пензлями. Повні уроки|'''гномів''']], у [[«Скільки років Діду Морозу» А. Коваль.Повні уроки|'''Діда Мороза''']], у те, що квіти вміють вальсувати, а ляльки розмовляти. На її думку, це не зашкодить майбутньому науковому мисленню, зате на все життя закладе ніжність до всього живого, осяє світ чарівним світлом [[Конспект уроку "Поетеса Ліна Костенко"|'''краси''']]і [[Конспект урока на тему: К. Чуковский. «Путаница», «Радость»|'''радості''']]».<br>Якось поетеса зізнавалася: «Усі мої емоції віддані саме місту, його соборам, бульварам, вітринам, кафе, моїй міській квартирі з улюбленими речами і нечисленними друзями».<br>  
-
'''Жар-птиця'''<br> Сусідка моя — чарівниця — <br>годувала надвечір родзинками <br>у клітці золоту Жар-птицю <br>з очима-намистинками.<br>І як воно трапилось — <br>хто його зна — <br>та тільки дверцят не замкнула вона. <br>Рвонулась на волю чудесна Жар-птиця, <br>і враз освітилась <br>казково столиця.<br>Летіла все вище, так гарно, так вільно,<br>як в найзолотішім, найкращім мультфільмі.<br>Дорослим і дітям<br>яснішали лиця:<br>«Як хороше жити<br>під сонцем Жар-птиці!»<br>І тільки ота трьохсотлітня ґава,<br>яка себе називала Павою<br>(старезна, без ока, та ще й кульгава),<br>знайшла Жар-птицю непристойно яскравою.<br>І вся вороняча орава <br>зчинила люту стрекотняву: <br>«Вона яскра-яскра-яскррава! <br>Таку чужу нескромну птицю <br>тримать годиться тільки в клітці!»<br>Вже третій день — нема Жар-птиці. <br>І людям посмутніли лиця. <br>О, не сумуйте. її нема, <br>бо — розумієте? — зима. <br>Жар-птиця ж — птаха екзотична, <br>південна, до снігів незвична. <br>Ну, от і простудилась трішки. <br>Лежить вона терпляче в ліжку, <br>п'є молоко, клює родзинки, <br>чита «Барвінок» і «Мурзилку». <br>Пішли на лад у неї справи. <br>І скоро знов злетить вона <br>на злість лихим, кульгавим ґавам, <br>на новорічну радість нам!'''''<br>'''''<b>Поміркуй</b><br>«Світ навколо нас повний краси, вона виявляється в найменших перелітних образах, яких часто не помічають люди. У краплині води, взятої з калюжі, вирує цілий світ... Відкрий тільки очі і дивись».<br>&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; Г. К. Андерсен<br><u>'''?'''</u> ''А чи помічаєш ти красу навколо себе?''<br><u>'''?'''</u> ''Як ти розумієш словосполучення «птаха екзотична»?''<br>'''Аналізуємо зміст і особливості художнього твору'''<br>1. ''Які почуття в тебе викликає Жар-птиця? Чому «хороше жити під сонцем Жар-птиці»?''<br>2. ''Як ти вважаєш, кого уособлює в собі Пава?''<br>3. Досліди, які художні засоби вжито у вірші.<br>4. ''Яка, по-твоєму, основна думка твору?''<br><br>'''Підкова'''  
+
[[Народна казка Про жар-птицю та вовка|'''Жар-птиця''']]<br> Сусідка моя — чарівниця — <br>годувала надвечір родзинками <br>у клітці золоту Жар-птицю <br>з очима-намистинками.<br>І як воно трапилось — <br>хто його зна — <br>та тільки дверцят не замкнула вона. <br>Рвонулась на волю чудесна Жар-птиця, <br>і враз освітилась <br>казково столиця.<br>Летіла все вище, так гарно, так вільно,<br>як в найзолотішім, найкращім мультфільмі.<br>Дорослим і дітям<br>яснішали лиця:<br>«Як хороше жити<br>під сонцем Жар-птиці!»<br>І тільки ота трьохсотлітня ґава,<br>яка себе називала Павою<br>(старезна, без ока, та ще й кульгава),<br>знайшла Жар-птицю непристойно яскравою.<br>І вся вороняча орава <br>зчинила люту стрекотняву: <br>«Вона яскра-яскра-яскррава! <br>Таку чужу нескромну птицю <br>тримать годиться тільки в клітці!»<br>Вже третій день — нема Жар-птиці. <br>І людям посмутніли лиця. <br>О, не сумуйте. її нема, <br>бо — розумієте? — зима. <br>Жар-птиця ж — птаха екзотична, <br>південна, до снігів незвична. <br>Ну, от і простудилась трішки. <br>Лежить вона терпляче в ліжку, <br>п'є молоко, клює родзинки, <br>чита «Барвінок» і «Мурзилку». <br>Пішли на лад у неї справи. <br>І скоро знов злетить вона <br>на злість лихим, кульгавим ґавам, <br>на новорічну радість нам!'''''<br>'''''<b>Поміркуй</b><br>«Світ навколо нас повний краси, вона виявляється в найменших перелітних образах, яких часто не помічають люди. У краплині води, взятої з калюжі, вирує цілий світ... Відкрий тільки очі і дивись».<br>&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; Г. К. Андерсен<br><u>'''?'''</u> ''А чи помічаєш ти красу навколо себе?''<br><u>'''?'''</u> ''Як ти розумієш словосполучення «птаха екзотична»?''<br>'''Аналізуємо зміст і особливості художнього твору'''<br>1. ''Які почуття в тебе викликає Жар-птиця? Чому «хороше жити під сонцем Жар-птиці»?''<br>2. ''Як ти вважаєш, кого уособлює в собі Пава?''<br>3. Досліди, які художні засоби вжито у вірші.<br>4. ''Яка, по-твоєму, основна думка твору?''<br><br>[[Вставні слова й словосполучення, їх види за значенням|'''Підкова''']]
Була зима. Ішов зелений сніг. <br>За ним — рожевий. Потім — фіалковий. <br>І раптом протрюхикав на коні <br>Дідусь Мороз. І загубив підкову.<br> Та не просту. А золоту. Таким, <br>на місяць схожим, серпиком лежала, — <br>аж розгубились в небі літаки, <br>кричали: «Мама!» —  
Була зима. Ішов зелений сніг. <br>За ним — рожевий. Потім — фіалковий. <br>І раптом протрюхикав на коні <br>Дідусь Мороз. І загубив підкову.<br> Та не просту. А золоту. Таким, <br>на місяць схожим, серпиком лежала, — <br>аж розгубились в небі літаки, <br>кричали: «Мама!» —  
Строка 13: Строка 13:
Що ж, покладу підкову в чемодан, <br>куплю я шубу. А тоді поїду <br>в Лапландію. Хоч трішки і шкода,<br>вже так і буть — віддам підкову Діду.  
Що ж, покладу підкову в чемодан, <br>куплю я шубу. А тоді поїду <br>в Лапландію. Хоч трішки і шкода,<br>вже так і буть — віддам підкову Діду.  
-
Оце і все. А сніг звичайним став. <br>Легкий і рівний, пада, пада, пада... <br>Роти закрили всі сімсот роззяв. <br>І розійшлись... І полягали спати.<br>'''Пам 'ятай''' Вірш не можна читати швидко, «перебігаючи очима». Читати потрібно уважно і вдумливо, щоб почути поета.<br>'''Чи знаєш ти, що...'''&nbsp;Колір теж може бути образом, може щось означати. Наприклад, зелений — це колір молодості, природи, надії, символ життя. Рожевий означає чистоту, ніжність, красу, любов. Жовтий уособлює тепло, радість. Отже, кольором автор видає себе, розкриває свої емоції, почуття.<br>'''Відтворюємо прочитане'''<br>1. ''Що, на твою думку, означає вислів «ішов зелений сніг»?''<br>2.''Знайти підкову — яка це прикмета? Чи знаходив ти у своєму житті підкову? Чи допомогла вона тобі?''<br>  
+
Оце і все. А сніг звичайним став. <br>Легкий і рівний, пада, пада, пада... <br>Роти закрили всі сімсот роззяв. <br>І розійшлись... І полягали спати.<br>'''Пам 'ятай''' Вірш не можна читати швидко, «перебігаючи очима». Читати потрібно уважно і вдумливо, щоб почути поета.<br>'''Чи знаєш ти, що...'''&nbsp;Колір теж може бути образом, може щось означати. Наприклад, зелений — це колір молодості, природи, надії, символ життя. Рожевий означає чистоту, ніжність, красу, [[Любов і закоханість: співвідношення понять|'''любов''']]. Жовтий уособлює тепло, радість. Отже, кольором автор видає себе, розкриває свої емоції, почуття.<br>'''Відтворюємо прочитане'''<br>1. ''Що, на твою думку, означає вислів «ішов зелений сніг»?''<br>2.''Знайти підкову — яка це прикмета? Чи знаходив ти у своєму житті підкову? Чи допомогла вона тобі?''<br>  
'''Гном у буфеті&nbsp;'''  
'''Гном у буфеті&nbsp;'''  

Текущая версия на 09:55, 6 июля 2012

Гіпермаркет Знань>>Українська література>>Українська література 6 клас>>Українська література: Ірина Жиленко. «Жар-птиця», «Підкова», «Гном у буфеті». Поетичні роздуми про дружбу, доброту, красу, про людське щастя і шляхи до нього

Ірина Жиленко
(Народилася 1941 року)
Ірина Жиленко народилася в Києві
Яка вона, Ірина Жиленко? Невисокого зросту, з очима, веселими й печальними водночас, здивована дівчинка і зріла мудра жінка в одній іпостасі, зі школярською стрижкою, в якій поблискує сивина. А ще — емоційна та іронічна, усміхнена і печальна, наївна і прозірлива, проста й оптимістична, як сама Поезія — такою знають її люди.
Рідне місто Ірини Володимирівни — Київ. Дитячі роки дівчинки припали на грізний воєнний і повоєнний час, коли довелося і вчитися, і працювати одночасно. Закінчила вечірню школу робітничої молоді, потім — філологічний факультет Київського університету. Працювала вихователькою в дитячому садку, згодом — у редакціях газет і журналів.
Перша книжка Ірини Жиленко — «Буковинські балади», за нею — «Автопортрет у червоному», «Вікно у сад», «Останній вуличний шарманщик» та інші.
Писати для дітей, вважає письменниця, — велика честь, бо для неї дитина — це чудо, а дитинство — святкова казка.
Перші книжки — збірка нарисів «Буковинські балади» і для малят «Достигають колосочки» — з'явилися в 1964 році. Для молодших школярів поетеса випустила книжку «Вуличка мого дитинства».
Чим цікава творчість Ірини Жиленко? Багатьма речами. Наприклад, Ірину Жиленко вважають найбагатшою на кольори поетесою. Навіть підраховано, що в її збірках назви кольорів ужито 1059 разів. А ще письменниця дуже любить рослини, особливо квіти, і щедро описує їх у своїх віршах. Можливо, тому, що виросла на вулиці, однією з назв якої є Ботанічна? На честь фіалок, своїх улюблених квітів, вона навіть створила літературний жанр «фіалки-вірші».
І ще один штрих. Кажуть, що за творами І. Жиленко можна вивчати побут киян: дізнатися, де який магазин чи базар, куди яка вулиця повертає («І вулиця Микільсько-Ботанічна покотить вниз затрав'янілий брук...»), де розташований потрібний парк (немов у довідковому бюро).
Чи знаєш ти, що...
Б. Чайковський, український письменник, писав про І. Жиленко: «Поетеса хоче, щоб малеча вірила у добрі й прекрасні чудеса, в гномів, у Діда Мороза, у те, що квіти вміють вальсувати, а ляльки розмовляти. На її думку, це не зашкодить майбутньому науковому мисленню, зате на все життя закладе ніжність до всього живого, осяє світ чарівним світлом красиі радості».
Якось поетеса зізнавалася: «Усі мої емоції віддані саме місту, його соборам, бульварам, вітринам, кафе, моїй міській квартирі з улюбленими речами і нечисленними друзями».

Жар-птиця
Сусідка моя — чарівниця —
годувала надвечір родзинками
у клітці золоту Жар-птицю
з очима-намистинками.
І як воно трапилось —
хто його зна —
та тільки дверцят не замкнула вона.
Рвонулась на волю чудесна Жар-птиця,
і враз освітилась
казково столиця.
Летіла все вище, так гарно, так вільно,
як в найзолотішім, найкращім мультфільмі.
Дорослим і дітям
яснішали лиця:
«Як хороше жити
під сонцем Жар-птиці!»
І тільки ота трьохсотлітня ґава,
яка себе називала Павою
(старезна, без ока, та ще й кульгава),
знайшла Жар-птицю непристойно яскравою.
І вся вороняча орава
зчинила люту стрекотняву:
«Вона яскра-яскра-яскррава!
Таку чужу нескромну птицю
тримать годиться тільки в клітці!»
Вже третій день — нема Жар-птиці.
І людям посмутніли лиця.
О, не сумуйте. її нема,
бо — розумієте? — зима.
Жар-птиця ж — птаха екзотична,
південна, до снігів незвична.
Ну, от і простудилась трішки.
Лежить вона терпляче в ліжку,
п'є молоко, клює родзинки,
чита «Барвінок» і «Мурзилку».
Пішли на лад у неї справи.
І скоро знов злетить вона
на злість лихим, кульгавим ґавам,
на новорічну радість нам!
Поміркуй
«Світ навколо нас повний краси, вона виявляється в найменших перелітних образах, яких часто не помічають люди. У краплині води, взятої з калюжі, вирує цілий світ... Відкрий тільки очі і дивись».
                                                                                                                                                                              Г. К. Андерсен
? А чи помічаєш ти красу навколо себе?
? Як ти розумієш словосполучення «птаха екзотична»?
Аналізуємо зміст і особливості художнього твору
1. Які почуття в тебе викликає Жар-птиця? Чому «хороше жити під сонцем Жар-птиці»?
2. Як ти вважаєш, кого уособлює в собі Пава?
3. Досліди, які художні засоби вжито у вірші.
4. Яка, по-твоєму, основна думка твору?

Підкова

Була зима. Ішов зелений сніг.
За ним — рожевий. Потім — фіалковий.
І раптом протрюхикав на коні
Дідусь Мороз. І загубив підкову.
Та не просту. А золоту. Таким,
на місяць схожим, серпиком лежала, —
аж розгубились в небі літаки,
кричали: «Мама!» —

Й крильцями дрижали.
А я знайшла. Сказала їй: — Світи
 тут, на вікні. Щоб все мені збулося! —
Зійшлися і роззявили роти
сімсот роззяв. Стоять вони і досі...

Круг них світився то зелений сніг,
то голубий, то ніжно-фіалковий.
Вони стояли вперто, день при дні, —
зачарувала їх моя підкова.

Що ж, покладу підкову в чемодан,
куплю я шубу. А тоді поїду
в Лапландію. Хоч трішки і шкода,
вже так і буть — віддам підкову Діду.

Оце і все. А сніг звичайним став.
Легкий і рівний, пада, пада, пада...
Роти закрили всі сімсот роззяв.
І розійшлись... І полягали спати.
Пам 'ятай Вірш не можна читати швидко, «перебігаючи очима». Читати потрібно уважно і вдумливо, щоб почути поета.
Чи знаєш ти, що... Колір теж може бути образом, може щось означати. Наприклад, зелений — це колір молодості, природи, надії, символ життя. Рожевий означає чистоту, ніжність, красу, любов. Жовтий уособлює тепло, радість. Отже, кольором автор видає себе, розкриває свої емоції, почуття.
Відтворюємо прочитане
1. Що, на твою думку, означає вислів «ішов зелений сніг»?
2.Знайти підкову — яка це прикмета? Чи знаходив ти у своєму житті підкову? Чи допомогла вона тобі?

Гном у буфеті 

Ти знаєш, у нашому домі,
в старому буфеті, давно
живе мій добрий знайомий —
старенький буфетний гном.

Він знав ще дідуся хлоп'ям,
а маму — малим дівчатком,
гукав пустунам: «Ай-яй!»,
Слухняним давав шоколадки.

Замкнувши буфет на гачок,
золотить на свята сервізи.
Багріє його ковпачок
за склом серед вазочок різних.

Він любить какао пить,
смоктати м'ятні гостинці.
Так довго і солодко спить
в старій музикальній скриньці.

Навчився він чемних манер
 в одної маркізи з фарфору.
Сказала маркіза: — Тепер
дружити із вами не сором.

Ви просто — франтом, хоча
втягніть у петлицю троянду.
І прошу до мене на чай
Разом з цвіркуном-музикантом.

Століття, і друге, і третє, —
прислухайся! — чуєш? — завжди
клопочеться гном у буфеті,
бормоче, зітха, шарудить.

І тупа, і плямка в куточку,
і дзвонить в буфетні шибки.
І в довгі засніжені ночі
нашіптує дітям казки.

Пофантазуй  Які казки міг би нашіптувати старенький гном? Здається, він зараз промовить:
Зараз я покинув гори,
Кинув темний гірський ліс.
Сядь і слухай — скільки дивних
Я казок тобі приніс.
Слухай, слухай першу казку,
Всі слова її хватай...
На землі, під самим небом,
Розіславсь таємний край.
                 Олександр Олесь

Аналізуємо зміст і особливості художнього твору
1. Які почуття викликав у тебе цей вірш?
2. Опиши, яким ти уявляєш собі старенького гнома. Він добрий чи злий, з ним цікаво чи нудно?
3. Чи є у твоїй родині речі, що належали дідусю, мамі, а тепер тобі? Як ти ставишся до них? Що, по-твоєму, є справжньою родинною цінністю?
Виконуємо домашнє завдання
4. Навчися виразно і вдумливо читати поезії І. Жиленко, прокоментуй їхній зміст.
5. Знайди і поясни художні засоби, які вживає у своїх віршах поетеса.
Перевіряємо себе
• Я можу виразно і вдумливо читати поезії І. Жиленко.
• Я вмію прокоментувати зміст віршів, знайти і пояснити художні засоби, висловити власні роздуми про щастя і шлях до нього, про цінності, які потрібно берегти в сучасному світі.

Українська література. 6 клас. Авраменко О.М., Шабельникова Л.П.
Вислано читачами інтернет-сайту.





Планування української літератури, матеріали з української літератури 6 класу, підручники онлайн




Зміст уроку
1236084776 kr.jpg конспект уроку і опорний каркас                      
1236084776 kr.jpg презентація уроку 
1236084776 kr.jpg акселеративні методи та інтерактивні технології
1236084776 kr.jpg закриті вправи (тільки для використання вчителями)
1236084776 kr.jpg оцінювання 

Практика
1236084776 kr.jpg задачі та вправи,самоперевірка 
1236084776 kr.jpg практикуми, лабораторні, кейси
1236084776 kr.jpg рівень складності задач: звичайний, високий, олімпійський
1236084776 kr.jpg домашнє завдання 

Ілюстрації
1236084776 kr.jpg ілюстрації: відеокліпи, аудіо, фотографії, графіки, таблиці, комікси, мультимедіа
1236084776 kr.jpg реферати
1236084776 kr.jpg фішки для допитливих
1236084776 kr.jpg шпаргалки
1236084776 kr.jpg гумор, притчі, приколи, приказки, кросворди, цитати

Доповнення
1236084776 kr.jpg зовнішнє незалежне тестування (ЗНТ)
1236084776 kr.jpg підручники основні і допоміжні 
1236084776 kr.jpg тематичні свята, девізи 
1236084776 kr.jpg статті 
1236084776 kr.jpg національні особливості
1236084776 kr.jpg словник термінів                          
1236084776 kr.jpg інше 

Тільки для вчителів
1236084776 kr.jpg ідеальні уроки 
1236084776 kr.jpg календарний план на рік 
1236084776 kr.jpg методичні рекомендації 
1236084776 kr.jpg програми
1236084776 kr.jpg обговорення


Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, напишите нам.




Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - Образовательный форум.