Творчість І. Франка й Лесі Українки. Іван Франко. Короткі відомості про письменника.
Гіпермаркет Знань>>Українська література>>Українська література 8 клас>>Українська література:Тема «Творчість І. Франка й Лесі Українки». Іван Франко. Короткі відомості про письменника. Проблема морального вибору людини, її втеча від неприйнятного буттєвого світу в поемі І. Франка «Іван Вишенський».
Іван Франко — це розум і серце нашої (і народу. Це боротьба, мука і передчуття щастя України. Велетень філософської думки, титан праці, український Мойсей, Каменяр — так називають Івана Франка. Син сільського коваля, пройшовши важкий шлях життя і боротьби, піднявся до вершин людського життя і зайняв почесне місце серед найвидатніших світових діячів куль¬тури. Його творча спадщина складає понад чотири тисячі творів.
Народився Іван Якович Франко 27 серпня 1856 року в селі Нагуєвичі на Львівщині. Навчався у Дрогобицькій гімназії (1867-1875). У 1875 році вступив на філософський факультет Львівського університету, почав редагувати студентський журнал «Друг». У 1877 році Івана Франка заарештували як політично неблагонадійного, звинуватили у належності до неіснуючої таємної організації, і він дев'ять місяців перебував у тюрмі, але не зрікся своїх поглядів.
Разом зі студентським товаришем Михайлом Павликом Іван Франко видавав журнал «Громадський друг», альманахи «Дзвін», «Молот». У 1880 році його було заарештовано вдруге, в 1889 році — втретє.
У 1886 році в Києві митець одружився з курсисткою Ольгою Хоружинською, якій присвятив поетичну збірку «З вершин і низин», опубліковану наступного року. Ця збірка стала найви-датнішим явищем в українській поезії після появи «Кобзаря» Тараса Шевченка. 1896 року побачила світ збірка інтимної лірики «Зів'яле листя».
У 90-х роках Іван Якович закінчив Чернівецький університет, у Відні захистив дисертацію на звання доктора філософських наук.
Іван Франко виступав у літературі не лише як поет, а й як прозаїк, драматург, критик. Широковідомими стали його повісті «Борислав сміється» (1882), «Захар Беркут» (1883)»
«Перехресні стежки» (1896), драма «Украдене щастя» (1893). у 1905 році з'явилася його знаме¬нита філософська поема «Мойсей», яку критики називають другим заповітом українському народові.
28 травня 1916 року зупинилося серце невтомного трудівника на літературній ниві, який усе своє життя віддав служінню рідному народові. Похований Іван Франко у Львові на Личаківському кладовищі- Над могилою письменника зведено пам'ятник із зображенням каменяра, який молотом розбиває скелю, щоб будувати дорогу життя в майбутнє. Пам'ятники Франкові споруджено також у Нагуєвичах, Дрогобичі, Львові, Києві, Канаді. Його ім'ям названо обласний центр, Львівський університет і театр опери та балету, Київський драматичний театр, відкрито літературно-меморіальні музеї у На¬гуєвичах і Львові.
Це був справжній енциклопедист вдачею, людина, що їй ніщо людське не чуже, що про все мала свою думку, часто оригінальну, глибоку... (Сергій Єфремов)
...Наш Франко — то одна з найбільших окрас світової літератури (Павло Тичина).
1. Складіть хронологічну таблицю основних фактів життя і творчості Івана Франка. 2. Які твори письменника ви читали? У яких літературних жанрах він виступав? 3. Розкажіть, як народ вшановує пам'ять про Івана Франка. Чи є у вашому регіоні місця, пов'язані з іменем цього письменника? Якщо так, що вам про них відомо? 4. Як ви думаєте, чому Франка називають титаном праці? Аргументуйте свою відповідь. 5. Прокоментуйте подані вище висловлювання про великого Каменяра. Спробуйте самі скласти висловлювання про цього письменника, використавши подані словосполучення: великий Каменяр велетень людського духу титан праці український Мойсей Служіння Богу через працю для народу
У 1596 році була підписана Брестська унія, що об'єднала православну і католицьку церкви під владою Римського Папи на всій території Речі Посполитої і більшості земель України й Білорусі. Проте більшість віруючих українців унії не підтримала, що призвело до розколу суспільства на два табори (прихильників православної і католицької віри) та викликало в літературі гостру полеміку (суперечку, дискусію) між ними. Одним з найвидатніших письменників-полемістів в українській літературі, захисником православної віри був Іван Вишенський.
Про Івана Вишенського збереглося дуже мало архівних матеріалів. Відомо, що він народився між 1545—1550 роками у містечку Судова Вишня (за назвою містечка взяв собі псевдонім), недалеко від Львова. Здобув вищу освіту, закінчивши Острозьку школу, згодом перейменовану на академію. Писав притчі, вірші, поеми, жив у різних містах Галичини, Поділля та Волині, деякий час — при дворі князя Костянтина Острозького. У середині 80-х років XVI ст. Вишенський постригся в ченці й оселився в Греції на горі Афон2. Упродовж сорока років жив там у кількох монастирях, потім оселився у печері, вів аскетичний спосіб життя, назавжди відрікшись від земних благ. Але не забув про рідний край і, передаючи в Україну поетичні послання, в яких обстоював життєві інте¬реси народу, викривав жорстоких панів та єпископів, мріяв про справедливий суспільний лад. На прохання друзів і однодумців Вишенський прибуває в Україну, але, не погоджуючись із діяльністю українських священиків, повертається на Афон. Тут, у печері, й помирає приблизно в середині 20-х років XVII ст.
У 1900 році Франко написав історико-філософську поему «Іван Вишенський», надавши їй виразного патріотичного звучання.
В основу поеми Івана Франка ліг історичний факт про ос¬танні роки життя Івана Вишенського на горі Афон. 1621 року православні українці звернулися до Вишенського з прохан¬ням повернутися у рідний край, щоб допомогти захистити православ'я. У поемі є й художній вимисел (наприклад, фанта¬стична картина, коли чернець Іван на промені сонця пере¬ходить у човен до посланців з України і повертається з ними додому).
1Унія - об'єднання, союз.2 А ф он - незалежна чернеча держава; місце паломництва християн.
Поема присвячена відомому вченому-сходознавцю, письменнику Агатангелу Кримському, який високо оцінив наукову працю Франка «Іван Вишенський і його твори» та заохотив написати художній твір про полеміста. Історія — наука, котра вивчає минуле людства, покладаючись на письмові та матеріальні свідчення минулих подій. Слово «історія» прийшло до нас від грецького στορία (історія, оповідання), від протоіндоєвропейського «*wid-tor-», від кореня "*weid- "(знати, бачити). Цей корінь присутній в латинській мові — «video», в санскриті — «veda», в праслов'янській мові — «вєдаті».
Історія - скарбниця наших діянь, свідок минулого, приклад і повчання для сьогодення, застереження для майбутнього. М. Сервантеc
Всяке століття повинне задовольнятися своїми талантами. Франческо Петрарка
До історичного оповідання повинно додати лише такі міркування, до яких розсудливий читач не може дійти своїм розумом. Ж. Жубер Ми захоплюємося старовиною, але живемо сучасністю. ОвідійІсторію України діти починають вивчати з 5 класу. Так, за допомогою уроків історії України можна познайомитись з цією дивовижною наукою і продовжити вивчати її глибше, зокрема виконуючи домашні завдання.
Василь Цимбалюк, Українська література , 8 клас. Надіслано читачами з інтернет-сайту
Уроки української літератури, курс української літератури, розробки уроків української літератури