Текущая версия на 09:00, 16 сентября 2012

Гіпермаркет Знань>>Географія>>Географія 8 клас>>Поняття “геоекологічна ситуація”. Основні забруднювачі навколишнього середовища. Аварія на Чорнобильській АЕС і стан навколишнього середовища.

Людина як біологічна й суспільна істота живе і творить у певному природному середовищі. Воно може позитивно або негативно впливати на самопочуття і здоров'я людини залежно від сукупності природних умов території, а також тих змін, що зумовлені самою людиною. Отже, умови проживання людей на певній території залежать від конкретної геоекологічної ситуації — стану природного середовища в певному регіоні, ступеня його відповідності санітарно-гігієнічним нормам життя населення і природно-екологічним умовам існування живих організмів.

На стан природного довкілля звичайно впливають власне природні процеси та явища (наприклад, посухи, лісові пожежі, сильні паводки, ураганні вітри, землетруси тощо). Однак сучасна геоекологічна ситуація майже всюди в світі формується під впливом самої людини. У процесі життя і господарської діяльності людина дедалі більше використовує різні компоненти природи, повертаючи натомість величезну кількість невластивих природі продуктів своєї життєдіяльності. Тим самим вона порушує зв'язки між природними компонентами, збіднює та видозмінює природне середовище, забруднює складові географічної оболонки — атмосферу, гідросферу, літосферу і ґрунт, спричиняє негативні зміни в біосфері, у тому числі й через ланцюги живлення (наприклад, нагромадження шкідливих речовин у рослинах, які переходять у процесі харчування до тварин, а потім — в організм людини).

Щоб оцінити сприятливість геоекологічної ситуації для життя людини використовують різні якісні та кількісні показники. Вони фіксують порушення природних компонентів і стан їх забруднення (кількість викидів шкідливих речовин). Ці показники порівнюють з граничне допустимими концентраціями речовин — науково обгрунтованою можливою їх кількістю у довкіллі, при якій не існує істотної загрози здоров'ю людини (наприклад, наявність сполук сірки в повітрі, важких металів у ґрунті, органічних хімічних сполук у воді). Залежно від того, як ці показники співвідносяться на певній території, формується сприятлива чи несприятлива екологічна ситуація.

Геоекологічна ситуація в країні змінюється як залежно від місця, так і на одній і тій самій території з часом. Людина може не тільки шкодити довкіллю, а й поліпшувати геоекологічну ситуацію.

Стан природного середовища в Україні сформувався під впливом давнього освоєння та надмірного антропогенного перетворення території, значного насичення її промисловим і сільськогосподарським виробництвами та створення природоохоронних об'єктів на порівняно незначних площах.

Основні забруднювачі довкілля. Надзвичайно великі зміни в навколишньому природному середовищі України відбуваються в результаті розвитку промисловості. Так, гірничодобувна галузь пов'язана з нагромадженням відвалів із порід, які виймаються з шахт, рудників, кар'єрів. Нерідко у відвалах трапляються токсичні речовини, які розвіюються на значні території, потрапляють у підземні води. Це впливає на ріст рослин, здоров'я людей. Усього у відвалах міститься 25млрд т порід, вони займають площу 50 тис. га. Найбільше відвалів з небезпечними речовинами зосереджується в місцях видобутку вугілля, руд металів, сірки, калійної солі — у Донбасі, Придніпров'ї, Львівська-Волинському басейні, Прикарпатті. Там, де вугілля видобувають шахтним способом, утворюються терикони — насипні горби заввишки до 100 м. Вони не придатні для використання. У них нерідко відбуваються самозаймання вугільної породи та вибухи метану.

Підприємства обробної промисловості найбільше забруднюють повітря та воду. Вони щороку викидають більш як 6 млн т речовин, в яких міститься понад 200 видів шкідливих компонентів.  

Найбільше забруднюють довкілля ТЕС, металургійні та хімічні підприємства. У тиху безвітряну погоду над містами нерідко нависає смог — туман із диму, сажі та інших домішок. Серед викидів — сполуки вуглецю, азоту, фосфору, сірки, які спричинюють випадання кислотних дощів. Ці дощі пригнічують ріст овочевих культур, плодових дерев і кущів, руйнують будівлі та пам'ятники. У викидах промислових підприємств є немало токсичних важких металів, які здатні нагромаджуватися у продуктах: свинець, ртуть, олово, мідь, молібден, сурма, кадмій та інші.   Найвищий рівень забруднення спостерігається в містах Донбасу (Слов'ямську, Макіївці, Краматорську, Єнакієвому, Дзержинську), Придніпров'я (Дніпродзержинську, Дніпропетровську, Запоріжжі), Маріуполі, Одесі, Чернівцях, Києві, Черкасах та інших.

Великим забруднювачем довкілля є транспорт. Він дає майже 70 % усіх викидів в атмосферу, які є продуктами згоряння палива. Уздовж автошляхів концентрація шкідливих речовин, у тому числі й важких металів, у 10—20 разів перевищує гранично допустимі норми. Тому вздовж доріг забороняється випасати худобу, рвати плоди. Автомобільний транспорт — перший забруднювач повітря у великих містах. Забруднення довкілля, яке здійснюється залишками палива з транспортних засобів, спостерігається також уздовж залізниць, у портах та аеропортах. Найбільше викидів шкідливих речовин буває під час аварій на транспорті. Так, у 2007 р. залізнична аварія на Львівщині спричинила значні викиди в атмосферу і грунт отруйного жовтого фосфору, а внаслідок аварії танкерів у чорноморські води потрапили нафтопродукти.

Забруднення грунтів, вод і біосфери спричиняє й сільськогосподарська діяльність людей, особливо хімізація сільського господарства. Тривалий час люди використовували отрутохімікати проти шкідників культурних рослин (бур'янів, різних комах), незважаючи на їх шкідливий вплив на здоров'я людей і тварин.

Це стосується і надмірної кількості нітратів, що засвоюються сільськогосподарськими рослинами внаслідок внесення мінеральних добрив під час їх вирощування. Ускладнює екологічну ситуацію в Україні і неналежне зберігання отрутохімікатів та добрив — часто у необладнаних приміщеннях, а то й під відкритим небом. Нерідко ці речовини потрапляють у ґрунт та воду, отруюють їх, спричиняючи захворювання людей.

Значним забруднювачем довкілля є також комунальне господарство населених пунктів, особливо міст. Внаслідок життєдіяльності людей нагромаджуються тверді побутові відходи, які вивозяться на відкриті сміттєзвалища, а також каналізаційні побутові стоки. Для їх очищення в містах створено очисні споруди, але нерідко забруднені води потрапляють у річки.

Безпосередньо в річки стікають дощові води, які, змиваючи вулиці міст, несуть у водойми нафтопродукти, важкі метали, велику кількість сміття. Значною загрозою для людей і довкілля є численні поховання і склади хімічно небезпечних речовин, а також склади боєприпасів, які залишилися Україні у спадок від військово-промислового комплексу колишнього СРСР. Таких складів по всій Україні понад 180, у них зосереджено 2,5 млн т вибухових речовин. Відомі факти масового небезпечного захворювання людей поблизу таких об'єктів (Первомайський район на Миколаївщині), вибухів артилерійських снарядів в Артемівську (Донецька область), Новобогданівці (Запорізька область), внаслідок чого страждали люди, руйнувалися будівлі. У кількох місцях на території країни зберігається дуже небезпечне рідке ракетне паливо. Знищення боєприпасів і вибухо-вонебезпечних речовин гальмується нестачею коштів.

Регіональні відмінності в геоекологічній ситуації. В Україні розрізняють території із сприятливою, помірно сприятливою, задовільною, погіршеною, напруженою та катастрофічною екологічною ситуацією. У цих назвах відображено наростання гостроти екологічних проблем на територіях. Сприятлива, помірно сприятлива і задовільна ситуація склалася в давно освоєних регіонах, де переважає сільськогосподарська діяльність (лісостепова зона, крайні схід і захід Полісся, Карпати). При цьому території з більш сприятливими умовами для життя займають менші площі.

Погіршеною екологічною ситуацією характеризуються освоєні відносно недавно степові землі, що надмірно експлуатуються, забруднено радіоактивними відходами центральне Полісся, промислові райони навколо великих міст. У великих промислових районах Донбасу, Придніпров'я, навколо деяких міст Прикарпаттю погіршена екологічна ситуація переростає в напружену, а в 30-кілометровій Чорнобильській зоні вона катастрофічна.

§ 40. Наслідки аварії на Чорнобильській АЕС
 
Найбільша техногенна аварія людства. У квітні 1986 р. в різні мови світу увійшло українське слово «Чорнобиль». Для всього людства воно стало синонімом страшної техногенної катастрофи й величезної екологічної біди. Чорнобиль — це назва невеликого поліського містечка в гирлі Прип'яті, що мало давню історію, вкорінену в часи Київської Русі. Тепер це слово символізує страшне явище, внаслідок якого перестало означати населений пункт.

Аварія на Чорнобильській АЕС мала, має і, на жаль, ще довго матиме негативний вплив на стан навколишнього середовища України. Внаслідок вибуху ядерного реактора та пожежі на ньому за короткий період часу в довкілля потрапило до 7 т ядерного палива. При цьому викид радіоактивного елемента Цезію-137 був тотожним радіації від вибуху кількох десятків таких атомних бомб, яку американці скинули в 1945 р. на японське місто Хіросіму. Від радіоактивного забруднення найбільше постраждали території України і Білорусі, підвищення радіації спостерігалось і в Росії, Швеції, Норвегії, Великій Британії та інших країнах, куди в перші дні після аварії вітер розносив хмари радіоактивних речовин.

Ця аварія перетворила унікальні за чистотою території Полісся в зону екологічної катастрофи. Усього в Україні до зони радіоактивного забруднення потрапило понад 8 % території країни (майже 50 тис. км2 земель!), де зосереджено 2,3 тис. населених пунктів дванадцяти областей.   

Найбільше постраждали території Київської, Житомирської, Рівненської Чернігівської і Черкаської областей, радіоактивні опади випали також у Вінницькій, Хмельницькій, Тернопільській, Івано-Франківській, Чернівецькій, Волинській і Кіровоградській областях. Понад 3,4 млн людей вважаються такими, що постраждали внаслідок цієї катастрофи, але певні дози радіоактивного опромінення отримали значно більше мешканців України.

Побудова укриття (саркофагу) над аварійним блоком, першочергові заходи щодо ліквідації аварії дали змогу певною мірою зменшити катастрофічні наслідки радіоактивного забруднення. Це було зроблено ціною героїчних зусиль сотень тисяч людей-ліквідаторів аварії, багато з яких уже пішли з життя через захворювання, отримані внаслідок опромінення радіацією.

Чорнобильська зона. Навколо Чорнобильської АЕС у радіусі ЗО км створено зону відчуження, яку називають Чорнобильською зоною. З неї було відселено тисячі осіб із 186 населених пунктів України і Білорусі. Більша частина зони лежить у межах України. Там обезлюдніло 75 поселень, а переселенцями стали 90 тис. жителів. У зоні залишилися їх домівки, могили родичів, пам'ятки історії, культури. Безлюдним містом-привидом стала Прип'ять - місто працівників електростанції. У зоні містяться сотні захоронень радіоактивних відходів. Технологій щодо їх дезактивації поки що немає. І тільки в самому Чорнобилі обмежений час працюють люди.  

Вони слідкують за станом укриття та АЕС (у 2000 р. електростанцію остаточно закрили), обслуговують Чорнобильську зону. На околицях зони проживає більш як сотня людей переважно старшого віку, які, незважаючи на заборони й небезпеку для свого здоров'я, повернулися в свої домівки.

Внаслідок викидів у повітря великої кількості радіоактивних речовин відбулося стійке й довготривале забруднення території Цезієм, Стронцієм і Плутонієм. Ці речовини випромінюють радіоактивні промені, і їх називають радіонуклідами. Вони мають здатність нагромаджуватися в організмах, воді, грунті, повітрі і тривалий час впливати на стан довкілля, життя людей і тварин (період піврозпаду Цезію-137 становить 24 тис. років!). Тому в зоні значного радіоактивного забруднення заборонено вирощувати сільськогосподарські культури, збирати ягоди, гриби, полювати на дичину, ловити рибу, пити воду, палити дерева чи листя. Дослідження показали, що основна кількість радіонуклідів у лісі міститься у верхньому 10-сантиметровому шарі ґрунту, у хвої їх значно більше, ніж у листках дерев. Велику кількість забруднюючих речовин зосередили в собі донні відклади Київського водосховища.

Водночас з відсутністю людей та їх господарської діяльності створились надзвичайно сприятливі умови для відтворення тваринного світу в Чорнобильській зоні. Значно зросла популяція кабанів, козуль, благородних оленів, вовків, лисиць, борсуків, єнотоподібних собак, тхорів, знову з'явилися колись майже зниклі лосі, бобри, європейська рись; бачили навіть сліди бурого ведмедя. Популяції багатьох видів тварин у зоні є найбільшими в Україні. На жаль, усі тварини, як і рослини, заражені радіоактивними речовинами.

За роки, що минули від аварії, постійно проводиться робота щодо зменшення радіаційного забруднення території України. Проводяться постійні спостереження за рівнем радіації, за впливом радіонуклідів на різні компоненти природного середовища та здоров'я людей. Тепер Чорнобильська зона — науковий полігон. У 2008 р. там створено сховище для радіоактивних відходів інших атомних станцій України. Ця територія із радіоактивним ландшафтом є своєрідним застереженням щодо безпечного ставлення до використання такого потужного виду енергії, як атомна, а також інших досягнень прогресу.

Наслідки аварії на Чорнобильській АЕС ще довго відчуватиме населення не тільки України, а й усього світу. Про важливість їх ліквідації зазначено в Конституції України (1996 р.): «Забезпечення екологічної рівноваги на території України, подолання наслідків Чорнобильської катастрофи — катастрофи планетарного масштабу, збереження генофонду українського народу є обов'язком держави» (стаття 16).

І.Л.Дітчук, О.В.Заставецька, І.В. Брущенко Фізична географія України 8 клас

Вислано читачами інтернет-сайту

_{Календарно-тематичне планування географії, завдання школяру 8 класу, курси учителю географії 8 класу}

Зміст уроку
 конспект уроку і опорний каркас                      
 презентація уроку 
 акселеративні методи та інтерактивні технології
 закриті вправи (тільки для використання вчителями)
 оцінювання 

Практика
 задачі та вправи,самоперевірка 
 практикуми, лабораторні, кейси
 рівень складності задач: звичайний, високий, олімпійський
 домашнє завдання 

Ілюстрації
 ілюстрації: відеокліпи, аудіо, фотографії, графіки, таблиці, комікси, мультимедіа
 реферати
 фішки для допитливих
 шпаргалки
 гумор, притчі, приколи, приказки, кросворди, цитати

Доповнення
 зовнішнє незалежне тестування (ЗНТ)
 підручники основні і допоміжні 
 тематичні свята, девізи 
 статті 
 національні особливості
 словник термінів                          
 інше 

Тільки для вчителів
 ідеальні уроки 
 календарний план на рік 
 методичні рекомендації 
 програми
 обговорення

Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, напишите нам.

Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - Образовательный форум.