Гіпермаркет Знань>>Географія>>Географія 8 клас>>Законодавчі акти про природно-запловідний фонд України. Природно-заповідний фонд. Національна екологічна мережа України.
Охорона природи — це заходи, спрямовані на збереження та відтворення як окремих компонентів природи, так і їх поєднань у природно-територіальних комплексах (ПТК). Охорона довкілля в Україні має глибокі історичні традиції. Люди здавна оберігали об'єкти незвичайної краси — цілющі джерела, озера, водоспади, скелі, гаї, окремі вікові дерева, які нерідко вважали священними. Природоохоронна робота в Україні активізувалась у XIX ст., коли значно посилився вплив людини на довкілля. У 1883 р. власник маєтку в степовій частині України Фрідріх Фальц-Фейн виділив ділянки для охорони рослин і диких тварин, зберігши цілинний степ від розорювання. Це була перша природоохоронна територія на теренах України, що згодом стала державним заповідником «Асканія Нова».
Велика кількість природоохоронних об'єктів виникла вже в роки існування незалежної Української держави. Нині в Україні створено нормативно-правову базу збереження і охорони навколишнього природного середовища. Екологічне та природоохоронне законодавство охоплює понад 200 законів та інших державних актів. Основними є закони «Про охорону навколишнього природного середовища» (1991 р.), «Про природно-заповідний фонд» (1992 р.), «Про охорону атмосферного повітря», «Про рослинний світ», «Про тваринний світ» та інші.
Наприкінці XX ст. основним завданням природоохоронної справи в Україні, як і в світі, стало не тільки збереження окремих видів рослин і тварин, цінних природних комплексів на обмежених територіях, а й створення здорового природного середовища для людини, збереження і примноження біологічного й ландшафтного різноманіття, поліпшення стану довкілля. Це відповідає ідеї сталого (збалансованого) розвитку, яка була проголошена ООН у 1992 р. і підтримана урядами багатьох країн світу. З цією метою в них створюються національні екологічні мережі.
Загальнодержавну програму формування національної екологічної мережі в Україні прийнято в 2000 р. Вона розрахована на 2000 — 2015 рр. Згідно з нею екологічна мережа України має стати складною системою різних за величиною природоохоронних територій, які б охоплювали якомога більшу частину країни.
Природно-заповідний фонд. Основними елементами екологічної мережі є так звані ключові території, які забезпечують збереження найбільш цінних і типових для даного регіону компонентів ландшафтного різноманіття. До них належать вже існуючі об'єкти природно-заповідного фонду.
Природно-заповідний фонд — це ділянки суходолу і водного простору, природні комплекси яких мають особливу природоохоронну, наукову, естетичну, рекреаційну цінність. Нині він налічує близько 7,3 тис. територій і об'єктів загальною площею 2,8 млн га, що становить 4,7 % території України. Фонд охоплює 11 категорій територій та об'єктів загальнодержавного й місцевого значення.
У заповідниках оберігаються всі елементи природного комплексу (води, породи, грунти, рослини, тварини), проводиться науково-дослідна робота з вивчення розвитку процесів і явищ. Там заборонено будь-яку господарську діяльність. В Україні є 4 біосферних заповідники, що є міжнародними установами («Аска-нія-Нова», Карпатський, Дунайський, Чорноморський) і 16 природних заповідників загальнодержавного значення. Як ви вже знаєте, заповідники створено в усіх основних ПТК — зональних, гірських, на Південному березі Криму, заплавах великих річок, на узбережжях та в акваторіях морів.
Віднедавна в Україні почали створювати регіональні ландшафтні парки, які є природоохоронними й рекреаційними закладами місцевого або регіонального значення. Усього їх 46, а першим був «Дністровський каньйон» (Тернопільська область). Такі парки поширені майже в усіх областях України, найбільше—у Донецькій. У національних природних і регіональних ландшафтних парках за межами власне природоохоронних територій проводиться господарська діяльність місцевого населення.
Заказники — це природно-заповідні об'єкти, які оголошуються такими для збереження одного або кількох видів рослин чи тварин, окремих компонентів природи. Серед них розрізняють ландшафтні, лісові, ботанічні, зоологічні, гідрологічні, геологічні та інші. У заказниках заборонено тільки ті види господарської діяльності, які впливають на знищення виду, що охороняється. Заказників в Україні понад 2,7 тис; вони займають найбільшу площу серед природно-заповідних територій.
Для охорони окремих унікальних природних утворень їх оголошують пам'ятками природи. Ними можуть бути печери, геологічні відслонення, горби, річкові острови, окремі дерева, джерела тощо, їх в Україні майже 3 тис. Заповідні урочища, яких в Україні близько 800, — це природоохоронні лісові, степові, болотні та інші відокремлені цілісні ландшафти.
До природно-заповідного фонду також належать 4 категорії штучно створених об'єктів. Ботанічні сади призначені для акліматизації та розмноження рідкісних і типових видів місцевої, вітчизняної та іноземної флори створенням ботанічних колекцій. З 20 ботанічних садів України найбільш відомими та найбагатшими за видовим складом є Донецький, Нікітський та сади Харківського і Київського університетів. Дендрологічні парки створюють для збереження різноманітних видів дерев і чагарників та їх композицій у спеціально підготовлених умовах. Найдавніші та найвідоміші серед них — «Олександрія» (м. Біла Церква, Київська область), «Софіївка» (м. Умань, Черкаська область), «Тростянець» (Чернігівська область). Визначні та цінні зразки паркового будівництва оголошуються парками-пам'ятками садово-паркового мистецтва. Дуже часто вони поєднуються з палацами (Алупкінський парк у Криму, Підгорецький у Львівській області, Качанівський у Сумській області та інші). Більшість з них створені в невеликих містечках і селах. В Україні є 13 зоологічних парків, найбільші з яких — у заповіднику «Асканія-Нова», Київський, Миколаївський.
Інші елементи екологічної мережі. У майбутньому в екологічну мережу України, крім ключових територій, повинні також входити сполучні та буферні території. Сполучні території, або екологічні коридори, утворюються видовженими ділянками, що з'єднують між собою ключові території і забезпечують міграцію тварин. На території України обґрунтовано потребу в кількох широтних і меридіональних екологічних коридорах. Широтними є Поліський лісовий, Галицька-Слобожанський лісостеповий, Південноукраїнський степовий і Приморський прибережний; меридіональними — долини річок Дунаю, Дністра, Південного Бугу, Дніпра, Сіверського Дінця, які є шляхами міграції птахів.
Буферні території розташовані навколо ключових і сполучних територій і захищають їх від негативного впливу господарської діяльності, яка відбувається на сусідніх землях. Це можуть бути пасовища, сіножаті, ліси, ставки, а також орні землі з досить безпечним веденням сільського господарства (зокрема без застосування мінеральних добрив).
Загальноєвропейська екологічна мережа. Україна є активним учасником Загальноєвропейської стратегії біологічного та ландшафтного різноманіття, що прийнята в 1995 р. Основне її завдання — розбудова екологічних мереж окремих країн і Європи в цілому. Україна планує до 2015 р. подвоїти площу природоохоронних територій і ввійти за цим показником до першої десятки європейських країн. Передбачається також об'єднання національної екологічної мережі з екологічними мережами суміжних країн створенням на кордонах спільних елементів екологічної мережі. Перші кроки в цьому напрямі вже зроблено: створено українсько-польсько-словацький біосферний заповідник «Східні Карпати» (куди від України увійшов Ужанський національний природний парк) та українсько-румунський біосферний резерват «Дельта Дунаю» (з Дунайським біосферним заповідником у складі). Подібні прикордонні елементи Загальноєвропейської екологічної мережі планується створити з Польщею, Білоруссю, Росією, Молдовою.
Велику роль у створенні міжнародної екологічної мережі мають відігравати широтні та меридіональні екологічні коридори, а в них — біосферні заповідники.
В Україні формується національна екологічна мережа, яка охоплює ключові, сполучні і буферні території.
До ключових територій належать 11 категорій об'єктів природно-заповідного фонду: біосферні та природні заповідники, національні природні та регіональні ландшафтні парки, заказники, заповідні урочища, пам'ятки природи, ботанічні сади, дендропарки, парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва, зоопарки.
Вислано читачами інтернет-сайту
Повний перелік тем по класам, календарний план згідно шкільної програми з географії, курси та завдання із географії 8 класу Зміст уроку конспект уроку і опорний каркас презентація уроку акселеративні методи та інтерактивні технології закриті вправи (тільки для використання вчителями) оцінювання Практика задачі та вправи,самоперевірка практикуми, лабораторні, кейси рівень складності задач: звичайний, високий, олімпійський домашнє завдання Ілюстрації ілюстрації: відеокліпи, аудіо, фотографії, графіки, таблиці, комікси, мультимедіа реферати фішки для допитливих шпаргалки гумор, притчі, приколи, приказки, кросворди, цитати Доповнення зовнішнє незалежне тестування (ЗНТ) підручники основні і допоміжні тематичні свята, девізи статті національні особливості словник термінів інше Тільки для вчителів ідеальні уроки календарний план на рік методичні рекомендації програми обговорення Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, напишите нам. Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - Образовательный форум. |
Авторські права | Privacy Policy |FAQ | Партнери | Контакти | Кейс-уроки
© Автор системы образования 7W и Гипермаркета Знаний - Владимир Спиваковский
При использовании материалов ресурса
ссылка на edufuture.biz обязательна (для интернет ресурсов -
гиперссылка).
edufuture.biz 2008-© Все права защищены.
Сайт edufuture.biz является порталом, в котором не предусмотрены темы политики, наркомании, алкоголизма, курения и других "взрослых" тем.
Ждем Ваши замечания и предложения на email:
По вопросам рекламы и спонсорства пишите на email: