Гіпермаркет Знань>>Українська література>>Українська література 8 клас>> Українська література: Проблема вибору, душевна роздвоєність Марусі Богуславки між любов’ю до рідної землі та становищем дружини турецького вельможі. (“Маруся Богуславка”). Жанрова своєрідність, історична основа, героїчний зміст дум. Специфічність поетичної форми, ритму

Стаття до предмету Українська література 8 клас.

Тема «Дума «Маруся Богуславка»».

                                   Маруся Богуславка
Маруся Богуславка  – головна героїня народної думи «Маруся Богуславка». Її вважають одним з найяскравіших образів жінки-бранки ХVІ чи ХVІІ ст. Доля героїні схожа на долю славнозвісної Роксолана (Насті Лісовської).

В усіх народних думах про Марусю Богуславку (а є їх безліч варіантів) розповідається про те, що в Богуславі жила дівчина Маруся, дочка священика Покровської церкви. Перша дума належить до кінця XIV століття, коли Богуслав разом з іншими київськими землями 1385 року був переданий Польщі й, перебуваючи на південних кордонах Речі Посполитої, неодноразово піддавався нападам турків і татар. В один із таких набігів Маруся потрапила в полон, була продана турецькому паші, який згодом її покохав і довіряв в усьому. Про це свідчить хоча би той факт, що паша віддавав їй навіть ключі від в’язниці-темниці, в якій мучилися козаки-невольники. За переказами, саме Маруся Богуславка допомогла втекти семистам невільникам із турецької кабали, які знаходились у полоні протягом 30 років. І здійснила  це саме «на святий празник, роковий день Великдень».  Великдень, як  найбільше християнське свято, –  уособлення безмежної любові до рідного народу, Батьківщини, а відтак і – міцності віри в душі «побусурмениної»  Марусі Богуславки; це свято воскресіння Ісуса Христа, свято перемоги життя над смертю – тому така велика подія – рокова подія – має відбутися в день цього свята: козаки ніби вдруге воскресають після тридцятилітньої неволі.

Хай мій батько
про здоров’я дбає,
Великих скарбів не збирає,
Та нехай мене, дівки-бранки
Марусі, попівни богуславки,
З неволі не викупає.

У жодній думі не засуджується той факт, що героїня «потурчилась, побусурманилась». Маруся символізує тих, хто залишає Україну, але духовно завжди разом з нею.

У 1981 р. у м.Богуславі на місці, де колись була Покровська церква і хата, в якій Маруся народилася й жила, встановлено пам’ятник народній героїні. На постаменті напис “Живи у думах та піснях Маруся Богуславка”

Образ Марусі Богуславки не залишив байдужим митців слова, які творчо інтерпретували його у своїх творах. Це, зокрема, Іван Багряний у романі «Маруся Богуславка», І.Нечуй-Левицький в історичні драмі  «Маруся Богуславка», П.Куліш у романі та поемі «Маруся Богуславка», М.Старицький у історико-побутовій драмі «Маруся Богуславка», Є. Згарський у поемі «Маруся Богуславка» та інші.

Так, наприклад, в основу сюжету драми М.Старицького «Маруся Богуславка» покладена народна дума. Відмінність драми від думи полягає в тому, що дума завершується розповіддю про Марусин подвиг: визволення нею полонених козаків з турецької неволі, а драма, навпаки, оточує цей подвиг численними мелодраматичними епізодами аж до того, коли визволені Марусею козаки підпалюють палац паші, в якому перебувають і Марусині діти. Маруся Богуславка стає жертвою винятково складних життєвих обставин, на тлі яких яскраво виступають її висока духовність і патріотизм. Трагічна неможливість поєднати любов до «краю коханого», рідного люду з любов'ю до дітей і чоловіка – хана Гірея – змушують її накласти на себе руки. 

Іван Багряний по-своєму інтерпретує образ Марусі Богуславки  у своєму романі. Козак Степан програв у кості значну суму грошей, не в змозі заплатити, він за це віддає турецькому мурзі рідну сестру без її відома і згоди. Східна розкіш є контрастом до становища Марусі. Хоч вона й улюблена жінка Гірея-паші, але душа її розчахнута, вона тужить за своїм коханим, батьками, Богуславом. Ця туга підсилюється від спілкування з євнухом Ахметом, який не забув рідної української мови, бранкою Лесею, котра співала рідних пісень. Але того легендарного євшан-зілля Марусі уже ніхто не приніс.

П.Куліш вирізняє з-поміж загалу історичних осіб, найбільш жертовних за своєю сутністю. У своєму творі він оспівує  красу і розум Марусі Богуславки, милується вадами героїв, наприклад: образ матері Марусі Богуславки. Незламність його героїнь ще більше підкреслюють складність життя.

Народна героїня Маруся Богуславка, оспівана у фольклорі та літературі, – приклад мужньої та слабкої жінки водночас. Вона – справжній пратріот рідної землі, щиро вболіває за долю рідного краю, але в силу обставин залишається  далеко за йогоо межами, плекаючи надію на краще майбутнє своє та свого народу.

Література
Дружбинський В. «Колиска моя, любий Богуславе...» // Дзеркало тижня . –  № 30 (505) 31. –  2004. – 6 липня.
Дума «Маруся Богуславка».// Слоньовська О.В. Українська література: підручн. для 8 кл. загальноосвітн. навч. закл./ О.В. Слоньовська. – К.: Освіта, 2008. –  С.42-45.
Мороз Л. Деякі особливості трагедії в українській драматургії другої пол. ХІХ ст. // Розвиток жанрів в українській драматургії ХІХ ст. - К., 1986.

Пам’ятник Марусі Богуславці у Богуславі

Надіслано вчителем української мови та літератури Семчук Д.Б. ліцею №3 м.Чернівці

_{Матеріали з української літератури онлайн, завдання та відповіді по класам, плани конспектів уроків з української літератури скачати}