'''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|Гіпермаркет Знань]]>>[[Історія України|Історія України]]>>[[Історія України 7 клас. Повні уроки|Історія України 7 клас. Повні уроки]]>> Історія України: Господарське життя України. Повний урок<metakeywords>Історія України 7 клас, урок, методичні розробки уроків, історія методичні розробки, методичні розробки з історії україни, історія урок 7 клас, Історія України 7 клас урок, Історія України 7 клас урок скачати, Історія України 7 клас безкоштовно, на тему, Господарське життя України</metakeywords>'''
'''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|Гіпермаркет Знань]]>>[[Історія України|Історія України]]>>[[Історія України 7 клас. Повні уроки|Історія України 7 клас. Повні уроки]]>> Історія України: Господарське життя України. Повний урок<metakeywords>Історія України 7 клас, урок, методичні розробки уроків, історія методичні розробки, методичні розробки з історії україни, історія урок 7 клас, Історія України 7 клас урок, Історія України 7 клас урок скачати, Історія України 7 клас безкоштовно, на тему, Господарське життя України</metakeywords>'''
-
'''Тема:''' Господарське життя України.<br>'''Тип уроку:''' засвоєння нових знань<br>'''Мета:''' дізнатися про особливості господарського життя українських земель XIV-XV ст.
+
=== Тип уроку ===
-
<br>'''Завдання:'''
+
Засвоєння нових знань
-
- повторити вивчений матеріал та ліквідувати недоліки у знаннях учнів;
+
=== Мета ===
-
- дізнатися про становище сільського господарства та становище селян;
+
Дізнатися про особливості господарського життя українських земель [[Особливості_розвитку_культури_українських_земель_у_другій_половині_ХІV—ХV_ст._Освіта.|XIV]]-XV ст.
*повторити вивчений матеріал та ліквідувати недоліки у знаннях учнів;
-
<br>'''План уроку:'''<br>1. Сільське господарство. Становище і повсякденне життя селянства. <br>2. Зростання міст. Магдебурзьке право. <br>3. Міське населення та його спосіб життя. Розвиток ремесел і торгівлі.
+
*дізнатися про становище [[Відео_до_уроку_на_тему:_Світове_сільське_господарство:_значення,_внутрішньогалузева_структура,_міжгалузеві_зв'язки,_аграрні_відносини|сільського господарства]] та становище селян;
+
*зацікавити учнів у вивченні даної теми;
+
*навчитися аналізувати відеоматеріали самостійно.
-
'''Хід уроку:'''<br>
+
=== План уроку ===
-
'''І. '''Привітання вчителя та оголошення теми.<br>
+
1. Сільське господарство. Становище і повсякденне життя селянства. <br>2. Зростання міст. Магдебурзьке право. <br>3. [[Міське_і_сільське_населення._Типи_населених_пунктів._Урбанізація._Субурбанізація._Міські_агломерації|Міське населення]] та його спосіб життя. Розвиток ремесел і торгівлі.<br>
'''ІІІ.''' Вивчення нової теми.<br><br>'''До пункту 1.'''<br>''Методичні вказівки:''<br>Надано приблизний текст розповіді вчителя, він може бути доповнений та розширений на розсуд педагога.<br><br>XIV-XV століття - це час зростання продуктивних сил у сільському господарстві. Підсічна система землеробства зберігалася переважно на півночі Русі. У центрі і в південних районах країни застосовувалася парова двопільна і трипільна система, що отримала протягом XIV-XV ст. велике поширення.
+
=== Привітання вчителя та оголошення теми ===
-
[[Image:istUkr7-povni-31-2-01.jpg|center]]<br><br>При загальному низькому рівні техніки сільського господарства, характерному для періоду феодалізму, в XIV-XV ст. все ж розсувалися застосування плугів і сох із залізними наконечниками («сошниками» і «лемешами»), за допомогою яких піднімалася і розпушувати земля. Зерно мололи на водяних млинах. Значне місце в сільському господарстві займали городництво і садівництво.
+
Доброго дня, любі учні! Тему сьогоднішнього уроку ви бачите на дошці. ''Як ви гадаєте, про що саме ми будемо говорити сьогодні?''
-
[[Image:istUkr7-povni-31-2-02.jpg|center]]
+
=== Мотивація, перевірка домашнього завдання ===
+
+
Учитель розповідає, які нові знання та навички отримають учні після сьогоднішнього уроку. Перевірка [[Unit_3._Have_you_ever._Домашнє_завдання|домашнього завдання]] проходить у форматі, визначеному вчителем.
+
+
=== Вивчення нової теми ===
+
+
'''До пункту 1.'''<br>Методичні вказівки:<br>Надано приблизний текст розповіді вчителя, він може бути доповнений та розширений на розсуд педагога.<br><br>XIV-XV століття - це час зростання продуктивних сил у сільському господарстві. Підсічна система землеробства зберігалася переважно на півночі Русі. У центрі і в південних районах країни застосовувалася парова двопільна і трипільна система, що отримала протягом XIV-XV ст. велике поширення.
+
+
[[Image:IstUkr7-povni-31-2-01.jpg|350px|Соха]]<br><br>При загальному низькому рівні техніки сільського господарства, характерному для періоду [[Феодалы_и_феодализм|феодалізм]]у, в XIV-XV ст. все ж розсувалися застосування плугів і сох із залізними наконечниками («сошниками» і «лемешами»), за допомогою яких піднімалася і розпушувати земля. Зерно мололи на водяних млинах. Значне місце в сільському господарстві займали городництво і садівництво.
<br><br>Важливою галуззю сільського господарства було скотарство. Орне землеробство вимагало розведення худоби, необхідного для сільськогосподарських робіт і унавожіванія грунту. З промислів були поширені мисливство та рибальство. Крім бортництва - промислу з видобутку меду від диких бджіл, водилися в лісах, в XIV-XV ст. розвивалося і пасічне бджільництво.
+
<br>Важливою галуззю [[Сільське_господарство._Становище_і_повсякденне_життя_селянства._Зростання_міст.|сільського господарства]] було скотарство. Орне землеробство вимагало розведення худоби, необхідного для сільськогосподарських робіт і унавожіванія грунту. З промислів були поширені мисливство та рибальство. Крім бортництва - промислу з видобутку меду від диких бджіл, водилися в лісах, в XIV-XV ст. розвивалося і пасічне бджільництво.
{{#ev:youtube|hhhD96VI0KU}}<br><br>У XIV-XV ст. величезні простори землі перебували в руках світських і церковних феодалів. Характерною рисою феодального господарства була роздробленість окремих земельних володінь і наявність черезсмужжя всередині них. Феодальна вотчина (маєток феодала, яке він мав право передавати у спадок і відчужувати) зазвичай складалася з ряду (іноді розкиданих у різних місцях) сіл і сіл з прилеглими до них угіддями. У господарські угіддя входили пашенна земля, луки, ліси, бортні промисли, боброві ловища, мисливські та промислові ділянки і т. д. В умовах панування оброчної системи експлуатації селян основна частина земель лунала феодалами залежним від них селянам і лише менша частина земельної площі відводилася під панське господарство. <br><br>Поряд з вотчиною на Русі здавна існував інший вид землеволодіння: частина земель князі передавали своїм слугам - дворянам і дітям боярським у тимчасове володіння під умовою несення військової служби. До кінця XV ст. - часу утворення Руської централізованої держави - практика роздачі умовних володінь військовим слугам - дворянам розвинулася в цілу систему (так звану «помісну»). Фондом для роздачі маєтків служили «чорні» (державні) і палацові землі. <br><br>Характерною особливістю феодального землеволодіння XIV-XV ст. було поєднання власності на землю з політичними правами по відношенню до феодально залежного населення. Привілейовані земельні власники були пов'язані один з одним поруч службових (перш за все військових) зобов'язань. У васальній залежності від великих князів, що стояли на чолі окремих самостійних князівств, знаходилися князі питомі, які очолювали більш дрібні політичні одиниці (уділи), на які розпадалися великі князівства.<br><br>'''Зростання суспільного поділу праці '''<br><br>У другій половині XIV ст. і в XV ст. в економічному розвитку країни спостерігалися значні зрушення. У результаті праці руського народу відновлювалися зруйновані під час татаро-монгольської навали міста і виникали нові; поновлювалися ремесла, припинили своє існування, і розвивалися раніше не відомі галузі ремесла.
+
<br>
-
<br>Для економіки села було характерне панування патріархального землеробства в поєднанні з домашніми промислами і з ремеслом. Однак у процесі відділення ремесла від землеробства намічалася спеціалізація окремих районів з розробки певних галузей видобувних промислів та виробництва різних видів ремісничих виробів. Центрами видобутку заліза та обробки металів були Устюжна Железопольская, Вотську плями Новгородської землі (територія, яка належала Новгородської феодальної республіки, ділилася на п'ять пятин.), Торопець і т. д. У цих районах археологами виявлені домниці з печами (горнами), пов'язані з розглянутого часу. У районах Старої Руси, Галича, Костроми, Нерехта, Переяславля, Ростова, на узбережжі Білого моря і в басейні Північної Двіни добувалася сіль.
+
{{#ev:youtube|hhhD96VI0KU}}<br><br>У XIV-XV ст. величезні простори землі перебували в руках світських і церковних феодалів. Характерною рисою феодального господарства була роздробленість окремих земельних володінь і наявність черезсмужжя всередині них. [[Феодальна_роздробленість._Поява_удільних_князівств._Повний_урок|Феодальна]] вотчина (маєток феодала, яке він мав право передавати у спадок і відчужувати) зазвичай складалася з ряду (іноді розкиданих у різних місцях) сіл і сіл з прилеглими до них угіддями. У господарські угіддя входили пашенна земля, луки, ліси, бортні промисли, боброві ловища, мисливські та промислові ділянки і т. д. В умовах панування оброчної системи експлуатації селян основна частина земель лунала феодалами залежним від них селянам і лише менша частина земельної площі відводилася під панське господарство. <br><br>Поряд з вотчиною на Русі здавна існував інший вид землеволодіння: частина земель князі передавали своїм слугам - дворянам і дітям боярським у тимчасове володіння під умовою несення військової служби. До кінця XV ст. - часу утворення Руської централізованої держави - практика роздачі умовних володінь військовим слугам - дворянам розвинулася в цілу систему (так звану «помісну»). Фондом для роздачі маєтків служили «чорні» (державні) і палацові землі. <br><br>Характерною особливістю феодального землеволодіння XIV-XV ст. було поєднання власності на землю з політичними правами по відношенню до феодально залежного населення. Привілейовані земельні власники були пов'язані один з одним поруч службових (перш за все військових) зобов'язань. У васальній залежності від великих князів, що стояли на чолі окремих самостійних князівств, знаходилися князі питомі, які очолювали більш дрібні політичні одиниці (уділи), на які розпадалися великі [[Галицьке_та_Волинське_князівства._Повний_урок|князівства]].<br><br>'''Зростання суспільного поділу праці '''<br><br>У другій половині XIV ст. і в XV ст. в економічному розвитку країни спостерігалися значні зрушення. У результаті праці руського народу відновлювалися зруйновані під час [[Презентація_на_тему_«Монголо-татарське_нашестя»|татаро-монгольської]] навали міста і виникали нові; поновлювалися ремесла, припинили своє існування, і розвивалися раніше не відомі галузі ремесла.
-
[[Image:istUkr7-povni-31-2-04.jpg|center]]
+
<br>Для [[Економіка|економіки]] села було характерне панування патріархального землеробства в поєднанні з домашніми промислами і з ремеслом. Однак у процесі відділення ремесла від землеробства намічалася спеціалізація окремих районів з розробки певних галузей видобувних промислів та виробництва різних видів ремісничих виробів. Центрами видобутку заліза та обробки металів були Устюжна Железопольская, Вотську плями Новгородської землі (територія, яка належала Новгородської феодальної республіки, ділилася на п'ять пятин.), Торопець і т. д. У цих районах археологами виявлені домниці з печами (горнами), пов'язані з розглянутого часу. У районах Старої [[Виникнення_та_розвиток_Київської_Русі._Тематичне_оцінювання._Оцінювання|Русі]], Галича, Костроми, Нерехта, Переяславля, Ростова, на узбережжі Білого моря і в басейні Північної Двіни добувалася сіль.
-
Показником вдосконалення техніки видобувних промислів і ремесла є застосування з XIV ст. в соляних промислах глибокого буріння свердловин, поступове витіснення водяними млинами ручних жорен та використання млинів не тільки для розмелювання зерна, але і в інших галузях виробництва (наприклад, в сукновальної справі). <br><br>У результаті розвитку суспільного поділу праці з'явилися торгово-ремісничі селища - рядки, де жили оброчні селяни-ремісники, часто позбавлені орних ділянок. Відбувалася подальша спеціалізація ремесла. Так, в железоделательной промисловості одні копали руду, інші займалися її промиванням, треті - виплавкою, четверті - проковуванням шматків металу, п'яті - варінням заліза. В особливу спеціальність у галузі металургії виділилося доменне справу. Дістало також поширення лиття з чавуну.
-
[[Image:istUkr7-povni-31-2-05.jpg]]
-
''Ковальство''<br><br>'''До пункту 2 та 3.'''<br><br>''Місто. Розвиток ремесла ''<br><br>Протягом XIV-XV ст. росли руські міста. У найбільш великих з них проводилися роботи з благоустрою. У Новгороді і Москві настилали дерев'яні мостові, застосовувалася досить складну систему дренажу і споруд. <br><br>Основну частину населення міст становили ремісники. Серед них значну роль грали ковалі. Поступово з ковальського виробництва виділилося слюсарне. Продукція слюсарів-замочники вивозилася в інші країни Європи. Спеціалізація в галузі виробництва зброї призвела до виділення з числа зброярів лучників, тульніков, піщальніков (майстрів, що виробляли луки, сагайдаки, рушниці) і т. д. Кримський хан Менглі Гірей ставив обладунки руської роботи вище сирійських, турецьких, італійських і просив Івана III надіслати йому «панцирі і дрібний обладунок». <br><br>У XIV ст. отримало розвиток ливарна справа, що прийшло в занепад у зв'язку з навалою монголів. Поширеним видом цього ремесла було лиття дзвонів. Судячи за згадуванням літопису, в 1382 р. на Русі вже були гармати. У XV ст. на Русі здобув популярність гарматний майстер Микула Кречетников, замість кування залізних гармат почав відливати мідні знаряддя. У 1483 р. руський майстер Яків відлив у Москві 16-пудову гармату.
Показником вдосконалення техніки видобувних промислів і ремесла є застосування з XIV ст. в соляних промислах глибокого буріння свердловин, поступове витіснення водяними млинами ручних жорен та використання млинів не тільки для розмелювання зерна, але і в інших галузях виробництва (наприклад, в сукновальної справі). <br><br>У результаті розвитку суспільного поділу праці з'явилися торгово-ремісничі селища - рядки, де жили оброчні [[Вплив_аграрної_реформи_уряду_Франца-Йосифа_1848_р._Селянська_реформа_1861_р._у_Наддніпрянській_Україні._Капіталізація._Ринкові_відносини|селяни]]-ремісники, часто позбавлені орних ділянок. Відбувалася подальша спеціалізація ремесла. Так, в железоделательной промисловості одні копали руду, інші займалися її промиванням, треті - виплавкою, четверті - проковуванням шматків металу, п'яті - варінням заліза. В особливу спеціальність у галузі металургії виділилося доменне справу. Дістало також поширення лиття з чавуну.
-
[[Image:istUkr7-povni-31-2-07.jpg]]<br><br>'''IV.''' Перевірка засвоєних знань<br><br>1. Які інструменти використовували у сільському господарстві?<br>2. Який пристрій використовували для обробки зерна?<br>3. Що було важливою галуззю сільського господарства?<br>4. Які промисли були поширені на Русі XIV-XV століття?<br>5. Назвіть характерну рису феодального господарства.<br>6. Чи було характерно для руських міст XIV-XV ст. спустошення і розорення? Підтвердіть фактами.<br>7. Коли отримала розвиток ливарна справа?<br>8. Назвіть популярного гарматного майстра XVст.<br><br><br>'''V.''' Домашнє завдання:<br>1. Вивчення матеріалу за підручником.<br>
-
2. Намалювати портрет селянина Русі XIV-XV століття у повний зріст.
-
3. За бажанням: написати доповідь на 2-3 ст. на тему "Середньовічний цех"
''Ковальство''<br><br>'''<u>До пункту 2 та 3.</u>'''<br>'''Місто. Розвиток ремесла '''<br><br>Протягом XIV-XV ст. росли руські міста. У найбільш великих з них проводилися роботи з благоустрою. У Новгороді і [[Михаил_Юрьевич_Лермонтов._Москва|Москві]] настилали дерев'яні мостові, застосовувалася досить складну систему дренажу і споруд. <br><br>Основну частину населення міст становили ремісники. Серед них значну роль грали ковалі. Поступово з ковальського виробництва виділилося слюсарне. Продукція слюсарів-замочники вивозилася в інші країни Європи. Спеціалізація в галузі виробництва зброї призвела до виділення з числа зброярів лучників, тульніков, піщальніков (майстрів, що виробляли луки, сагайдаки, рушниці) і т. д. Кримський хан Менглі Гірей ставив обладунки руської роботи вище сирійських, турецьких, італійських і просив Івана III надіслати йому «панцирі і дрібний обладунок». <br><br>У XIV ст. отримало розвиток ливарна справа, що прийшло в занепад у зв'язку з навалою монголів. Поширеним видом цього ремесла було лиття дзвонів. Судячи за згадуванням [[Літописні_оповіді._Конспект_уроку|літопис]]у, в 1382 р. на Русі вже були гармати. У XV ст. на Русі здобув популярність гарматний майстер Микула Кречетников, замість кування залізних гармат почав відливати мідні знаряддя. У 1483 р. руський майстер Яків відлив у Москві 16-пудову гармату.
2. Історія України. Документи. Матеріали /І. М. Скирда. — Х.: Вид-во «Ранок», 2009<br><br>
+
''Дзвони''
-
''Використані джерела:''
+
<br>
-
1. Урок на тему "Господарське життя України XIV-XV ст." Стеценко Г. М., учителя історії, Обухівська ЗОШ І-ІІІ ступенів ім. А.С.Малишка, м.Обухів
+
[[Image:IstUkr7-povni-31-2-07.jpg|350px|Гармати]]
-
2. Гісем О. В., Мартинюк О. О. Історія України: Комплексний довідник. — Х.: Вид-во «Ранок», 2009
+
''Гармати''
-
3. Новий довідник: Історія України: довідникове видання. - К.: Казка, 2005
+
=== Перевірка засвоєних знань ===
-
4. udec.ntu-kpi.kiev.ua
+
''1. Які інструменти використовували у сільському господарстві?<br>2. Який пристрій використовували для обробки зерна?<br>3. Що було важливою галуззю [[Галузева_структура_сільського_господарства._Значення_сільського_господарства_в_економіці_держави_та_в_формуванні_її_експорту|сільського господарства]]?<br>4. Які промисли були поширені на [[Презентація_на_тему_«Київська_Русь_в_IX-X_століттях»|Русі]] XIV-XV століття?<br>5. Назвіть характерну рису феодального господарства.<br>6. Чи було характерно для руських міст XIV-XV ст. спустошення і розорення? Підтвердіть фактами.<br>7. Коли отримала розвиток ливарна справа?<br>8. Назвіть популярного гарматного майстра XVст.''
+
=== Домашнє завдання ===
+
1. Вивчення матеріалу за підручником.<br>
-
Скомпоновано та відредактовано Любименко В.В.
+
2. Намалювати портрет селянина Русі XIV-XV століття у повний зріст.
-
<br> ----
+
3. За бажанням: написати доповідь на 2-3 ст. на тему "Середньовічний цех"
2. Історія України. Документи. Матеріали /І. М. Скирда. — Х.: Вид-во «Ранок», 2009<br><br>
+
+
'''Список використаних джерел:'''
+
+
1. Урок на тему "Господарське життя України XIV-XV ст." Стеценко Г. М., учителя [[История_7_класс|історії]], Обухівська ЗОШ І-ІІІ ступенів ім. А.С.Малишка, м.Обухів
+
+
2. Гісем О. В., Мартинюк О. О. Історія України: Комплексний довідник. — Х.: Вид-во «Ранок», 2009
+
+
3. Новий довідник: Історія України: довідникове видання. - К.: Казка, 2005
+
+
4. udec.ntu-kpi.kiev.ua
+
+
<br>
+
+
''Скомпоновано та відредактовано Любименко В.В.''
-
Любименко В.В.
-
Білозерко Д.Т.
----
----
+
'''Над уроком працювали'''
+
+
Білозерко Д.Т.
+
+
Стеценко Г.М.
+
+
Любименко В.В.
+
+
----
+
<br>
Поставить вопрос о современном образовании, выразить идею или решить назревшую проблему Вы можете на [http://xvatit.com/forum/ '''Образовательном форуме'''], где на международном уровне собирается образовательный совет свежей мысли и действия. Создав [http://xvatit.com/club/blogs/ '''блог,'''] Вы не только повысите свой статус, как компетентного преподавателя, но и сделаете весомый вклад в развитие школы будущего. [http://xvatit.com/school/guild/ '''Гильдия Лидеров Образования'''] открывает двери для специалистов высшего ранга и приглашает к сотрудничеству в направлении создания лучших в мире школ.<br>
Поставить вопрос о современном образовании, выразить идею или решить назревшую проблему Вы можете на [http://xvatit.com/forum/ '''Образовательном форуме'''], где на международном уровне собирается образовательный совет свежей мысли и действия. Создав [http://xvatit.com/club/blogs/ '''блог,'''] Вы не только повысите свой статус, как компетентного преподавателя, но и сделаете весомый вклад в развитие школы будущего. [http://xvatit.com/school/guild/ '''Гильдия Лидеров Образования'''] открывает двери для специалистов высшего ранга и приглашает к сотрудничеству в направлении создания лучших в мире школ.<br>
1. Сільське господарство. Становище і повсякденне життя селянства. 2. Зростання міст. Магдебурзьке право. 3. Міське населення та його спосіб життя. Розвиток ремесел і торгівлі.
Хід уроку
Привітання вчителя та оголошення теми
Доброго дня, любі учні! Тему сьогоднішнього уроку ви бачите на дошці. Як ви гадаєте, про що саме ми будемо говорити сьогодні?
Мотивація, перевірка домашнього завдання
Учитель розповідає, які нові знання та навички отримають учні після сьогоднішнього уроку. Перевірка домашнього завдання проходить у форматі, визначеному вчителем.
Вивчення нової теми
До пункту 1. Методичні вказівки: Надано приблизний текст розповіді вчителя, він може бути доповнений та розширений на розсуд педагога.
XIV-XV століття - це час зростання продуктивних сил у сільському господарстві. Підсічна система землеробства зберігалася переважно на півночі Русі. У центрі і в південних районах країни застосовувалася парова двопільна і трипільна система, що отримала протягом XIV-XV ст. велике поширення.
При загальному низькому рівні техніки сільського господарства, характерному для періоду феодалізму, в XIV-XV ст. все ж розсувалися застосування плугів і сох із залізними наконечниками («сошниками» і «лемешами»), за допомогою яких піднімалася і розпушувати земля. Зерно мололи на водяних млинах. Значне місце в сільському господарстві займали городництво і садівництво.
Що являє собою плуг
Водяні млини
Важливою галуззю сільського господарства було скотарство. Орне землеробство вимагало розведення худоби, необхідного для сільськогосподарських робіт і унавожіванія грунту. З промислів були поширені мисливство та рибальство. Крім бортництва - промислу з видобутку меду від диких бджіл, водилися в лісах, в XIV-XV ст. розвивалося і пасічне бджільництво.
Що являє собою бджільництво у Європі сьогодні
У XIV-XV ст. величезні простори землі перебували в руках світських і церковних феодалів. Характерною рисою феодального господарства була роздробленість окремих земельних володінь і наявність черезсмужжя всередині них. Феодальна вотчина (маєток феодала, яке він мав право передавати у спадок і відчужувати) зазвичай складалася з ряду (іноді розкиданих у різних місцях) сіл і сіл з прилеглими до них угіддями. У господарські угіддя входили пашенна земля, луки, ліси, бортні промисли, боброві ловища, мисливські та промислові ділянки і т. д. В умовах панування оброчної системи експлуатації селян основна частина земель лунала феодалами залежним від них селянам і лише менша частина земельної площі відводилася під панське господарство.
Поряд з вотчиною на Русі здавна існував інший вид землеволодіння: частина земель князі передавали своїм слугам - дворянам і дітям боярським у тимчасове володіння під умовою несення військової служби. До кінця XV ст. - часу утворення Руської централізованої держави - практика роздачі умовних володінь військовим слугам - дворянам розвинулася в цілу систему (так звану «помісну»). Фондом для роздачі маєтків служили «чорні» (державні) і палацові землі.
Характерною особливістю феодального землеволодіння XIV-XV ст. було поєднання власності на землю з політичними правами по відношенню до феодально залежного населення. Привілейовані земельні власники були пов'язані один з одним поруч службових (перш за все військових) зобов'язань. У васальній залежності від великих князів, що стояли на чолі окремих самостійних князівств, знаходилися князі питомі, які очолювали більш дрібні політичні одиниці (уділи), на які розпадалися великі князівства.
Зростання суспільного поділу праці
У другій половині XIV ст. і в XV ст. в економічному розвитку країни спостерігалися значні зрушення. У результаті праці руського народу відновлювалися зруйновані під час татаро-монгольської навали міста і виникали нові; поновлювалися ремесла, припинили своє існування, і розвивалися раніше не відомі галузі ремесла.
Для економіки села було характерне панування патріархального землеробства в поєднанні з домашніми промислами і з ремеслом. Однак у процесі відділення ремесла від землеробства намічалася спеціалізація окремих районів з розробки певних галузей видобувних промислів та виробництва різних видів ремісничих виробів. Центрами видобутку заліза та обробки металів були Устюжна Железопольская, Вотську плями Новгородської землі (територія, яка належала Новгородської феодальної республіки, ділилася на п'ять пятин.), Торопець і т. д. У цих районах археологами виявлені домниці з печами (горнами), пов'язані з розглянутого часу. У районах Старої Русі, Галича, Костроми, Нерехта, Переяславля, Ростова, на узбережжі Білого моря і в басейні Північної Двіни добувалася сіль.
Показником вдосконалення техніки видобувних промислів і ремесла є застосування з XIV ст. в соляних промислах глибокого буріння свердловин, поступове витіснення водяними млинами ручних жорен та використання млинів не тільки для розмелювання зерна, але і в інших галузях виробництва (наприклад, в сукновальної справі).
У результаті розвитку суспільного поділу праці з'явилися торгово-ремісничі селища - рядки, де жили оброчні селяни-ремісники, часто позбавлені орних ділянок. Відбувалася подальша спеціалізація ремесла. Так, в железоделательной промисловості одні копали руду, інші займалися її промиванням, треті - виплавкою, четверті - проковуванням шматків металу, п'яті - варінням заліза. В особливу спеціальність у галузі металургії виділилося доменне справу. Дістало також поширення лиття з чавуну.
Ковальство
До пункту 2 та 3. Місто. Розвиток ремесла
Протягом XIV-XV ст. росли руські міста. У найбільш великих з них проводилися роботи з благоустрою. У Новгороді і Москві настилали дерев'яні мостові, застосовувалася досить складну систему дренажу і споруд.
Основну частину населення міст становили ремісники. Серед них значну роль грали ковалі. Поступово з ковальського виробництва виділилося слюсарне. Продукція слюсарів-замочники вивозилася в інші країни Європи. Спеціалізація в галузі виробництва зброї призвела до виділення з числа зброярів лучників, тульніков, піщальніков (майстрів, що виробляли луки, сагайдаки, рушниці) і т. д. Кримський хан Менглі Гірей ставив обладунки руської роботи вище сирійських, турецьких, італійських і просив Івана III надіслати йому «панцирі і дрібний обладунок».
У XIV ст. отримало розвиток ливарна справа, що прийшло в занепад у зв'язку з навалою монголів. Поширеним видом цього ремесла було лиття дзвонів. Судячи за згадуванням літопису, в 1382 р. на Русі вже були гармати. У XV ст. на Русі здобув популярність гарматний майстер Микула Кречетников, замість кування залізних гармат почав відливати мідні знаряддя. У 1483 р. руський майстер Яків відлив у Москві 16-пудову гармату.
Дзвони
Гармати
Перевірка засвоєних знань
1. Які інструменти використовували у сільському господарстві? 2. Який пристрій використовували для обробки зерна? 3. Що було важливою галуззю сільського господарства? 4. Які промисли були поширені на Русі XIV-XV століття? 5. Назвіть характерну рису феодального господарства. 6. Чи було характерно для руських міст XIV-XV ст. спустошення і розорення? Підтвердіть фактами. 7. Коли отримала розвиток ливарна справа? 8. Назвіть популярного гарматного майстра XVст.
Домашнє завдання
1. Вивчення матеріалу за підручником.
2. Намалювати портрет селянина Русі XIV-XV століття у повний зріст.
3. За бажанням: написати доповідь на 2-3 ст. на тему "Середньовічний цех"
2. Історія України. Документи. Матеріали /І. М. Скирда. — Х.: Вид-во «Ранок», 2009
Список використаних джерел:
1. Урок на тему "Господарське життя України XIV-XV ст." Стеценко Г. М., учителя історії, Обухівська ЗОШ І-ІІІ ступенів ім. А.С.Малишка, м.Обухів
2. Гісем О. В., Мартинюк О. О. Історія України: Комплексний довідник. — Х.: Вид-во «Ранок», 2009
3. Новий довідник: Історія України: довідникове видання. - К.: Казка, 2005
4. udec.ntu-kpi.kiev.ua
Скомпоновано та відредактовано Любименко В.В.
Над уроком працювали
Білозерко Д.Т.
Стеценко Г.М.
Любименко В.В.
Поставить вопрос о современном образовании, выразить идею или решить назревшую проблему Вы можете на Образовательном форуме, где на международном уровне собирается образовательный совет свежей мысли и действия. Создав блог, Вы не только повысите свой статус, как компетентного преподавателя, но и сделаете весомый вклад в развитие школы будущего. Гильдия Лидеров Образования открывает двери для специалистов высшего ранга и приглашает к сотрудничеству в направлении создания лучших в мире школ.
