Текущая версия на 18:30, 11 марта 2015

Гіпермаркет Знань>>Економіка>>Економіка 10 клас>>Економіка: Що і для чого вивчає економічна наука. Її місце серед інших наук.

Що таке економіка?
У Стародавній Греції під словом «економіка» розуміли ведення домашнього господарства, яким керує господар або найнята ним людина. У центрі економічних процесів завжди перебували власники, виробники, посередники. Від їхнього господарювання залежав добробут тисяч громадян.

Минали століття й епохи. Поняття «економіка» набуло дещо іншого сенсу, але суть його залишалася, змінювались лише масштаби, які воно охоплювало. Тепер, говорячи про економіку, ми маємо на увазі не тільки домашнє, а й суспільне, національне і світове господарство. Незрівнянно складнішими стали процеси виробництва, удосконалились системи посередництва і торгівлі.

Не змінилося одне — у центрі всього, що відбувається, конкретні люди та їхні потреби, які є рушіями розвитку цивілізацій. Саме потреби в усі віки змушували людей долати величезні відстані у пошуках нових земель і ринків збуту, освоювати незвідані території. Саме потреби були й залишаються головним стимулом розвитку науки і техніки, дають поштовх для розквіту культури та освіти.

Кожен з нас прагне мати життя якомога краще. Та зробити це не так уже й легко. З давніх-давен цю проблему люди вирішували по-різному. Одні обмежувались найне-обхіднішими речами, інші силою або обманом відбирали це у своїх ближніх, треті вдосконалювали виробництво, робили винаходи, відкривали нові джерела прибутку, освоювали нові території, оволодівали новими промислами.

Наука і технології досягли надзвичайно високого рівня розвитку, але навіть його недостатньо для задоволення усіх потреб людства. Саме тому надзвичайно великого значення набуває вивчення економіки, знання якої може допомогти досягти того рівня добробуту, якого ми прагнемо.

Економіка як наука

Економіка, як і кожна наука, має свої закони, правила, принципи, за якими розвивається. Вона розглядає усі сфери людського буття, так чи інакше відображає усі процеси, які відбуваються в суспільстві, — від політичних до культурних, тому вивчення її передбачає застосування здобутків практично всіх предметів, які вивчаються у школі. Найтісніше економіка пов'язана з такими науками, як математика, право, соціологія, географія, історія, політологія, психологія. Географічні знання дають змогу з'ясувати роль природних умов, сировинних ресурсів, соціальних факторів різних територій у розміщенні виробництва товарів та послуг. Вивчення історії допомагає виявляти закономірності становлення й розвитку господарства і з'ясувати умови формування світової економіки. Знання з політології покликані допомогти у визначенні ролі держави та окремих суспільних груп у функціонуванні економіки (мал. 1).

Дослідження економіки неможливе без знань законодавчих актів, які регулюють суспільні взаємини як усередині країни, так і на міжнародному рівні, тому зв'язки цієї науки з правознавством дуже тісні. Знання психології дають змогу виявити особливості поведінки людини у різних життєвих ситуаціях, з'ясувати мотиви, які змушують її діяти так чи інакше. Економіка широко використовує формули, рівняння, графіки для аналізу та ілюстрації різних процесів і явищ, через це тісно пов'язана з математикою.

Предмет та складові економічної науки

Економічна наука розробляється і розвивається економістами різноманітних течій і напрямів, відтак існують різні визначення її предмета. Найзагальнішим є таке: економіка — це наука про основи господарювання. Господарська діяльність — це діяльність людей, спрямована на забезпечення матеріальних умов життя. Для здійснення такої діяльності потрібно відповісти хоча б на такі ключові запитання.

1. Що з товарів та послуг має бути вироблено і в якій кількості, аби потреби людей були задоволені якомога повніше і виробництво при цьому було високоефективним?
2. Як виробляти товари й послуги, тобто які ресурси та які технології використовувати, щоб створений продукт був доступніший для споживачів?
3. Для кого виробляти, адже у кожної соціальної групи свої потреби, а для їхнього задоволення необхідні найрізноманітніші товари й послуги?

Тільки остаточно визначившись з відповідями на усі ці запитання, можна приступати до виробництва необхідних благ. Але це неможливо без ґрунтовних знань основних економічних механізмів. Для зручності їх вивчення і дослідження економічну науку поділяють на дві частини — макроекономіку та мікроекономіку.

Макроекономіка — наука про господарство в цілому. Вона вивчає загальні риси національної економіки, тобто економіки певної країни, її механізми, фактори й принципи дії, а також досліджує процеси формування національного доходу країни, фінансової політики уряду, регулювання державою економічного розвитку тощо. Сюди ж належить вивчення законів функціонування світової економіки, так необхідне в сучасну епоху.

Мікроекономіка вивчає діяльність підприємств і споживачів, форми взаємодії між ними та оптимальні варіанти цих взаємин. Вона ж аналізує діяльність домашніх господарств, фірм, галузей у межах країни, вивчає питання організації підприємницької діяльності.

Людина є соціальною істотою, вона підпорядкована законам і звичаям того суспільства, до якого належить. Історія знає чимало фактів, коли своєрідність способу життя, культурно-психологічні чи релігійні та інші звичаї зумовлювали виникнення або зникнення певних галузей господарства. Ісламські закони, наприклад, забороняють вживання свинини, алкоголю, тому в господарствах мусульманських країн відсутні власні галузі, що виробляють цю продукцію. В Індії корова вважається священною, тому виробництво яловичини тут практично не ведеться. Водночас релігійні звичаї індусів зумовлюють витрати на різноманітні обряди, завдяки чому тут процвітає виробництво обрядових атрибутів. Подібних прикладів можна навести безліч, і це свідчить, що економічні знання потрібні в усіх сферах людської діяльності. Саме тому для економіста важливо бути обізнаним з історією, культурою, релігією, традиціями народів, іншими суспільними науками.

Економічні закони й методи дослідження

Аналізуючи господарську діяльність, економісти виявляють і узагальнюють її закономірності. Перевірені життям закономірності, які можна успішно використовувати для організації господарського життя, називають економічними законами. Один із основоположників економічної теорії Альфред Маршалл у своїй книзі «Принципи економічної науки» (1890) писав, що закон — це узагальнення, яке свідчить, що від учасників якоїсь соціальної групи за певних умов можна очікувати певних дій.

На основі виявлених, узагальнених, перевірених і доведених закономірностей учені-економісти створюють теорії — системи положень, які пояснюють ті чи інші явища господарського життя.

Економіка широко використовує найрізноманітніші методи досліджень. Так, виявлення істотних ознак предмета чи явища можливе за допомогою методів наукової абстракції. Вивчення явища за його складовими частинами — це метод аналізу. Узагальнення і систематизація окремих фактів, явищ, проявів, з'ясування властивостей предмета — метод синтезу. Побудова моделей, що відображають головні економічні показники, їхні зміни і зв'язки, здійснюється методом моделювання. Використання схем, графіків, діаграм, які показують взаємозалежність економічних показників, належить до графічного методу.

Звичайно, економічні моделі набагато бідніші, схема-тичніші, ніж реальне господарське життя, оскільки для його пояснення вони використовують припущення. Припущення спрощують уявлення про господарську діяльність, але дають змогу краще зрозуміти сутність багатьох явищ і закономірностей, допомагають окреслити межі явища, яке вивчається, і розглянути його в різних аспектах у різні проміжки часу.

Свобода вибору. Власність. Конкуренція

Усім людям притаманне прагнення до свободи, зокрема, до вибору способу чи моделі життя. На жаль, надто багато чинників цю свободу обмежують. У демократичному суспільстві державою гарантується беззастережне дотримання всіх прав людини і громадянина за умов законного їх використання. За громадянами залишається вибір — як саме реалізувати ці права.

Одне з основоположних прав людини — право на приватну власність, існування якої й породило економіку як науку, адже приватна власність є основою особистого добробуту людини, її багатства. Саме приватна власність дає людині можливість максимально реалізувати себе для забезпечення власних потреб, але ця реалізація неможлива без знання умов, орієнтирів, що сприяють досягненню успіху. Такі орієнтири дають економічні знання.

Суть економіки полягає в тому, що всі її дійові особи — виробник, посередник, споживач — співпрацюють між собою для досягнення максимальної вигоди для всіх, тому що кожен з них зацікавлений один в одному для максимального задоволення своїх потреб. Постійне прагнення людини поліпшити свій добробут, тобто якомога вигідніше задовольнити ті чи інші потреби, поступово формує в людини певні економічні інтереси. Вони виявляються у стійкому зосередженні уваги й прагнення на досягненні певної мети.

Наявність конкретних потреб та інтересів формує попит на конкретні товари й послуги, які виробник має постачати на ринок у необхідній кількості, щоб задовольнити свої потреби, свої інтереси. У свою чергу, споживач вибирає на ринку саме ті товари та послуги, які його найбільше задовольняють за ціною і якістю. Отже, виробник повинен дбати, аби товари чи послуги, які він пропонує, були якомога якіснішими й дешевшими, ніж у інших виробників. Так виникає конкуренція — ще один чинник економічного прогресу.

Як бачимо, економіка із самого початку ставить у центр свого функціонування потреби людини, задля якої все відбувається і навколо якої обертається вся ринкова система. Діє найголовніший принцип сучасного буття: «Задоволення інтересів і потреб людини — насамперед».

Контрольні завдання

1  рівень
Вкажіть, чи правильні такі твердження:
1. Вважається, що вперше термін «економіка» було вжито у Стародавній Грецїі;
2. Завдання економічної науки полягає в тому, щоб систематизувати й узагальнювати факти та явища господарської діяльності людей , раціонально її організовувати й управляти нею;
3. Економіка досліджує проблеми ефективного використання ресурсів для задоволення потреб людини.

2 рівень
4. Назвіть складові частини економічної науки.
5. Дайте визначення терміну «економіка».
6. Назвіть основні умови, які сприяють розвиткові економіки кожної країни, кожного суспільства.

3 рівень
7. Доберіть з економічної літератури вислови відомих економістів про необхідність вивчення економіки. Поясніть їх.
8. Поясніть міжпредметні зв'язки економічної науки.
9. Наведіть приклади, які ілюструють значення економічних знань у житті кожної людини і суспільства.

4  рівень
10. Покажіть на конкретних прикладах, які економічні проблеми необхідно вирішувати нашій державі сьогодні.
11. Назвіть елементи,  які є складовими господарського життя країни. Поясніть свою думку.
12. Поясніть твердження: «Метою економіки є досягнення економічної стабільності у країні».

Ковальчук Г.О., Мельничук В.Г., Огнев'юк В.О. Економіка 10 клас

Розуміння змісту економічних явищ потрібне кожній людині не менше, ніж знання з хімії чи фізики, географії чи біології. Людина живе у світі економічних явищ: вона купує і продає, отримує доходи і сплачує податки, керує і підпорядковується управлінським рішенням, споживає і заощаджує, наймається на роботу й розпочинає свою справу. Зрозуміло, що ліпше, коли людина чинить ці дії свідомо, раціонально використовуючи власні сили та інші ресурси (землю, устаткування, гроші тощо), обирає із багатьох можливих рішень найдоцільніше. Усе це і спонукає до вивчення основ економічної науки.

Після вивчення теми ви дізнаєтесь:

• що вивчає економічна наука;
• як змінювались уявлення про предмет цієї науки та про деяких видатних економістів різних часів; хто може бути суб'єктом (дійовою особою) економічних відносин;
• яку роль відіграє економічна теорія в житті суспільства взагалі та кожної людини зокрема;
• якими засобами дослідження користуються в економічній науці;
• які зв'язки існують міжекономічною теорією та іншими науками

Логіка теми

Основні економічні процеси: виробництво, обмін, розподіл, споживання

І. Економіка - об'єкт економічного дослідження

Економіка, про яку б конкретну країну не йшлося, являє собою таку сферу життя суспільства, яка охоплює виробництво продуктів і послуг, обмін ними, розподіл створених у суспільстві благ і споживання.

Що вивчає економічна наука? Уявлення про те, що вивчає економічна наука (тобто про її предмет), змінювалися. Звернемося до сучасних поглядів, які втілюють результати тривалих пошуків і роздумів.Сьогодні вважається, що найважливішим завданням будь-якого суспільства (виключаючи ті з них, які висувають неприродні цілі, роблячи людину засобом їхнього досягнення) є забезпечення найповнішого задоволення потреб людини. Економічна наука якраз і є такою, що вивчає, як люди (суспільство), використовуючи обмежені виробничі ресурси, можуть досягти створення різноманітних речей і послуг, забезпечуючи при цьому найповніше задоволення потреб. Побіжно зауважимо (детально про це йтиметься далі), що всі ресурси — земля, праця людей, обладнання та устаткування - обмежені у кожний конкретний момент. Бажання ж людей задовольняти потреби повніше, якісніше - необмежені. Хоч би як ми бажали забезпечити найвищий рівень споживання, це наше бажання наштовхується на межу наявних ресурсів.

Проблема обмеженості ресурсів і, відповідно, вибору способу їх найкращого використання існує завжди і на всіх рівнях. Вона, зокрема, виявляється для підлітка, який, маючи у кишені обмежений ресурс -20 гривень - вирішує: придбати йому СЭ з новою комп'ютерною грою, книжку улюбленого автора чи квиток на дискотеку. Так само з цією проблемою стикається підприємство, яке має перспективу розширення виробництва нової продукції, але може фінансувати витрати або шляхом скорочення виробництва інших видів, або взявши банківський кредит, за який необхідно платити відсотки. Не менш актуальною є проблема обмеженості ресурсу - державного бюджету - для країни, яка вирішує, як розподілити кошти на медичні та освітні заклади, розвиток вітчизняного мистецтва, армію, будівництво доріг та інше. Саме з проблемою обмеженості ресурсів пов'язаний предмет економіки - науки, яка дає відповідь на питання, як краще розподілити обмежені ресурси для задоволення потреб.

У визначенні того, що є економікою, ми використали чотири поняття: виробництво, обмін, розподіл, споживання. Необхідно з'ясувати зміст цих понять.

Виробництво в економічному сенсі - це спосіб поєднання виробничих ресурсів - землі, праці, капіталу (матеріальних засобів виробництва) та ін.— та їх узгодженого, цілеспрямованого використання. Крім того, це - спосіб поєднання різних сфер і галузей, видів виробництва, що ґрунтується на суспільному поділі праці.

Обмін в економічному сенсі - відносини, завдяки яким речі та послуги рухаються від виробників до споживачів. Цей рух здійснюється за допомогою грошей, його обслуговують різноманітні установи торгівлі, транспорту, банки, страхові та рекламні компанії тощо

Розподіл в економічному розумінні - це формування доходів: підприємця чи робітника, службовця чи власника земельної ділянки, банкіра чи держави.

Споживання - використання доходів і реалізація тих корисностей, що мають речі та послуги.Отже, підіб'ємо деякі підсумки. Вивчаючи особливу сферу життя суспільства, економічна наука досліджує, як організовані виробництво, обмін, розподіл та споживання. Правильність організації економічного життя визначається здатністю задовольняти потреби людей за наявних обмежених виробничих ресурсів.
 
Як змінювались уявлення про предмет економічної науки та який внесок у ці уявлення різних дослідників? Кожна наука має своїх класиків. Має їх й економічна наука. Класик економічної теорії Адам Сміту вступі до своєї основної праці відзначав, що економічна наука досліджує причини зростання продуктивності суспільної праці, природний порядок розподілу продукту між різними класами і групами людей у суспільстві, сутність капіталу та способи його нагромадження. На підставі аналізу дійсності, вважав А. Сміт, економічна наука має пропонувати таку економічну політику, яка б давала людям щедрий дохід або засоби до існування, а точніше - забезпечувала б їм можливість самостійно їх добувати.

Коротка історична довідка

Адам Сміт

Адам Сміт народився 1723 р. недалеко від Единбурга в родині службовця митниці. Досить рано, у 14-річ-ному віці, Адам вступає до університету м. Глазго. Обравши гуманітарний напрям освіти, він, крім того, займається математикою та астрономією. Після закінчення університету А.Сміт отримує стипендію на навчання в Оксфорді. Пізніше він обійняв посаду професора з суспільних наук в університеті Глазго. Головний твірА.Сміта "Дослідження про природу і причини багатства народів" побачив світ у Лондоні 1776 р.                                                                                                                    

Він став результатом 20-річного вивчення індустріального розвитку Англії, в якій щойно здійснилась промислова революція. "Дослідження..." А.Сміта складається з п'яти книжок: перша - аналіз вартості і додаткової вартості, друга - дослідження природи капіталу та його нагромадження, третя — аналіз розвитку економіки Європи на шляху від феодалізму до капіталізму; четверта — аналіз поглядів представників двох напрямів у тогочасній економічній науці - меркантилізму та фізіократії, п'ята — дослідження доходів і витрат держави.

Основна ідея теоретичних поглядів А.Сміта - економічна свобода, за якої вільна людина, керуючись особистими інтересами, без зовнішнього примусу може забезпечувати всім необхідним себе і суспільство. Навіть, якщо б ідея природної економічної свободи - laissez-faire - була єдиним внеском А.Сміта в економічну теорію, то і тоді він залишив би помітний слід у науці.
 
Видатний англійський економіст XIXст. Джон Мілль, що мав і досі має вплив на погляди багатьох економістів, у попередніх зауваженнях до своєї основної праці зазначав, що предмет економічної науки в усі часи опинявся у центрі практичних інтересів людей. І таким предметом є багатство. Наука досліджує сутність багатства, його виробництво й розподіл, чинники, що зумовлюють процвітання або занепад суспільства.

Коротка історична довідка
 
Джон Мілль

Джон Мілль народився в Лондоні 1806 р. у родині державного службовця. Батько застосував до сина особливу систему виховання. Хлопчик мав чіткий розклад наукових занять, перелік книг для засвоєння, завдання для написання творів і критичних коментарів. Він самостійно займався вищою математикою, природознавством, історією, читав лекції меншим братам і сестрам. У підлітковому віці Джон справляв враження дорослої ерудованої людини. З 13 років він займався економічною наукою. Головна праця  Дж.Мілля "Основи політичної економії" складається з п'яти частин, в яких аналізується виробництво, розподіл, обмін, розвиток капіталізмута роль держави в економіці. Будучи всебічно освіченою людиною, він писав політичні та філософські твори, розвивав ідеї буржуазної демократії, кілька років був членом парламенту Англії.

Цікавий підхід до розуміння предмета й мети економічної науки розроблений К.Марксом. У передмові до своєї основної праці він писав, що предметом його дослідження є капіталістичний спосіб виробництва і відповідні йому відносини виробництва й обміну. Визначивши метою дослідження відкриття природного закону розвитку капіталістичного суспільства, він акцентував увагу на відносинах і суперечностях між двома класами: капіталістами та робітниками.
 

Коротка історична довідка
 

Карл Маркс

Карл Маркс народився 1818 р. у Німеччині (Пруссії) в сім'ї адвоката. Розпочав вищу освіту у Боннському, а закінчив у Берлінському університеті. Він ставився опозиційно до Прусського уряду, і тому змушений був залишити батьківщину. Більшу частину життя прожив у Англії, де мав змогу безпосередньо спостерігати поступ найрозвинутішої на той час країни, користуватися найбагатшими книжковими фондами Британського музею, де вивчав праці своїх попередників і сучасників. Основна праця "Капітал" складається з чотирьох томів, відповідно присвячених процесу виробництва, процесу обігу капіталу, процесу капіталістичного виробництва загалом та аналізу економічних теорій. Головна ідея К.Маркса - теорія додаткової вартості. На її ґрунті він доводив неминучість загибелі капіталізму.

Цікаві наукові погляди видатного економіста Альфреда Маршалла. Він вважав, що економічна теорія повинна досліджувати суспільство у його повсякденних життєвих справах (у бізнесі), спрямованих на забезпечення щоденних потреб через виробництво, розподіл та обмін. Він уперше акцентував, що економічне дослідження має зосереджуватися на вивченні зв'язку попиту та пропозиції на ринках окремих товарів і закономірностей формування цін.

Коротка історична довідка
 
 Альфред Маршалл    

Альфред Маршалл народився 1842 р. Отримав освіту у Кембриджі. Його подальша професорська доля пов'язана із Брістольським, Оксфордським і Кембриджським університетами. А.Маршалл заснував Королівське економічне товариство, певний час працював у Королівській комісії праці. Він уперше застосував термін "економікс" замість "політична економія".   

Сучасні підручники з економічної теорії, за якими навчаються у школах та університетах Заходу, називаються "Економікс" (Есопотісв). Головна праця А.Маршалла "Принципи політичної економії" вийшла у 1890 р. Вона суттєво змінила напрям розвитку економічної науки, спрямувавши дослідження до мікроекономіки, тобто діяльності окремого підприємства, на окремі ринки і ціни конкретних товарів. Ця зміна була настільки важливою, що історики економічної думки застосували нове поняття - "маршалліанська революція" у науці.
 
Звернемося до популярного в усьому світі підручника "Economics", написаного Полом Самуельсоном. Видатний економіст зазначає, що економічна теорія є наукою про використання людьми обмежених виробничих ресурсів для створення різних товарів і про розподіл їх між членами суспільства з метою споживання. Звернімо увагу, що це визначення найподібніше до того, з якого ми починали відповідь на питання "Що вивчає економічна наука?".

Коротка історична довідка
 
Пол Самуельсон    

Пол Самуельсон народився 1915 р. у США. Закінчив Чиказький університет, Гарвардську вищу школу. П.Самуельсон понад півстоліття працював у Массачусет-ськомутехнологічномуінституті. Його економічні інтереси надто різноманітні: теорія споживання, економічна динаміка та рівновага, світова торгівля, фінанси. Підручник "Economics", виданий уперше 1948 р., витримав десятки перевидань. У 1970 р. П.Самуельсон став лауреатом Нобелівської премії з економіки, а його науковий здобуток визначений так: "Внесок у підвищення рівня наукового аналізу в економічних науках". П.Самуельсон очолював "Міжнародну економічну асоціацію", був радником Президента США.

2. Дійові особи (суб'єкти) економічних відносин

Маючи певні уявлення про те, що вивчає економічна наука, можемо перейти до наступного питання: дійові особи, або, як їх ще називають, суб'єкти економічних відносин.

Економіка є такою складною системою, що в різних її проявах у різні часи ми знайдемо різних дійових осіб. Уявлення про суб'єктів економічного життя залежить і від кута зору, під яким бажаємо розглянути економіку, навіть від того, наскільки конкретно ми придивлятимемося до неї.

У будь-якій економіці й в усі часи суб'єктами відносин були виробники та споживачі речей і послуг.Із розвитком ринкових відносин виробники стають продавцями,а споживачі - покупцями.Якщо розглянути ринкову економіку під кутом зору руху виробничих ресурсів, товарів і доходів, то її дійовими особами виступають домашні господарства, підприємства і держава (уряд). Мова про економічний зміст діяльності цих суб'єктів йтиме при детальному розгляді моделі ринкової системи.

Коли вивчатимемо, як формуються доходи у ринковій економіці, то для нас важливими суб'єктами стануть підприємці та наймані працівники, власники грошей і власники землі.

Вивчення конкретніших явищ ринкової економіки змусить нас розглянути роль торговців і банкірів, брокерів і дилерів, менеджерів (управляючих) і акціонерів (власників акцій) тощо.

У міжнародних економічних відносинах беруть участь такі особливі економічні суб'єкти, як міжнародні торговельні та валютно- фінансові організації. Серед них Світова організація торгівлі (СОТ), Міжнародний валютний фонд (МВФ) та інші.

В економіці, яка побудована на принципах, що відмінні від ринкових, зокрема у плановій, головними дійовими особами відносин були центральні органи управління, органи галузевого управління (міністерства), державні підприємства-виробники та окремі працівники.

Отже, складність економічного життя суспільства зумовлює різноманітність його дійових осіб (суб'єктів економічних відносин).

Ми вже знаємо, що вивчає економічна наука. Перед нами постає нове питання: "Для чого вивчають економічні явища?". Для відповіді на це питання скористаємося схемою 1.1.1.

Схема 1.1.1 Етапи економічного дослідження

Пояснення до схеми

• Схема відображає етапи економічного дослідження, якими є: збирання фактів, розробка теорій, обґрунтування економічної політики. Не виключено, що економічне дослідження зупиняється на другому етапі - розробці теорії і не досягає втілення в економічній політиці.
• Збирання фактів - це змалювання певних явищ, сфер економіки, їх аналіз і класифікація. Якщо, наприклад, аналізуємо сферу споживання, то нам необхідні факти про рівень доходів окремих споживачів, рівень цін на товари, структуру споживання певних сімей або верств суспільства.
• Економічна теорія - спроба пояснити певні явища. З цією метою факти впорядковуються, між фактами шукаються зв'язки, робляться певні узагальнення. Часто на ґрунті узагальнень створюються економічні моделі. Нехай на підставі фактів зроблений висновок про зниження рівня споживання населення на 15%. Фахівці шукають зв'язок цього явища з іншими. У нашому випадку це може бути інфляційне зростання цін, збільшення податків, зменшення державних пільг тощо. Для перевірки правильності припущення про причину зниження рівня споживання необхідно знову звернутися до фактів, які або спростовують, або підтверджують існування зв'язку між явищем, що досліджується, й іншими явищами. Це й відображає зворотна стрілка на графіку: від теорії до фактів. Суттєві повторювані зв'язки формулюються як принципи, закономірності, закони науки.

Крім теорії у розумінні пояснення зв'язків між окремими явищами (теорія граничної корисності, теорія фірми тощо), існують теорії у розумінні системи поглядів, що засновані на певних вихідних положеннях. На ґрунті таких вихідних положень виникають учення, нові напрями досліджень, наукові школи - об'єднання науковців, що сповідують одні ідеї.

• Узагальнення про поведінку дійових осіб економіки, відображені у принципах, економічних законах, можуть бути використані при розробці політики. Економічні радники при вищих урядових особах, економічні розділи у програмах урядів, політичних партій тощо - явища звичайні. Але не завжди і не всі теорії втілюються у політиці урядів. Це зумовлюється, по-перше, тим, що існують різні і навіть протилежні пояснення одних і тих самих явищ. Наприклад, кризову ситуацію в Україні у 90-х роках представники різних політичних партій пояснюють по-різному. По-друге, жодна теорія не може передбачити всіх можливих змін в економічній ситуації. Тому в екстремальних ситуаціях, якими є ситуації економічних криз, іноді необхідно керуватися не лише теорією, а й потребами конкретного моменту. щ Якщо втілена в економічній політиці теорія не дає бажаних наслідків, тобто, якщо її пояснення дійсності не справджуються, то теорія корегується, оновлюється, іноді до старої назви теорії додається частка "нео" ("новий"), наприклад неокласична економічна теорія. Це відображено на схемі зворотною стрілкою від економічної політики до етапу розробки теорії.

Виходячи з двох ролей, які виконує економічна наука - пояснювати існуючу економічну дійсність та давати рекомендації щодо того, як діяти в певних економічних умовах - розрізняють позитивну та нормативну економічну теорію. Позитивна економічна теорія розкриває зміст економічних явищ, а нормативна дає рекомендації, формулює правила поведінки економічних суб'єктів.

Завданням економічної науки як такої, що пояснює економічну дійсність, є розкриття економічних законів. Економічний закон - це суттєвий, повторюваний зв'язок між процесами та явищами. Прикладом такого зв'язку є залежність між ціною та попитом на товар: при зростанні ціни попит на нього з боку покупців зменшується. Економічні закони мають відмінності від законів, які вивчаються у природничих науках. Вони реалізуються (здійснюються) у масі явищ, їм підпорядковуються більшість випадків, але можливі й винятки. Такі винятки не є типовими, наприклад, для законів фізики. Закон Всесвітнього тяжіння поширюється на всі об'єкти, що знаходяться на земній поверхні. Натомість, зв'язок між ціною і попитом може здійснюватися в конкретних випадках по-особливому. Зокрема, якщо йдеться про товар, від якого залежить наше життя та здоров'я, зростання ціни не змусить нас відмовитися від його споживання. Якщо купуються товари престижного попиту, то зростання ціни не стає на заваді для багатих людей, які прагнуть володіти певними речами, щоб демонструвати приналежність до певного прошарку суспільства тощо. Основна причина такої особливості економічних законів пов'язана з тим, що вони здійснюються через діяльність людей, наділених свідомістю, волею, власними уподобаннями та інтересами.

3. Роль економічної науки в житті суспільства та окремої людини

Розглянемо, яке значення має економічна теорія в житті суспільства взагалі та окремої людини зокрема. Для цього скористаємося схемами (див. схеми 1.1.2 і 1.1.3).

Пояснення до теми

• Значення економічної науки в житті суспільства проявляється, щонайменше, у двох напрямах: у розробці принципів, що стають основами економічної політики, і в сприянні демократизації суспільства.
• Економічна наука пояснює зв'язки, допомагає зрозуміти такі загальносуспільні явища, як багатство і бідність, безробіття та інфляція, бюджетний дефіцит і державний борг. Знаючи їхню сутність і фактори впливу, можна прогнозувати розвиток подій, здійснювати певні заходи стимулювання або стримування, розвитку або гальмування, шукати ресурси для здійснення або змінювати форми організації.
• Економічна наука сприяє інформованості людей, а отже, і демократизації суспільного життя. Зокрема, суспільство з найнеобхіднішим проявом демократичної організації - виборністю органів влади - передбачає економічну інформованість не лише тих, хто претендує на владу, але й тих, хто обирає претендентів. Урядовці, політичні діячі змушені давати відповідь на важливі економічні питання: чи можливе здійснення соціальних програм, що спричинило падіння курсу грошей, як доцільно змінити систему оподаткування тощо. Якщо найширші кола населення не матимуть хоча б загальних уявлень про зміст економічних явищ, то годі чекати свідомих дій під час виборчих кампаній, референдумів, інших загальнонаціональних або місцевих акцій.

Пояснення до схеми

• Значення економічної науки в житті окремої людини має, щонайменше, три прояви: сприяння раціональній поведінці у сфері споживання, доцільному використанню індивідуальних заощаджень; вміння орієнтуватись у сфері бізнесу; допомога у прийнятті правильного рішення при виборі сфери діяльності.
• Обізнаність в економічній науці дає людині певні уявлення про те, чим може керуватися споживач, обираючи спосіб використання своїх доходів. Людина, яка розуміється на природі інфляції, знає функції різних ринкових установ: банків, акціонерних товариств, страхових компаній тощо, має шанс краще  використати свої гроші і вберегтися від знецінення своїх заощаджень. Той, хто займається власною справою, бізнесом, має здійснювати власну господарську політику. Підприємець, що розуміє причини та наслідки економічних явищ, прийме краще рішення, ніж той, хто не знає цього.
• Обираючи свій життєвий шлях у молодому віці, свою майбутню професію, потрібно не лише враховувати власні уподобання, а й знати, які професії і чому найближчим часом можуть стати непотрібними, а які, навпаки, матимуть попит, де вища оплата праці, які ще, крім заробітної плати, існують законні джерела отримання доходів.

4. Які засоби застосовують в економічному дослідженні?

Арсенал засобів економічної науки є досить різноманітним. Це -класифікація явищ, абстрагування від другорядного, узагальнення тощо. Особлива роль тут належить економічному моделюванню.

Класифікація. Класифікувати - розрізняти процеси та явища за певним критерієм (принципом). Зокрема, за рівнем доходів громадяни країни можуть бути поділені на тих, хто належить до певного прошарку суспільства: низькооплачуваних, середнього чи вищого. За рівнем прибутковості підприємства поділяють на збиткові, малорен  табельні, високорентабельні.

Абстракції. Абстрагування передбачає ігнорування певних впливів, акцентування на чомусь одному. Отже, йдеться про певне спрощення дійсності. Але воно є необхідним, оскільки інакше у складному світі економіки було б неможливо виявити певні закономірності, порядок і логіку. Наприклад, якщо ми хочемо пояснити відмінності у продуктивності двох виробників, то нам слід зосередитися на головному: застосованих ними технологіях і способах організації виробництва. Таким чином реальна дійсність спрощується. Адже на рівень продуктивності можуть впливати кліматичні умови, взаємини з постачальниками, навіть настрої працівників певного підприємства. Але без такого абстрагування — спрощення — ми ніколи б не пояснили жодного явища, не виявили б жодної закономірності.

Узагальнення. Тоді, коли досліджена достатня кількість фактів і виявлені повторювані зв'язки, можна узагальнювати або робити висновки, що стосуються певної групи явищ. Якщо, наприклад, велика кількість споживачів змінює структуру споживання під впливом зміни цін, то можна робити узагальнення про те, що ціни змінюють структуру споживання.

Економічне моделювання. Моделі відображають головні взаємозв'язки між економічними величинами (змінними). При цьому розрізняють зовнішні змінні - процеси, що діють на досліджуване нами явище ззовні, та внутрішні змінні - процеси, що складають зміст досліджуваного явища. Модель показує, як зрушення у зовнішніх чинниках спричиняють зміни у внутрішніх.

Схематично це виглядає так:

Спробуємо змоделювати економічний зміст досить простого явища: купівлі цукерок. Досвід багатьох поколінь покупців дає змогу узагальнити: попит на цукерки залежить від рівня їх цін і доходів споживачів. Це узагальнення можна формалізувати так:

D = F (P,Inc)

де D - попит на цукерки;

Р - ціна цукерок;

Inc - дохід споживачів.

Тут Р та Inc - зовнішні змінні, а D - внутрішня змінна, яка складає зміст явища купівлі.

Зазвичай зв'язки економічних явищ ілюструють графіками.

Графічне зображення. Будь-який графік ілюструє залежність між двома величинами (змінними). Значення однієї величини відкладають на горизонтальній осі графіка, іншої - на вертикальній. Власне лінія графіка демонструє характер залежності між двома явищами. Спробуємо графічно зобразити залежність величини попиту на цукерки від ціни на них. Нехай на вертикальній осі будуть відкладатися значення цін, а на горизонтальній - кількість придбаних споживачами цукерок. Залежність між цінами та кількістю є оберненою: чим нижчі ціни, тим більший попит на цукерки.

Зобразимо це графічно.

Лінія DD графіка відображае попит на цукерки, який зростає,коли ціна стає меншою(рух від точки А до точки В).

Кожна наука певним чином пов'язана з іншими. Існують, так звані, прикордонні сфери на межі наук, де дуже часто започатковуються нові напрями досліджень, нові науки, наприклад, біохімія, геофізика, економічна кібернетика тощо. Спробуємоузагальних рисах визначити, як пов'язана економічна наука з деякими іншими науками, скориставшись схемою 1.1.5.

Зв'язки економічної науки з іншими науками

• Економічна наука найтісніше пов'язана з науками про суспільство: соціологією, політологією, правознавством. Вона має зв'язки з науками про людину і природу: географією, психологією, біологією. У сучасній економічній науці широко застосовуються математичні методи.
• Політологія - наука про характер, функції та органи держави, через які вона здійснює владу. Зв'язок між політологією та економічною наукою полягає у тому, що держава у сучасній економіці є важливою дійовою особою економічних процесів; її владні функції, між іншим, реалізуються й у корегуванні економіки, а економічною основою державної влади є державний бюджет, державний сектор економіки.
• Соціологія - наука про поділ суспільства на різні групи (за національною, майновою, віковою та іншими ознаками), їхню взаємодію та проблеми спільного життя людей як представників певних соціальних груп. Зв'язок між економічною теорією і соціологією досить очевидний: важливою складовою взаємодії, співжиття різних соціальних груп є економічні відносини.
• Право - наука про сукупність встановлених державою норм (юридичних законів), дотримання яких забезпечується заходами державного впливу. Зв'язок між економікою і правом реалізується у тому, що економічні відносини набувають правової форми. Будь-яка країна має закони про власність, організацію підприємств, оподаткування доходів тощо. Створюючи закони, фахівці спираються на реальні економічні процеси, ніби виводячи їх з економічного життя. З іншого боку, прийняті закони певним чином змінюють економічну ситуацію. Коли у вищому законодавчому органі країни ухвалюється закон, то завжди виникає питання, якйогореа-лізація може змінити вже існуючі відносини: розподіл ресурсів і доходів, добробут окремих верств суспільства, економічне зростання тощо.
• Географія - наука про природні та територіально-виробничі комплекси, про розміщення, структуру природних ресурсів, їх економічну оцінку і раціональне використання. Економічна теорія та географія пов'язані між собою тим, що, хоча і з різних боків, обидві досліджують один об'єкт - земельні, сировинні, людські ресурси.
• Психологія - наука про закони відображення людиною навколишнього життя у процесі її діяльності (відчуття, пам'ять, мислення тощо). Економічну науку, як і психологію, цікавлять такі внутрішні регулятори діяльності людини, як її потреби, мотиви діяльності.
• Біологія - наука про будову і функції живих істот, їхнє походження і розвиток, зв'язки між собою й, так званою, неживою природою. Знання в галузі складових біології - генетики і селекції - використовуються для пошуку шляхів удосконалення агротехніки та біотехніки, що, з точки зору економіки, є резервом підвищення ефективності господарювання. Знання з фізіології людини, що визначають шляхи найліпшого використання її можливостей, необхідний для раціональної організації управління діяльністю трудових колективів. Знання з екології - науки про спосіб життя людських організмів, тварин і рослин уїхній залежності відстанузовнішнього середовища - використовуються в економіці для визначення меж розширення виробництва, застосування певних технологій.

Математичні методи мають в економіці щонайширше застосування. На підтвердження цього звернемося до такого факту. Перші лауреати Нобелівської премії з економіки (1969 р.) - Ян Тінберген і Рагнар Фріш - отримали цю найвищу нагороду "за розробку математичних методів аналізу економічних процесів". У цьому підручнику ми не вдаватимемося до складної математики, але окремі поняття, з якими ви ознайомлені на уроках математики, будуть використані. Це сумарні й середні величини, відсотки певних величин, прирости, функції. Якщо географи для ілюстрації певних залежностей малюютькарти та створюють макети рельєфів, фізики і хіміки будуютьсхожі на іграшкові споруди, що відображають внутрішню будову атомів, молекул тощо, то економісти вдаються до графіків функцій. Так само це роблять математики. Мета графіків у підручнику з економіки - допомогти читачеві зрозуміти важливі зв'язки між економічними явищами.

Підсумки теми

• Економічна теорія вивчає, як маютьбути організовані виробництво, обмін продуктами праці, розподіл багатства, споживання в умовах обмежених виробничих ресурсів для якнайповнішого задоволення різноманітних потреб. Проблема розподілу обмежених ресурсів за їх найкращого використання визначає предмет економічної науки.
• Дійовими особами (суб'єктами) економічних відносин можуть бути: виробники і споживачі, покупці та продавці, домашні господарства, держава, підприємці та наймані працівники, власники грошей і землі, торговці та банкіри, органи управління, окремі виробничі колективи та окремі працівники тощо.
• Економічне дослідження розпочинається збиранням і обробкою фактів, продовжується створенням теорій і завершується обґрунтуванням певної економічної політики.
• Значення економічної теорії для суспільства в цілому проявляється через: а) розробку принципів, що складаютьоснови економічної політики, дають можливість прогнозувати події та здійснювати запобіжні заходи; б) сприяння інформованості та демократизації суспільства.
• Значення економічної теорії у житті окремої людини проявляється у сприянні: а) раціональній поведінці у споживанні та використанні власних доходів і заощаджень; б) орієнтуванню у сфері бізнесу; в) правильним рішенням при виборі сфери зайнятості.
• В економічному дослідженні користуються різноманітними класифікаціями, абстрагуванням від несуттєвого, узагальненнями. Тут широко застосовуються моделювання і графічне зображення.
• Економічна наука певним чином пов'язана з іншими науками про суспільство, з науками про природу і людину, широко застосовує математичні методи.

Контрольні запитання та завдання

1.Доповніть наведені визначення економічної науки:
  а) економічна наука вивчає, як створюються і розподіляються продукти у суспільстві;
  б) економічна наука вивчає виробничі ресурси суспільства;
  в) економічна наука досліджує, як краще задовольняти потреби людей.

2. Ви знаєте, що предмет економічної науки різні дослідники у різні часи визначали неоднаково. Спробуйте пояснити, чим це зумовлено. Оберітьіз наведених нижче пояснень ті, які, на вашу думку, точніше пояснюють відмінність у поглядах:
   а) соціальне походження або те, представником якої соціальної верстви був той чи інший дослідник;
   б) час, в який формувалися погляди економіста;
   в)  мета, якій він присвятив своє дослідження;
   г)  рівень розвитку країни, де жив дослідник.

3. Пригадавши один день із життя вашої родини, визначте, в яких випадках її члени ставали дійовими особами (суб'єктами) економічних відносин. В які відносини (виробництва, обміну, розподілу, споживання) вступали члени вашої родини?

4. Яку рольвідіграє класифікація у формуванні знань про економічне життя суспільства? Запропонуйте економічні критерії класифікації:
   а) вітчизняних виробників;
   б) продавців на ринку якогось товару, наприклад, взуття чи одягу;
   в) споживачів взуття чи одягу.

5. Ви, напевно, захоплюєтесьякоюсь із наук шкільного циклу або маєте свої уподобання за його межами. Визначте ті зв'язки, які, можливо, існують між вашим улюбленим предметом і економічною наукою.

І.Ф.Радіонова, В.В. Радченко, Економіка,10 клас
Вислано читачами з інтернет-сайту

_{Вся економіка онлайн, конспекти економіки, календарно-тематичний план згідно шкільної програми, вивчай економіку безкоштовно}

Зміст уроку

 конспект уроку і опорний каркас
 презентація уроку
 інтерактивні технології
 акселеративні методи навчання

Практика
 тести, тестування онлайн
 задачі та вправи
 домашні завдання
 практикуми та тренінги
 питання для дискусій в класі

Ілюстрації
 відео- та аудіоматеріали
 фотографії, малюнки
 графіки, таблиці, схеми
 комікси, притчі, приказки, кросворди, анекдоти, приколи, цитати

Доповнення
 реферати
 шпаргалки 
 фішки для допитливих
 статті (МАН)
 література основна та додаткова
 словник термінів

Удосконалення підручників та уроків
 виправлення помилок в підручнику
 заміна застарілих знань новими 

Тільки для вчителів
 календарні плани
 навчальні програми
 методичні рекомендації
 обговорення

 Ідеальні уроки-кейси

Якщо у вас є виправлення або пропозиції до даного уроку, напишіть нам.

Якщо ви хочете побачити інші корективи і побажання до уроків, дивіться тут - Освітній форум.