Гіпермаркет Знань>>Географія>>Географія 6 клас. Повні уроки >>Географія: Болота, їх типи, поширення. Льодовики, особливості їх утворення та поширення.

§49. Болота. Штучні водойми

Пригадайте.
1. Як позначають болота й канали на плані та карті?
2. Чи є у вашій місцевості заболочені ділянки? Де вони розташовані?
3. Які ви знаєте створені людиною водойми. Для чого вони існують?

Болота – надмірно зволожені ділянки суходолу

Під прогулянки вологим лісом досить часто можна потрапити до заболочених ділянок річок та озер. Їх одразу можна помітити за специфічними рослинами: м’який, неначе зелена пухнаста ковдра, мох, очерет, рогоза, тростина. Що ж таке болото? Як і чому воно утворюється?

Болотом називають надмірно зволожені території суходолу, на яких сформувався шар торфу понад 30 см. Якщо товщина торфу менша, йдеться про заболочену місцевість. Болота займають 2% площі суходолу й мають особливу рослинність та тваринний світ. Вони переважно утворюються в районах з вологим кліматом там, де неглибоко залягають ґрунтові води. Болото може з’явитися й на місці озера або старицях річок внаслідок їх заростання. Загальною ознакою всіх боліт є недостатня кількість кисню та надлишок вологи. В таких умовах відмерлі рослини повністю не розкладаються. З року в рік вони накопичуються й поступово перетворюються на торф, який являє собою однорічну масу, що має коричневий або чорний колір. У торфі містять цінні речовини. Тому його використовують, як органічне добриво, паливо, у медицині.

Типи боліт

Залежно від місць утворення болота бувають верхові та низинні. На вододілах річок формуються верхові болота. Вони існують за рахунок надмірного зволоження. Найбільше таких боліт в субарктичних та помірних широтах там, дена поверхню випадає опадів більше, ніж випаровується з неї вологи. В умовах холодного клімату виникненню боліт сприяє наявний шар багаторічної мерзлоти. Він затримує атмосферні опади на поверхні та перешкоджає їх проникненню глибше. Типовими рослинами верхових боліт є болотні чагарники. Обов’язковим мешканцем даного виду боліт є мох-сфагнум, який у відмерлих клітинах здатний накопичувати ти утримувати воду. В Україні верхові болота утворилися на півночі, на Поліссі. Вони виступають одним з джерел живлення річок.

У зниженнях рельєфу, в річкових долинах, навколо озер виникають низинні болота. Вони живляться ґрунтовими водами і мають більш багату рослинність. Це вологолюбні осика, очерет, хвощ, вільха. В Україні низинні болота часто зустрічаються у річковій системі Дніпра.

Завдання.

1. На фізичній карті України знайдіть заболочені території.

2. З’ясуйте, які типи боліт сформувалися у вашій місцевості.

В природі також зустрічаються перехідні болота, які поєднують у собі ознаки одночасно, як верхових, так і низинних боліт.

У ХХ ст. була поширена практика осушення боліт. Це дозволило залучити у господарську діяльність колишні непридатні території. Але болота виконують важливу функцію у природному балансі. Торф є природним фільтром, який очищує воду. Тому вона в болотах, як це не здається дивним, є чистою. Утримуючи воду, болота дають початок річкам, забезпечуючи їх повноводність навіть у дуже сухі періоди року. Крім того на болотах ростуть цінні ягоди та лікарські рослини. Ось чому підходити до процесу осушення боліт слід дуже обережно та виважено, щоб не завдавати шкоди природі.

Для чого створюють штучні водойми

Крім надмірно зволожених територій, на Землі значно більше площ, які потерпають від нестачі вологи. Тому там люди створюють штучні водойми. Як ви вже знаєте, річки й озера розташовані на земній поверхні нерівномірно й не завжди придатні для використання. Крім того річки мають свій водний режим: в одні сезони року вони переповнені водою, в інші – значно міліють. Щоб врегулювати водний режим річок та забезпечити водою зростаючі потреби господарства, люди будують канали та водосховища.

Канали

Канали (з латинської – труба) – це штучні річки. Їх створюють шляхом спорудження штучного річища, спрямованого у потрібному напрямку й заповнюють річковою або озерною водою. За допомогою каналів можна змінювати природні річкові системи, наприклад, перекидати воду з однієї річки до іншої. Так утворюються зручні водні шляхи сполучення, поліпшується водопостачання міст, забезпечується зрошення посушливих земель. Тому є різні за призначення канали: одні – судноплавні, інші – зрошувальні. До найважливіших судноплавних каналів світу належать Суецький та Панамський, спорудження яких скоротило морські шляхи на тисячі кілометрів.

За допомогою зрошувальних каналів оживають навіть ділянки безводних пустель й перетворюються в квітучі оазиси. Так, Каракумський канал, що проліг крізь однойменну пустелю в Середній Азії, є найдовшим зрошувальним каналом світу (1069 км). В Україні потребують додаткового забезпечення водою південні та східні території. Так, від Дніпра в ці райони прокладенічисленні канали. Найдовший серед них – Північно-Кримський.

Завдання.

1. Знайдіть названі судноплавні та зрошувальні канали на фізичній карті.

2. Спробуйте пояснити, для яких потреб ще споруджують канали.

Також канали створюються для осушення заболочених ділянок. При цьому дуже важливо, щоб їх будівництво було науково обґрунтованим, економічно доцільним й не руйнувало природу.

Водосховища та ставки

На річках часто споруджують водосховища – штучні водойми, які за своїми розмірами іноді нагадують великі озера, або навіть моря. Більшість водосховищ будують на річках, перегороджуючи їх долини греблями. Водосховища дозволяють врегулювати річний стік та створити значний запас прісної води. Їх створюють для різних потреб: розведення риби, наповнення водою зрошувальних каналів, судноплавства, будівництва гідроелектростанцій (ГЕС) тощо. Найбільші в Україні водосховища збудовані на Дніпрі (знайдіть їх на карті).

Під час будівництва водосховищ на рівнинних річках виникає багато проблем. Серед них: затоплення значних площ родючих земель, відселення людей, заболочування та руйнування берегів, цвітіння води, замулювання й накопичення отруйних речовин на дні та інші.

У багатьох населених пунктах у спеціально виритих заглибинах створюють штучні озера – ставки. У сільській місцевості їх використовують для поливання земель, утримання водоплавної птиці та водопою худоби, розведення риби. У містах ставки є окрасою парків та зон відпочинку. На відміну від озер, ставки мають значно меншу здатність до самоочищення. Тому періодично їх необхідно прочищати та поглиблювати за допомогою спеціальної техніки.

Висновки

1.Болота – надмірно зволожені ділянки суходолу з шаром торфу понад 30 см. За умовами утворення розрізняють верхові, перехідні та низинні болота.
2.До штучних водойм належать канали, водосховища й ставки. Вони, перш за все, покликані забезпечувати прісною водою потреби господарства. Крім того штучні водойми потрібні для судноплавства, виробництва електроенергії, рибальства тощо.
3.Спорудження штучних водойм має бути науково обґрунтованим й не завдавати шкоди природі.

Питання для самоконтролю

1.Що називають болотом?
2.Порівняйте верхові та низинні болота.
3.Поясніть, як утворюється на болоті торф. Яке він має значення в природі та для людини?
4.З якою метою створюють штучні водойми?
5.Покажіть на карті найбільші канали та водосховища.
6.Які негативні наслідки має спорудження водосховищ на рівнинних річках?

§50. Льодовики. Багаторічна мерзлота

Пригадайте.
1. За яких умов прісна вода переходить з одного стану в інший?
2. Що таке абсолютна висота? Як гори розрізняються за цим показником?
3. Як змінюється температура повітря з висотою та географічною широтою?

Утворення та значення льодовиків

Що спонукає відважних та сміливих альпіністів до сходження на гірські вершини? Неповторні та незабутні враження залишає зустріч з величними засніженими вершинами гір. Одягнені у велетенські льодові капелюхи, гори притягують кличуть до себе знову й знову. Краще гір, можуть бути лише інші гори. Але високі гори приховують в собі й велику небезпеку. Особливо руйнівними є сходження снігових лавин. Чому в горах накопичується сніг? Як він перетворюється в лід? Чому не всі вершини гір мають льодовикові шапки? Спробуємо розібратися в цьому.

Льодовики – це великі рухомі скупчення льоду на поверхні суходолу. В наш час вони займають близько 11% площі Землі. Льодовики формуються у високих горах і не лише у полярних та помірних, а й навіть в екваторіальних широтах. Вони утворюються там, де випадає значна кількість снігу і протягом року панує низька температура повітря. Це не дозволяє снігу розтанути та випаруватись. Сніг, який накопичується, ущільнюється й поступово перетворюється в кригу.

Уявну межу, вище якої сніг не розтає протягом року, називають сніговою лінією. Її висота не однакова в різних широтах.

Завдання. Розрахуйте, на якій висоті знаходиться снігова лінія на вулкані Кіліманджаро, якщо біля його підніжжя температура повітря становить +30ОС.

Так, на екваторі, снігова лінія знаходиться на висоті близько 5 км. А в бік полюсів вона поступово знижується до рівня моря. Тому в екваторіальних та тропічних широтах лише найвищі гірські вершини, які долають снігову лінію, вкриті льодом. В той же час у полярних широтах льодовики суцільним панциром вкривають практично всю територію.

Завдання. З’ясуйте, чи є льодовики в горах України, якщо висота снігової лінії в наших широтах складає 3-3,5 км.

В усіх льодовиках світу зосереджено 69% прісної води. Проте ці велетенські запаси й досі залишаються недоступними для людини. Хоча безпосередньо воду льодовиків людина не використовує, слід дбати про чистоту їх поверхні. Адже льодовики живлять річки, які лишаються основним джерелом водопостачання.

Гірські та покривні льодовики

Залежно від умов формування виділяють гірські та покривні льодовики. Гірські льодовики виникають на вершинах, схилах та гірських долинах. Вони зустрічаються в горах вище снігової лінії на всіх широтах й присутні на всіх материках, крім Австралії. Найбільші гірські льодовики відомі на Алясці та в Гімалаях. У своїй будові гірський льодовик має область живлення та область руху (або льодовиковий язик). В області живлення, розташованій вище снігової лінії, відбувається накопичення снігу, який слугує матеріалом для збільшення маси льоду. При досягненні критичної маси починається сповзання льодовика нижче снігової лінії. Так формується область руху у формі льодовикового язика. Його довжина зазвичай не перевищує 2 км. Але трапляються й виключення. Так, льодовик Беринга в горах Аляски має язик довжиною в 170 км! Постійно рухаючись, льодовик активно руйнує та переміщує уламки гірських порід. Коли він спускається вниз по схилу, лід розтягується й ламається, утворюючи глибокі провали – тріщини.

Завдання. З теми “Літосфера” пригадайте, які види роботи здійснює льодовик та які при цьому утворює форми рельєфу.

У горах знаходить лише 2% льодовиків Землі. Решта – 98% – складають покривні льодовики. Ми не помилимося, якщо шукатимемо їх на карті світу у полярних областях. Тут вони велетенськими щитами та куполами вкривають материк Антарктиду, острів Гренландію та багато інших островів. Товщина цієї криги сягає 2-4,5 км! Покривні, як і гірські льодовики, в наслідок великою маси рухаються. Сповзаючи з суходолу, їх краї досягають шельфової зони. Тому важко розпізнати, де закінчується берегова лінія і починається море. Так утворюються шельфові льодовики – крижані плавучі плити, від яких відколюються айсберги.

Давнє зледеніння

Ми живемо в епоху, коли льодовики знаходяться в стадії відступу. Але в історії планети траплялися часи значних похолодань. Ці періоди називають епохами зледеніння, коли товстим шаром льоду були вкриті значно більші, ніж тепер простори суходолу. За останні 2,5 млн. років було чотири значних епохи зледеніння, про що свідчать льодовикові відклади Північної Америки та Євразії. У Європі льодовик просувався з півночі на південь, досягаючи й території України. Його потужний язик спускався долиною Дніпра. Давнє зледеніння значно змінювало природу “захопленої” ним території. Під час просування льодовики згладжували форми рельєфу, утворювали численні озера, змінювали рослинність та тваринний світ. Коли-небудь льодовиковий період може наступити знову.

Багаторічна мерзлота

Про існування епох зледеніння свідчить багаторічна мерзлота. Вона нині зберігається в тих районах Землі, де середньорічні температури гірських порід залишаються від’ємними. Багаторічна мерзлота виникла на територіях, куди не доходили давні льодовики. При цьому промерзали верхні шари гірських порід з наявними в них підземними водами. Так утворився підземний лід. Нині багаторічна мерзлота займає понад ¼ площі Євразії. Її потужність різна: на півночі Європи вона становить не більше 50 см, водночас в долині річки Лена сягає 1,5 км. На півночі мерзлота є суцільною, на півдні – острівною. У шарі багаторічної мерзлоти, як у велетенському холодильнику, зберігаються рештки доісторичних тварин, зокрема мамонтів.

Багаторічна мерзлота значно заважає поширенню деревної рослинності, ускладнює будівництво, не дозволяє використовувати ґрунти для землеробства. Пристосовуючись до складних умов мерзлоти, люди зводять будівлі та прокладають залізниці на палях.

Висновки

1.Льодовики – це великі рухомі маси льоду, які сформувалися вище снігової лінії. Залежно від умов формування розрізняють гірські за покривні льодовики. Найбільші покривні льодовики сформувалися в Антарктиді та Гренландії.
2.В льодовиках зосереджена 69% прісної води нашої планети, яка лишається недоступною для використання.
3.Багаторічна мерзлота являє собою промерзлі гірські породи разом з підземними водами у верхній частині земної кори зі сталою температурою менше 0ОС. Вона значно ускладнює господарську діяльність людини.

Питання для самоконтролю

1.Що таке льодовик? Як він утворюється?
2.Що називають сніговою лінією? Як і чому змінюється її висота від екватора до полюсів?
3.Поясніть будову гірського льодовика.
4.Порівняйте особливості гірських та покривних льодовиків?
5.Як вплинуло на сучасну природу давнє зледеніння?
6.Що являє собою багаторічна мерзлота? Де вона поширена на Землі?
7.Яке значення мають льодовики та багаторічна мерзлота у природі та для людини?

Загальна географія, 6 клас.

Надіслано викладачами Міжнародного ліцею Гранд

С.Г. Кобернік, Р.Р. Коваленко

Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, напишите нам.

Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - Образовательный форум.