KNOWLEDGE HYPERMARKET


Савани і рідколісся. Тропічні пустелі. Стихійні явища природи

Гіпермаркет Знань>>Географія>>Географія 7 клас>>Савани і рідколісся. Тропічні пустелі. Національні парки. Стихійні явища природи. Екологічні проблеми


Савани та рідколісся - це безкраї трав'яні простори з поодинокими гревамп і чагарниками, що сформувалися за умов субекваторіального клімату. У рослинному покриві саван переважають так звані лонові трави. Вони утворюють високі густі зарості, що підіймаються  до 2-3 м. У вологих місцях вони можуть сягати 5 м. Іноді через такі хащі без вирубки пробратися зовсім неможливо. Ці злаки є любленою стравою слонів, звідки і з'явилася узагальнена назва сло­нових трав. Густий трав'яний покрив не встигає розкластися за сухий гезон, тому в ґрунті накопичується перегній, забарвлюючи ґрунт Икрвоно-бурий колір.


Для саван характерні також поодинокі дерева - баобаби і акації з тоскою кроною-зонтиком . Часто можна побачити розки-тдяі по савані великі дерева - паркії, квіти яких схожі на мімозу. Мавпи дуже полюбляють плоди паркії, як і плоди баобаба, тому місцеві жителі називають їх однаково - «хлібом мавп».


Савана має два кольори - яскраво-зелений під час сезону дощів і буро-жовтий під час сухого сезону, коли дерева скидають листя, а трави зигорають під пекучим сонцем. Напередодні сезону дощів савана часто спалахує, як порох. Значна частина сучасних саван з'явилася на місці лісів, що зникли через господарську діяльність людини.
Густі соковиті трави саван дають притулок та їжу величезній кількості різноманітних тварин. Численними стадами блукають тут антилопи, газелі, буйволи, зебри. Біля водойм трапляються жирафи, носороги, слони, бегемоти. Багато в савані хижаків. Це лев, гепард - найпрудкіший серед тварин, а також шакали й гієни. У річ­ках і озерах мешкають крокодили. Дуже багато плазунів.


У савані безліч птахів. Найбільший з них - африканський страус -втратив здатність літати. Довгоногий птах-секретар полює на плазунів, зокрема на змій. Надзвичайно численні чаплі, пелікани, фламінго, марабу. Біля водойм вони утворюють величезні пташині колонії.


У савані можна натрапити на термітники. Це багатометрові міцні земляні споруди термітів - комах, що живляться деревиною.


Пустелі та напівпустелі розташовані здебільшого у тропічних поясах. Найбільшу площу вони охоплюють у Північній Африці. Тут протягом року переважає сухе тропічне повітря. Річна кількість опадів гкрізь менша 100 мм. Трапляється, що річна норма випадає за кілька годин, а потім упродовж багатьох років опадів зовсім не буває За умов тропічного пустельного клімату, коли температура вночі ггановить менше +10 °С, а вдень перевищує +50 °С у тіні, гірські породи швидко руйнуються, перетворюючись на каміння та пісок. Унаслідок вивітрювання формуються різні типи пустель. Більшу частину Сахари та пустелі Наміб охоплюють кам'янисті пустелі. Крім них, тут є глинясті та піщані пустелі й напівпустелі, наприклад Калахарі.

Пустельні тропічні ґрунти в умовах сухості й майже відсутності рослинного покриву слабо­розвинуті і часто засолені. Вони містять дуже мало органічних речовин.


Рослинність пустель і напівпустель бідна і дуже розріджена, проте окремі рослини добре пристосувалися до суворих умов існування. Це верблюжа колючка, алое, молочаї, дикі кавуни, полини тощо. Деякі рослини з'явля­ються тільки після дощу, швидко ростуть, цвітуть, а потім засихають. Своєрідною рослиною пустелі Наміб є вельвічія, яка живе близько 100 років.


Біля джерел і в долинах річок, там, де близько до поверхні піднімаються підземні води, розвивається багата рослинність - пальми, різні чагарники. Тут селяться люди. Такі місця називають оазисами . Найбільший оазис у світі - долина Нілу. Головна рослина оазисів - фінікова пальма. Смачні та поживні плоди пальми споживають, із соку виготовляють напої, деревину використовують для будівництва, а листям дерев укривають дахи помешкань. З кожного дерева щорічно збирають близько 100 кг плодів. На Африку припадає 40 % світового виробництва фініків.


До життя в пустелях та напівпустелях пристосувалися і тварини. Так, антилопи і газелі долають сотні кілометрів у пошуках води. Хижаки - гієна, шакал, лисицяфенек, гепард - вологу дістають з їжею. Черепахи, ящірки та змії можуть довго обходитися без води, ховаючись у норах. У пустелях багато птахів: страуси, дрохви, жайворонки. Небезпечні для людини укуси місцевих отруйних тварин -скорпіона та фаланги.


Вічнозелені твердолисті ліси й чагарники лежать на півночі та нічному заході материка, де формуються на коричневих ґрунтах. Рослини добре пристосувалися до сухого літа: мають тверде листя та «плзочки, що випаровують мало вологи. Тут ростуть африканські види дуба і бука, дика маслина, суничне дерево, карликові пальми. Найцінніші породи дерев, як-от ліванський кедр, вирубані, а на їхньому жехі ростуть чагарники.
У горах Африки чітко простежується висотна поясність: з піднятий угору ліси змінюються саванами, які ще вище поступаються лукам. На вершинах гір, розташованих навіть на екваторі, лежать шгхторічні сніги.


Стихійні явища природи. На Африканському континенті дуже небезпечними для людини є різноманітні явища природи, зокрема тривалі пилові бурі. Залежно від районів формування й напрямку переміщення пилові бурі в Африці називають самумом і сироко. Пилові бурі здебільшого поширюються в Сахарі. Ці сильні вітри піднімають із земної поверхні велику кількість пилу та піску і видувають верхній шар ґрунту, що незакріплений рослинністю, значно погіршуючи видимість. Пилові бурі можуть охоплювати значні прос­тори розміром 600 км на 2500 км.
Підраховано, що кожного літа із Сахари тільки в Атлантичний океан виноситься від 60 до 2000 млн тонн пилу і піску. Ось чому вважають, що Сахара є найпотужнішим джерелом пилу на Землі. Наслідки пилових бур інколи відчувають на собі й мешканці Європи.


Інші небезпечні кліматичні явища в Африці - зливи в екваторіальних лісах та засухи в саванах. Зливові дощі, що є щоденними гостями екваторіальних лісів, завдають багато лиха мешканцям гілей, руйнуючи все на своєму шляху. Засухи можуть тривати по кілька років. А щорічно їхній подих відчутний починаючи з лютого, коли від нестерпної спеки пересихають джерела і колодязі не поповнюються водою. Люди впадають у відчай. У пошуках води вони годинами блукають по розпеченій землі, риють землю на місці сухих річищ.


Часто Східна Африка опиняється під нападом сарани, яку тут назива­ють ковдрою диявола, чумою, що літає та ін. Немовби темна хмара, скупчення комах швидко поширюється вгору і вшир інколи до кількох десятків кілометрів. У середньому в повітрі перебуває близько 50 млн ко­мах на квадратний метр! Великі скупчення налічують до 50 млрд комах, кожна з яких з'їдає 2 г рослинної їжі за день. Можна уяви­ти, що стається з посівами після на­паду такої численної орди. На місці плантації залишається мертва пустеля, що загрожує голодом місцевому населенню. Є в Африці й інші небезпечні для людини комахи.

Екологічні проблеми. Нині в природних зонах Африки дуже гостро гали екологічні проблеми, що 'язано насамперед з господарською діяльністю людини. Ці проблеми мають зональне поширення, тобто у кожній природній зоні вони різні. Так, у зоні вологих еква­торіальних лісів Африки вплив людини на природу проявляється здебільшого через часткову вирубку лісу. У гірських районах важкі стовбури зрубаних дерев, скочуючись схилами, дуже ушкоджують ґрунтовий покрив, спричинюючи його руйнування (ерозію ґрунту) .


Значний вплив людини на природу відчувається в зоні африканських саван. Так, у багатьох районах саван з метою розвитку землеробства ще й досі застосовують вогнянопідсічну систему господарювання. Через таке господарювання спалюється природна рослинність, зменшується родючість ґрунтів. Унаслідок збільшення поголів'я худоби перевантажуються і виснажуються пасовища, руйнується ґрунтово-рослинний покрив. Все це призводить до наступу пустель на зону саван. Спустелення земель на Африканському континенті набуло нині катастрофічних темпів і перетворилося на стихійне лихо. Сахара неухильно наступає на савани, подекуди зі швидкістю 1 км на рік.


У зоні пустель і напівпустель основні екологічні проблеми пов'язані зі зрошенням земель. Штучне перезволоження на величез­них просторах призводить до засолення ґрунтів.


У зоні вічнозелених лісів і чагарників, яку людина заселила й ос-3 воїла давно, знищено багато лісів, а на їхньому місці влаштовано сільськогосподарські угіддя, приміром убогі пасовища для дрібної рогатої худоби чи плантації для вирощування сільськогосподарських культур.


Національні парки — території охорони дикої природи. З метою збереження органічного світу на материку створені національні пар­ки. Це природоохоронні території, де поряд з науковою діяльністю дозволений обмежений туризм. До відомих національних Африки належать Серенгеті, Нгоронгоро, парк Кіліманджаро, водоспад Вікторія, Атбоселі, Королеви Єлизавети.


Серенгеті є одним із найстаріших нині парків на континенті. Він  заснований 1951 року і охоплює площу 15 тис. км2. Надзвичайну ість викликає щорічна міграція сюди численних табунів копит-, зокрема зебр і антилоп гну.


Факти сьогодення
Життя в Серенгеті. Підраховано, що в національному парку мешкає близько 200 000 зебр, майже стільки ж газелей, десятки тисяч буйволів. Поголів'я хижаків, які зграями чи поодинці полюють на тварин, дещо менше: близько 2000 левів, до 1000 леопардів, понад 4000 плямистих гієн. Часто буває, що квапливі туристи, відвідавши Серенгеті, нічого не встигають побачити з багатого тваринного світу. Це тому, що тварини щогодини, щодня, щотижня переходять з місця на місце, мандруючи за дощами. Найдовший шлях долають антилопи гну, зебри і газелі. Описавши величезне коло, ці тварини повертаються через рік на вихідну точку своєї подорожі.

Національний парк Нгоронгоро розташований у велетенському жратері згаслого вулкана діаметром 20 км. Краї кратера перебувають жа знсоті близько 2500 м над рівнем моря, а дно - на 600 м нижче «ого країв. Тому в кратері утворилося особливе середовище. Велика кількість видів тварин народжується, живе і вмирає саме тут. Одним із найвражаючих видовищ національного парку Амбоселі є стадо з 600-700 слонів та ендемічні чорні носороги, які перебувають на межі вимирання.

Усі національні парки є природною спадщиною, яку необхідно старанно захищати й зберігати для майбутніх поколінь. Ці унікальні природні комплекси перебувають під охороною не тільки тієї держави, на території якої розміщені, а й усього людства.


Географія материків і океанів. 7 клас. В. Ю. Пестушко, Г. Ш. Уварова

Надіслано читачами з інтернет-сайтів


Планування уроків з
Географії, відповіді на тести, завдання та відповіді по класам, домашнє завдання та робота з географії 7 клас

Зміст уроку
1236084776 kr.jpg конспект уроку і опорний каркас                      
1236084776 kr.jpg презентація уроку 
1236084776 kr.jpg акселеративні методи та інтерактивні технології
1236084776 kr.jpg закриті вправи (тільки для використання вчителями)
1236084776 kr.jpg оцінювання 

Практика
1236084776 kr.jpg задачі та вправи,самоперевірка 
1236084776 kr.jpg практикуми, лабораторні, кейси
1236084776 kr.jpg рівень складності задач: звичайний, високий, олімпійський
1236084776 kr.jpg домашнє завдання 

Ілюстрації
1236084776 kr.jpg ілюстрації: відеокліпи, аудіо, фотографії, графіки, таблиці, комікси, мультимедіа
1236084776 kr.jpg реферати
1236084776 kr.jpg фішки для допитливих
1236084776 kr.jpg шпаргалки
1236084776 kr.jpg гумор, притчі, приколи, приказки, кросворди, цитати

Доповнення
1236084776 kr.jpg зовнішнє незалежне тестування (ЗНТ)
1236084776 kr.jpg підручники основні і допоміжні 
1236084776 kr.jpg тематичні свята, девізи 
1236084776 kr.jpg статті 
1236084776 kr.jpg національні особливості
1236084776 kr.jpg словник термінів                          
1236084776 kr.jpg інше 

Тільки для вчителів
1236084776 kr.jpg ідеальні уроки 
1236084776 kr.jpg календарний план на рік 
1236084776 kr.jpg методичні рекомендації 
1236084776 kr.jpg програми
1236084776 kr.jpg обговорення

Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, напишите нам.

Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - Образовательный форум.