KNOWLEDGE HYPERMARKET


Конспект уроку до теми: „Хазяїн” - соціально-сатирична комедія нового типу. Композиція

Гіпермаркет знань>>Українська література >> Українська література: Соціально-сатирична комедія «Хазяїн» як вершина творчості митця. Сатиричне змалювання у п’єсі потворних явищ «стяжання для стягання». Актуальність проблематики у наш час. ТЛ Соціально-сатирична комедія і трагедія як жанри драматичних творів


План-конспект уроку з курсу «Українська література 10 клас» з теми «„Хазяїн” - соціально-сатирична комедія нового типу. Композиція».



Тема заняття:    „Хазяїн” - соціально-сатирична комедія нового типу. Композиція. Образ Пузиря — українського капіталіс¬та. Психологічне вмотивування вчинків Пузиря, трагікомізм образу. Інші дійові особи

Мета заняття:  

Навчальна -    Знати зміст комедії; визначати проблематику; характеризувати образи з точки зору сучасного читача.
Виховна -    Виховувати почуття відповідальності перед суспільством та оточуючими
Розвиваюча -    Розвивати уміння висловлювати власні думки, аналізувати образи дійових героїв.

Вид заняття:    Практичне заняття

Форма проведення заняття:    Діалог

Міжпредметні зв’язки:    
Забезпечуючі    Історія України
Забезпечувані    Українська драматургія

Методичне забезпечення:    опорні конспекти, тексти драматичних творів


Література:    


1.    Єфремов С. Історія українського письменства. — К., 1995.
2.    Історія української літератури: В 8 т. — К., 1969. — Т. 4, кн. 1—2.
3.    Історія української літератури: В 2 т. — К., 1987. — Т. 1.
4.    Історія української літератури XIX століття: В 3 кн. — К., 1997. —Кн. 3. 70—90-тіроки XIX ст.
5.    Карпенко-Карий І. Твори. – К., 1987
6.    Галабутська Г. Життєві і творчі обрії Карпенка-Карого // Дивослово. — 1995. — № 12.
7.    Дем'янівська Л. Іван Карпенко-Карий: Життя і творчість. —К., 1995.

Технічні засоби навчання     комп’ютер

                                                                    ХІД ЗАНЯТТЯ

1.   Організаційний момент 
   

1.1 Привітання студентів    
1.2 Підготовка аудиторії до заняття, перевірка наявності студентів.    

2.   Ознайомлення студентів з темою та навчальними цілями заняття  
„Хазяїн” - соціально-сатирична комедія нового типу. Композиція
Образ Пузиря — українського капіталіс¬та.
Психологічне вмотивування вчинків Пузиря, трагікомізм образу. Інші дійові особи    

3.   Мотивація навчання необхідне знання теми для морального розвитку особистості
Вказується значущість теми у майбутньому житті

4.   Актуалізація опорних знань (опитування)

Наголосити на історичні події к.ХІХ ст. Значення драматургії в історії української літератури того часу. Прослуховування рефератів про життєвий і творчий шлях Карпенка-Карого

5.   Коментар відповідей та робіт  студентів    
Короткий аналіз відповідей, виставлення оцінок  

 
6.  Викладення та вивчення нового матеріалу (робота з текстом п’єси)


                                                       Теорія літератури


Комедія – один з видів драматичних творів, в якому висміюються нездорові суспільні або побутові явища, людські вади.


                                                  Особливості комедії


1.    Комедійний конфлікт (відтворення суперечностей між старим, відмираючи і новим, прогресивним, що утверджується в житті).
2.    Викриття і висміювання недоліків і пороків суспільного та побутового життя, негативних рис вдачі персонажів.
3.    Зображення подій і персонажів у комедійному (сатиричному або гумористичному) плані.
4.    Наявність комічного героя.
5.    основних дійових осіб 4-5.
6.    Діалогічний спосіб викладу матеріалу.
7.    Прозова форма (рідше віршована).
8.    Обсяг середній як для драматичних творів.


                                                  Основні види комічного


Гумор - співчутливе, доброзичливе зображення смішних вад вдачі героя або недоліків громадського й побутового життя з метою їх виправлення, переборення.
Сатира – різке, глузливе висміювання пороків у вдачі персонажа, в подіях та явищах громадського чи побутового життя з метою їх викриття і заперечення.
Сарказм – злобне, в'їдливе висміювання глибоких пороків вдачі персонажа, подій та явищ громадського й побутового життя з тим, щоб викрити їх потворну суть і викоренити, знищити (виправити їх не можна).


                                               Засоби зображення комічного


1.    Прагнення дійової особи показати не тим, чим вона є насправді.
2.    Неправильне розуміння персонажем якогось предмета чи явища.
3.    Надання  предмету зображення невластивих йому рис та якостей.
4.    Сполучення в реченні слів, що означають різнорідні поняття (пан або гнилиця).
5.    Неправильне розуміння міжмовних омонімів («лаялась собачка із панськой породи»).
6.    Використання або розуміння метафоричних фразеологізмів у прямому значенні (за жабри).
7.    Каламбур – гра звуків або слів («дві копійки без копійки і копійку здачі»).
8.    Використання пестливих слів з метою висміювання.
9.    Вживання гіперболи з метою висміювання зображеного (з'їсть за вола, а зробить за комара)
10.    Іронія – вживання слів у протилежному значенні (так глибоко – старій жабі по коліно)
11.    Використання вульгаризмів.
12.    Очуднення – пояснення персонажем нових для нього предметів та явищ на основі своїх знань про навколишній світ.
13.    Макаронічна мова – змішування й перекручування слів різних мов.
14.    Народна етимологія – перекручення персонажем слів, вимова яких для нього важка (хвалітон, патрет, фортоплян).
15.    Жартівливі народні прислів'я та приказки в художньому творі.
16.    Дитяча етимологія – шепелявість, картавість та інші дефекти в мові дітей.
17.    Урочистий тон і використовування відповідних засобів при зображенні буденних подій, описі звичайних предметів.
18.    Комічна ситуація.
19.    Комічна подія.
20.    Комічний монолог.
21.    Комічний герой.
22.    Комічний діалог.
23.    Травестія («переодягання» античних героїв у панський і селянський одяг українців – Котляревський «Енеїда»)
24.    Бурлеск («Еней прочумався, проспався і голодранців позбирав»).
25.    Характеристичні прізвища (Калитка, Фінтик, Макогоненко, Голохвастов).
26.    Пародія.


                                                                      «ХАЗЯЇН», 1900


Тема: У п'єсі показано типові картини системи господарства капіталіста – землевласника та руйнування бідняцьких господарств. Послідовно розвивається демократична ідея боротьби проти «темного царства» хижаків; жорстоких, звироднілих експлуататорів трудового народу.


Сюжет, композиція
Сюжет комедії автор будує на основі життєвих конфліктів, породжених законами життя.
Багатий землевласник прагне досягти максимальних прибутків шляхом експлуатації робітників, розорення бідняцьких господарств. Заради наживи він іде навіть на шахрайство. Мільйонер Пузир домовляється з Маюфесом про участь у шахрайстві і дає вказівки своїм управителям посилити експлуатацію строкових робітників, позбавити їх землі. Ці плани Пузиря становлять зав'язку комедії. Під час здійснення хижацьких планів виникають  різні ускладнення, конфлікти. Стався бунт робітників і селян, розкрито шахрайство, Пузир тяжко захворів. Загострення цих конфліктів становить кульмінацію комедії.
Розв'язка комедії – жалюгідне становище Пузиря, коли він дізнається про катастрофічний стан своїх справ.


Образи у п'єсі

                              Образ Пузиря


1.    Особливості характеру:
-    ненаситна жадоба до збагачення,
-    несправедливість, жорстокість,
-    бездушність, некультурність, скупість.

2.    Типовість образу Пузиря.
Про халат, жалюгідність через жадобу: Феноген: «Халат мільйонера! Бачите, як багатіють. Ще отакий є кожух, аж торохтить! Нового купувать не хоче, а від цього халата і від кожуха, повірите, смердить! Он, як люди багатіють, учітеся!

Марія Іванівна про халат, страх перед хазяїном: «… через два місяці рівно будуть іменини Терентія Гавриловича, треба, щоб халат поспів якраз на іменини. Я не можу йому від себе подарувати, бо буде страшенно гніватись, що такий розход зробила, та ще й гроші брала крадькома. Халат, голубочко, буде дуже дорогий! 15 аршин  ліонського бархату – по 9 руб. Аршин і 20 аршин шовку по 3 руб., шнур товстий шовковий, чистого шовку, з китицями – 30 руб., вам за роботу – 50 руб. – всього 275 руб…. Ви ж, голубочко, настьобайте підкладку густо-густо узорами; на полях вишивайте вгладь буряки з розкішними бадиллями, а на бортах вишивайте барана й овечку. Та зробіть так, щоб він зразу побачив, що вещ дорога, а продається дешево.»

Пузир жадність: «Всякий чорт прийде сюди голодний, а ти його годуй. Нема, щоб з собою привіз солонини там, чи що. Нехай не звикають!»
Зеленському гонитва за дешевою робочою силою: «…Добре хазяйнуємо! Робочі все заберуть, а нам же що зостанеться, а чим же я буду вам жалування платить? Так не можна, ви не вмієте зробити дешевого робітника.»

«хазяйновитість»: «Це тобі не борщ пробувать нічого – треба взять», «Ви ніколи не пробуйте, а просто їжте!»
Про життя: «Кругом крадуть і крадуть… Голодних буде тим більше, чим більше голодним помагать.

Морить голодом робітників: «Робочий чоловік, мужик, не любить білого хліба, бо він і не смачний і не тривкий. Оце саме настояний хліб для робочих. Питательний, як кажуть лікарі».

Безкультурність, обмежений кругозір: «Котляревський мені без надобності»
Про бідноту: «терпіть не можу цієї бідноти».
Образи Феногена і Ліхтаренка – управителів та хабарників
Зозуля про них: «Честь давно вже потеряли, бо ви самі злодюги і не повірите нікому, що він краде так, як ви. Кати бездушні ви!».

Феноген про свої справи, скуповує землю, прагне бути хазяїном: «Гріх скаржитись! Та тільки то моя біда, що перше я купував, продавав і мав добрі куртажі варт було побиватись, а тепер держить при собі. Коли-не-коли перепаде свіжа копійка! Так пошукайте для мене десятин 500»
Бере хабарі (у Зеленського): «…якби не давали, то я б і не брав! А коли дають – бери! І сам хазяїн наш усіх научає: з усього, каже, треба користь витягать, хоч би й зубами прийшлося тягнуть – тягни! Так він робив і так робить від юних літ, а тепер має мільйони! Чом же мені не тягнуть, щоб і самому стать хазяїном. Та я й не тягну – дають. Тут і гріха не має!»

Це люди низької моралі, брехливі і підлі. Своїми негідними вчинками вони доводять до самогубства чесного юнака Зозулю, який закінчив сільськогосподарську школу.

Образ досвідченого поміщика Золотницького – ліберал, родовитий поміщик. Пузиреві говорить: «Дай віку дожить, не виганяй мене з Капустяного!» В його образі зображується занепад дворянства. Його лібералізм поступається під владою грошей.
Представники інтелігенції – Соня -  донька Пузиря – їй бракує рішучості й наполегливості. Вона лише говорить про хижацьке ставлення до робітників, але нічим їм не допомагає. Калинович – вчитель гімназії, який мріяв одружитися на Соні, й також співчував селянам.
Образи селян, робітників. Досить таки скупі, але відчувається неспокій, непокора (бунт, стрілянина Ліхтаренка)

7.   Коментар роботи студентів      

 
                                                                  Самостійна робота

І варіант
1. Що найбільше запам'яталося з життя Карпенка-Карого?
2. Особливості комедії.
3. Образ Пузиря.


ІІ варіант
1. Роль Тобілевича у боротьбі за український театр.
2. Основні види комічного
3. Образи Феногена і Ліхтаренка.


ІІІ варіант
1. Твори і ролі Тобілевича.
2. Засоби зображення комічного.
3. Образи інтелігентів у комедії «Хазяїн» Карпенка-Карого.
Запитання для всіх: «З якою метою вводить автор в п'єсу образ Злотницького»

8. Підсумок заняття - опитування

•    Яким шляхом вирішив скористатися Пузир для свого збагачення?
•    Яке завдання він дає Ліхтаренкові, переводячи його в Мануйлівку? Як ви оцінюєте це з морального боку?
•    Що свідчить про скупість мільйонера?
•    Чому Пузир хоче віддати свою дочку Соню за Чоботенка?
•    Яка риса характеру хазяїна розкривається у сцені з орденом?
•    Чи справді капіталіст відчув свою провину перед робітниками, розпорядившись поліпшити харчування?
•    Що нового з'явилося у стосунках Ліхтаренка і Феногена? Які наслідки їхнього співробітництва? Чим схожі вони на свого хазяїна?
•    Чому Пузир зневажливо ставився до Калиновича?
•    Яка історія вийшла з халатом мільйонера? Чому вона викликає сміх?
•    Як сприйняв Пузир звістку про арешт Петра Михайлова?
•    Як ви сприйняли радість хазяїна від того, що вдалося «загнуздати мануйлівських мужиків»?
•    Чи має інтелігент Калинович моральну перевагу над хазяїном? У чому вона?
•    Які риси характеру Пузиря розкриваються в розмові з Золотницьким?
•    Що найбільше турбує хазяїна під час хвороби?
•    Як мільйонер хоче «викрутитись» од відповідальності за участь у злісному банкрутстві?
•    Що принесло радість Пузирю в тяжкий для нього час? Якої ви думки про це?
•    Яку характеристику дає Пузир Михайлову в останній яві? Чи підходить вона до нього самого?
•    Що ж спричинило формування в характері мільйонера скупості?
•    Чи в усьому Пузир заслуговує викриття та осуду?
•    Які обов'язки Феногена? Яка риса його характеру найбільше впадає в очі? Де взялися у лакея гроші, за які можна купити цілий маєток? Що бере Феноген за основу при оцінці людини? Які ще риси характеру Феногена вам запам'яталися?
•    Які наслідки шахрайського співробітництва Феногена і Ліхтаренка?
•    Чому Пузир доручає Ліхтареикові найважчі операції? Наведіть приклади.
•    Чому мануйлівці жили трохи краще, ніж селяни в інших селах? Що зробив Ліхтаренко в Мануйлівці і якими були наслідки цих заходів? Чим закінчилася скарга робітників? Чому стався бунт у мануйлівській економі??
•    У чому він протиставляється Пузиреві?
•    Як показано економічне суперництво Пузиря і Золотницького?
•    Чим викликає він наші симпатії?
•    Як сам автор ставиться до ліберальної інтелігенції і в чому це виявляється?
•    Як Золотницький намагається вистояти? (Він шукає нових форм господарювання: разом з кількома компаньйонами поміщик будує цукровий завод, але твердо не знає, що вийде із задуманої справи («завод лопне — Капустяне твоє»).

•    Які ж наслідки втручання Соні? (Що ж до Соні, то життя вона знає погано, жорстока правда про становище людей у батькових економіях була для неї несподіваним відкриттям. Дівчина обіцяє потурбуватися, щоб людей годували краще. Пузир розпорядився поліпшити харчування, але, як ми вже бачили, не від усвідомлення своєї провини, а в інтересах господарства. Отже, письменник показує, що добрі наміри ліберальної Інтелігенції не могли здійснитися в тодішньому суспільстві, бо наштовхува¬лися на повне небажання капіталістів виконувати їх.)
•    Що означає «комерчеський гендель» Ліхтаренка?
•    Які наслідки «співробітництва» Ліхтаренка і Феногена?
•    Яка роль образу Золотницького?
•    Які ідеали Калиновича і чи імпонують вони вам?
•    Про що свідчать настрої робітників і селян в Пузиревих економіях?
•    Які ж погляди Калиновича на життя? (Він вважає, що щастя не в багатстві, а у взаємній любові, і з почуттям гідності та благородства заявляє мільйонеру: «Віддайте все ваше добро, всі ваші мільйони старцям, а я візьму Софію Терентіївну без приданого». Але безкорисливість Калиновича натикається на цілковите нерозуміння Пузиря, людини зовсім іншої моралі, для якої багатство займає перше місце в житті.)

Як автор ставиться до Соні й Калиновича? (Драматург їм симпатизує, вкладає в їхні уста і свої думки. Герої протестують, хоч і нерішуче, проти хижацьких методів господарювання й аморальності мільйонера, пропонують свій, ненасильницький шлях удосконалення суспільних відносин. І хай цей шлях, можливо, й наївний та розрахований на тривалий час, однак він заслуговує на добре слово, бо свідчить про небайдужість інтелігенції того часу до людської долі.)                                                 

9. Домашнє завдання:читати Старицького М. «Не судилось», доповіді за творчістю М.Старицького







Надіслала викладач будівельного технікуму транспортного будівництва Ясинуватський Муравльова Оксана Володимирівна, Донецька обл., м. Ясинувата

Планування з української літератури, матеріали з української літератури 10 класу скачати, підручники онлайн

Предмети > Українська література > Українська література 10 клас > Соціально-сатирична комедія «Хазяїн» як вершина творчості митця > Соціально-сатирична комедія «Хазяїн» як вершина творчості митця. Конспект уроку і опорний каркас