|
|
Строка 3: |
Строка 3: |
| '''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|Гіпермаркет Знань]]>>[[Українська література|Українська література]]>>[[Українська література 10 клас|Українська література 10 клас]]>>Українська література: «Людина». Критичні замальовки міщанського світу, убогих духовних інтересів його представників''' | | '''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|Гіпермаркет Знань]]>>[[Українська література|Українська література]]>>[[Українська література 10 клас|Українська література 10 клас]]>>Українська література: «Людина». Критичні замальовки міщанського світу, убогих духовних інтересів його представників''' |
| | | |
- | '''«Людина»'''<br>У 1887 р. [[Ольга Кобилянська. Огляд життя і творчості письменниці|'''Кобилянська''']]зважилася опублікувати оповідання «Вона вийшла заміж», але редактор альманаху «Перший вінок» Іван Франко відхилив його через «солодкаво-сентиментальний» стиль. Авторка уважно переробляє твір: перекладає його з [[Німецька мова|'''німецької''']] на українську, поглиблює ситуації, пов'язані з долею героїні, чіткіше окреслює її образ, а головне — по-новому розв'язує порушену проблему, що, зокрема, виявилося і в зміні назви. Так у журналі «Зоря» за 1894 р. з'явилася повість «[[Тема 10. Людина – частина живої природи.|'''Людина''']]», присвячена Наталії Кобринській — відомій у Галичині письменниці й громадській діячці, ініціаторові створення Товариства руських жінок, яке розгорнуло широкий феміністичний рух. | + | '''«Людина»'''<br> У 1887 р. [[Ольга Кобилянська. Огляд життя і творчості письменниці|'''Кобилянська ''']] зважилася опублікувати оповідання «Вона вийшла заміж», але редактор альманаху «Перший вінок» Іван Франко відхилив його через «солодкаво-сентиментальний» стиль. Авторка уважно переробляє твір: перекладає його з [[Німецька мова|'''німецької''']] на українську, поглиблює ситуації, пов'язані з долею героїні, чіткіше окреслює її образ, а головне — по-новому розв'язує порушену проблему, що, зокрема, виявилося і в зміні назви. Так у журналі «Зоря» за 1894 р. з'явилася повість «[[Тема 10. Людина – частина живої природи.|'''Людина''']]», присвячена Наталії Кобринській — відомій у Галичині письменниці й громадській діячці, ініціаторові створення Товариства руських жінок, яке розгорнуло широкий феміністичний рух. |
| | | |
| У центрі повісті — молода дівчина Олена, запитів якої не хочуть розуміти ні в родині, ні в містечковому середовищі. Дівчина багато читає, причому на відміну від ровесниць її зацікавлюють не стільки сентиментальні романи, як соціологічні праці. Олена тонко відчуває красу в природі, людині, мистецьких творах.Її глибоко хвилює музика, котра здатна розкрити найтонші переживання людини. Дівчині душно в оточенні обивателів, вся її сутність перейнята тугою за іншим, високодуховним, цілеспрямованим життям, де б вона могла бути незалежною, творити власну долю. | | У центрі повісті — молода дівчина Олена, запитів якої не хочуть розуміти ні в родині, ні в містечковому середовищі. Дівчина багато читає, причому на відміну від ровесниць її зацікавлюють не стільки сентиментальні романи, як соціологічні праці. Олена тонко відчуває красу в природі, людині, мистецьких творах.Її глибоко хвилює музика, котра здатна розкрити найтонші переживання людини. Дівчині душно в оточенні обивателів, вся її сутність перейнята тугою за іншим, високодуховним, цілеспрямованим життям, де б вона могла бути незалежною, творити власну долю. |
Строка 11: |
Строка 11: |
| Що я вдію... Коли б ви могли зазирнути в моє серце... Чому я не така весела, як інші, чому я не маю спокою? Чому веселий потік людського життя обминає мене? Моя туга ніколи не втишиться, я страждаю, як страждають романтики...» | | Що я вдію... Коли б ви могли зазирнути в моє серце... Чому я не така весела, як інші, чому я не маю спокою? Чому веселий потік людського життя обминає мене? Моя туга ніколи не втишиться, я страждаю, як страждають романтики...» |
| | | |
- | Осип Маковей влучно назвав повість «криком розпуки». Справді, твір передає глибину страждань мислячої дівчини, скованої незримими ланцюгами буржуазно-міщанської моралі. Мрії Олени постійно розбиваються об мур обивательських уявлень. «Царство брехні» придушує поривання дівчини, філістерське оточення ламає її силу і волю. І батько, лісовий радник, обмежена в честолюбних мареннях мати, брат-гульвіса, і батькові приятелі-чиновники та містечкова молодь — хто свідомо, хто несвідомо, але всі намагаються втримати Олену в задушливих обіймах усталених суспільних норм. Усі доводять, що жінка має бути тільки придатком і прикрасою чоловіка. | + | Осип Маковей влучно назвав повість «криком розпуки». Справді, твір передає глибину страждань мислячої дівчини, скованої незримими ланцюгами буржуазно-міщанської моралі. Мрії Олени постійно розбиваються об мур обивательських уявлень. «Царство брехні» придушує поривання дівчини, філістерське оточення ламає її силу і волю. І [[Батьки і діти.|'''батько''']], лісовий радник, обмежена в честолюбних мареннях мати, брат-гульвіса, і батькові приятелі-чиновники та містечкова молодь — хто свідомо, хто несвідомо, але всі намагаються втримати Олену в задушливих обіймах усталених суспільних норм. Усі доводять, що жінка має бути тільки придатком і прикрасою чоловіка. |
| | | |
- | Олену підтримував тільки студент-медик Лієвич, котрий навчався у Швейцарії і звідти привіз нові погляди на суспільне життя, на місце жінки в ньому. Обізнаний з новітніми філософськими ідеями, він доводив, що майбутнє жінок — у їхніх руках, що освіта спрямує їх на нові шляхи. Та доля була немилосердною до дівчини: студент помер, і знову вона залишилася самітною. | + | Олену підтримував тільки студент-медик Лієвич, котрий навчався у Швейцарії і звідти привіз нові погляди на суспільне життя, на місце жінки в ньому. Обізнаний з новітніми філософськими ідеями, він доводив, що майбутнє жінок — у їхніх руках, що [[Освіта. Наука. Усна народна творчість.|'''освіта''']] спрямує їх на нові шляхи. Та доля була немилосердною до дівчини: студент помер, і знову вона залишилася самітною. |
| | | |
- | Заради врятування зубожілої родини дівчина змушена була вийти заміж не за покликом серця. Все ж її духовний світ залишився вільним, Олена залишилася людиною. Ві-риться, що вона знайде в собі сили відродитися хоч для майбутніх дітей. На це вказував епіграф до другої частини повісті, взятий з твору Фрідріха Шпільгаґена «Завжди вперед»: «В мені живе любов до свободи і непохитна рішучість не дати нікому себе поневолити; ніколи не схилити своєї голови, коли проти цього протестує моя совість...» | + | Заради врятування зубожілої родини дівчина змушена була вийти заміж не за покликом серця. Все ж її духовний світ залишився вільним, Олена залишилася людиною. Ві-риться, що вона знайде в собі сили відродитися хоч для майбутніх дітей. На це вказував епіграф до другої частини повісті, взятий з твору Фрідріха Шпільгаґена «Завжди вперед»: «В мені живе любов до свободи і непохитна рішучість не дати нікому себе поневолити; ніколи не схилити своєї голови, коли проти цього протестує моя совість...» |
| | | |
- | <br> ''Українська література 10 клас, Петро Хропко<br>'' | + | <br> ''Українська література 10 клас, Петро Хропко<br>'' |
| | | |
- | ''<sub>Збірка конспектів уроків з української літератури</sub>''<sub>[[Українська література|''скачати'']]'', календарно-тематичне планування, підручники по всім предметам ''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|''онлайн'']]</sub> | + | ''<sub>Збірка конспектів уроків з української літератури</sub>''<sub>[[Українська література|''скачати'']]'', календарно-тематичне планування, підручники по всім предметам ''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|''онлайн'']]</sub> |
| | | |
| <br> | | <br> |
Текущая версия на 10:40, 2 октября 2012
Гіпермаркет Знань>>Українська література>>Українська література 10 клас>>Українська література: «Людина». Критичні замальовки міщанського світу, убогих духовних інтересів його представників
«Людина» У 1887 р. Кобилянська зважилася опублікувати оповідання «Вона вийшла заміж», але редактор альманаху «Перший вінок» Іван Франко відхилив його через «солодкаво-сентиментальний» стиль. Авторка уважно переробляє твір: перекладає його з німецької на українську, поглиблює ситуації, пов'язані з долею героїні, чіткіше окреслює її образ, а головне — по-новому розв'язує порушену проблему, що, зокрема, виявилося і в зміні назви. Так у журналі «Зоря» за 1894 р. з'явилася повість «Людина», присвячена Наталії Кобринській — відомій у Галичині письменниці й громадській діячці, ініціаторові створення Товариства руських жінок, яке розгорнуло широкий феміністичний рух.
У центрі повісті — молода дівчина Олена, запитів якої не хочуть розуміти ні в родині, ні в містечковому середовищі. Дівчина багато читає, причому на відміну від ровесниць її зацікавлюють не стільки сентиментальні романи, як соціологічні праці. Олена тонко відчуває красу в природі, людині, мистецьких творах.Її глибоко хвилює музика, котра здатна розкрити найтонші переживання людини. Дівчині душно в оточенні обивателів, вся її сутність перейнята тугою за іншим, високодуховним, цілеспрямованим життям, де б вона могла бути незалежною, творити власну долю.
Щоденники Кобилянської показують, що прототипом Олени була авторка повісті, яка прагнула до світла, сонця, повнокровного життя. «Боже, нині я знов сама не своя! — освідчується Кобилянська 21 квітня 1884 р.— Люди добрі, що читатимете все це, не дорікайте мені, що мої думки й почуття повні вічного смутку.
Що я вдію... Коли б ви могли зазирнути в моє серце... Чому я не така весела, як інші, чому я не маю спокою? Чому веселий потік людського життя обминає мене? Моя туга ніколи не втишиться, я страждаю, як страждають романтики...»
Осип Маковей влучно назвав повість «криком розпуки». Справді, твір передає глибину страждань мислячої дівчини, скованої незримими ланцюгами буржуазно-міщанської моралі. Мрії Олени постійно розбиваються об мур обивательських уявлень. «Царство брехні» придушує поривання дівчини, філістерське оточення ламає її силу і волю. І батько, лісовий радник, обмежена в честолюбних мареннях мати, брат-гульвіса, і батькові приятелі-чиновники та містечкова молодь — хто свідомо, хто несвідомо, але всі намагаються втримати Олену в задушливих обіймах усталених суспільних норм. Усі доводять, що жінка має бути тільки придатком і прикрасою чоловіка.
Олену підтримував тільки студент-медик Лієвич, котрий навчався у Швейцарії і звідти привіз нові погляди на суспільне життя, на місце жінки в ньому. Обізнаний з новітніми філософськими ідеями, він доводив, що майбутнє жінок — у їхніх руках, що освіта спрямує їх на нові шляхи. Та доля була немилосердною до дівчини: студент помер, і знову вона залишилася самітною.
Заради врятування зубожілої родини дівчина змушена була вийти заміж не за покликом серця. Все ж її духовний світ залишився вільним, Олена залишилася людиною. Ві-риться, що вона знайде в собі сили відродитися хоч для майбутніх дітей. На це вказував епіграф до другої частини повісті, взятий з твору Фрідріха Шпільгаґена «Завжди вперед»: «В мені живе любов до свободи і непохитна рішучість не дати нікому себе поневолити; ніколи не схилити своєї голови, коли проти цього протестує моя совість...»
Українська література 10 клас, Петро Хропко
Збірка конспектів уроків з української літературискачати, календарно-тематичне планування, підручники по всім предметам онлайн
Зміст уроку
конспект уроку і опорний каркас
презентація уроку
акселеративні методи та інтерактивні технології
закриті вправи (тільки для використання вчителями)
оцінювання
Практика
задачі та вправи,самоперевірка
практикуми, лабораторні, кейси
рівень складності задач: звичайний, високий, олімпійський
домашнє завдання
Ілюстрації
ілюстрації: відеокліпи, аудіо, фотографії, графіки, таблиці, комікси, мультимедіа
реферати
фішки для допитливих
шпаргалки
гумор, притчі, приколи, приказки, кросворди, цитати
Доповнення
зовнішнє незалежне тестування (ЗНТ)
підручники основні і допоміжні
тематичні свята, девізи
статті
національні особливості
словник термінів
інше
Тільки для вчителів
ідеальні уроки
календарний план на рік
методичні рекомендації
програми
обговорення
Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, напишите нам.
Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - Образовательный форум.
|