Текущая версия на 08:06, 15 октября 2012

Гіпермаркет Знань>>Українська мова>>Українська мова 10 клас>>Українська мова: Будова тексту. Мовний аналіз тексту.

§ 16. Будова тексту

275. І. Прочитайте. Визначте, яку будову має текст.
                                                               Дороговкази в майбутнє.
Таку книжку видав Богдан Гаврилишин, дійсний член Всесвітньої академії наук і мистецтв, Всесвітньої академії менеджменту, іноземний член АН України, Керівник Фонду відродження української культури, член Правління Римського клубу. Вона про те, де стоїть світове співтовариство, де стоїть Україна напередодні третього тисячоліття.

Майбутнє України Богдану Гаврилишину бачиться оптимістично. Підстави для таких прогнозів — потужний потенціал нашої країни: родюча земля, природні багатства, велика промисловість і насамперед люди. Порівняно з рештою світу, пише автор, навіть із західними державами в Україні високий загальний рівень освіти і водночас низький рівень зарплати. Якщо врахувати досить сумлінне ставлення до праці, то можна твердити, що Україна бодай в майбутньому дістане змогу приєднатися до світової економіки, здобути на світових ринках місце для себе і таким чином стати однією з провідних держав Європи.

II. Зіставте свої висновки з відомостями про будову тексту, що подаються нижче.
До складу тексту входять як поєднані між собою речення, так і надфразові єдності або складне синтаксичне ціле.

У надфразовій єдності можна виділити дві частини : одна з них подібна до підмета і логічного суб'єкта (це текстовий суб'єкт), а друга частина — до присудка і логічного предиката (це текстовий предикат)! Текстовий суб'єкт (С) означає те, про що говориться в тексті. Текстовий предикат (П) — це те, що говориться в тексті про текстовий суб'єкт. Текстовий суб'єкт і текстовий предикат виражаються цілими реченнями — одним, двома або кількома. Проаналізуємо текст:

Сосна щедро годує багатьох лісових мешканців. Майже протягом усього року її глицею живляться глухарі. Найкращі ласощі для лося — молоді соснові пагони та кора дерев. Білки, бурундуки, шишкарі з великим задоволенням поїдають соснове насіння.

Навіть рибний молодняк охоче ласує сосновим пилком, який навесні тоненькою плівкою затягує усі плеса лісових озер та річок.
У цьому тексті перше речення — суб'єкт, в якому йдеться про сосну як джерело корму для тварин. А воф наступні речення становлять предикат. У них конкретизується думка, виражена суб'єктом. Графічно зв'язки між реченнями у тексті відображаються
так:

Зв'язок першого речення з будь-яким із наступних є послідовним, або ланцюговим, тому що певний елемент першого речення стає вихідним пунктом у наступних. А зв'язок між другим, третім, четвертим і п'ятим реченням єпаралельним, оскільки вони рівнозначні стосовно першого, яке вони конкретизують. Аналогом ланцюгового і паралельного зв'язку є відповідно підрядний і сурядний зв'язки на інших синтаксичних рівнях. Проаналізуємо продовження попереднього тексту:

Сосна росте на пісках, на скелях, на позбавлених рослинності та грунту кам'яних розсипах. Вона закріплює їх та захищає круті схили від обвалів і зсувів, зупиняє сипучі піски, оберігає від замулення річки. Завдяки сосні пощастило приборкати безкраї Олешківські піски, які протягом віків захоплювали все нові землі на півдні України. Колишня піщана пустеля перетворилася нині на зелений сосновий бір.

Як бачимо, зв'язок між реченнями ланцюговий. Водночас при такому зв'язку спостерігається діалектика суб'єктно-предикатних відношень. Наприклад, друге речення цієї надфразової єдності є предикатом першого рангу стосовно першого речення, але водночас воно є суб'єктом другого рангу відносно третього речення. Аналогічне відношення третього речення стосовно другого і четвертого речень. У поданій надфразовій єдності сусідні речення поєднані к о н-тактннм зв'язком, а ті, що знаходяться на відстані,— дистантним.   Наприклад,  дистантним зв'язком пов'язані перші речення обох надфразових єдностей.

Плавність розгортання теми у великих текстах забезпечується також ретроспективним і перспективним зв'язками.

Ретроспективний зв'язок — це опора на вже сказане, а перспективний — як буде розгортатися виклад у подальшому. Зокрема, засобом ретроспективного зв'язку є повтор слова сосна у перших реченнях поданих надфразових єдностей, що тематично єднає ці структури.

Одним із засобів перспективного зв'язку є зачин у казках (Діялося це за царя Гороха...»), слова типу по-перше, по-друге: наведемо приклад, проаналізуємо факти, уявімо ситуацію і т. ін.

276. І. Прочитайте. Назвіть види зв'язків, які використані в цьому тексті.
                                                                         «Спіть, хлопці,спіть...»
Так називалася робота Нила Хасевича, представлена ним на виставці на початку 40-х років у Львові. Створена на мотив відомої пісні української повстанської армії, з якою художник пов'язав свою подальшу долю. Тому й заборонялося в нас донедавна говорити про нього і про його творчість, навіть ранню...

   Графікою Хасевича милувалися знавці на виставках у Луцьку, Рівному, Празі, Берліні, Чикаго, Лос-Анджелесі. Високо поціновуючи створені ним книжкові знаки, сучасники ставили його в один ряд з майстрами української графіки Василем Кричевським, Оленою Сах-новською, Оленою Кульчнцькою, Петром Холодним, Святославом Гординським. Він міг би й далі успішно працювати в цьому жанрі. Але інші герої вже кликали за собою. Ті, з ким разом пішов воювати за свободу України. Цілий альбом «Волинь у боротьбі» присвятив художник будням повстанців у лісах, котрі ретельно прочісували чекісти. Тоді з Москви прийшов наказ негайно розшукати автора малюнків «і перепинити його антира-дянську діяльність». 4 березня 1952-го біля села Сухівці було оточено бункер. Здаватися Нил Хасевич не хотів. І загинув разом із своїми товаришами. Спіть, хлопці, спіть... (В. Шиляєв.)

Визначте, з яких мікротем складається текст. На основі тексту складіть усне висловлювання на тему «Художник Нил Хасевич».
 
Зверніть увагу!
Перше речення (заголовок) і останнє наведеногв вище тексту одне й те ж, хоч мають різний смислі Це один з конструктивних прийомів організації тексту — прийом рамки. Якщо в тексті щось протиставляється чомусь, то має місце прийом контрасту. Коли ж демонструється альтернативне протиставлення і вказується на можливість вибору одного з двох положень (або... або...), то це прийом дилеми.

277. І. Прочитайте. Визначте текстовий суб'єкт і текстовий предикат першого абзацу.

                                                                          Яків Гніздовський
  Він є одним із найвідоміших графіків і малярів США українського походження. Народився 27 січня 1915 року в селі Пилипчому Борщівського повіту на Тернопільщині. Мистецьку освіту здобув у Варшавській Академії красних мистецтв та Хорватській Академії мистецтв у Загребі. Подальша його творчість пов'язана з Мюнхеном. Там оформив багато україномовних книг і журналів та змалював кілька картин на побутові теми. 1949 року Гніздовський емігрував до США.

  Темами для своїх малярських творів Гніздовський обирав пейзажі, натюрморти, а також анімалістику (зображення тварин і птахів). Проте розв'язував ці теми дуже глибоко, на філософському рівні. Він знаходив у довкіллі все досконале, гармонійне, неначе для того, щоб підвести глядача до думки, що Бог створив світ і все в ньому є прекрасним. Твори Гніздовського мають найвідоміші музеї світу і багато приватних збирачів. Є його твори і в Білому домі — резиденції Президента США. Помер митець 8 листопада 1985 року в Нью-Йорку, його прах знаходиться в соборі св. Івана Богослова. (За Д. Степовиком)

II. Чи можна другий абзац поділити на частини? Чи завжди збігаються мікротема і абзац?
III. З'ясуйте, до якого типу і стилю мовлення належить текст. Чи впливає це на його будову?
IV. На основі двох попередніх текстів складіть письмове висловлювання на тему «Дві долі».

Для текстів типу розповіді характерний послідовний розвиток подій. У розповіді художнього, публіцистичного стилю виділяються експозиція, зав'язка, розгортання подій, кульмінація і розв'язка. У розповідь звичайно вводяться описи, роздуми, діалоги. Тексти-розповіді ділового чи наукового стилів простіші за будовою: в них не завжди простежується кульмінація, рідко вставляються роздуми, діалоги, описи.

У текстах-описах відображаються характерні ознаки описуваного об'єкта. Описи наукового і ділового стилів відзначаються повнотою, докладністю, тоді як в художньому стилі повнота охоплення об'єкта не є обов'язковою.

У текстах-роздумах доводяться або заперечуються певні тези, розкриваються зв'язки між явищами дійсності. Спосіб викладу змісту в текстах-роздумах може бути дедуктивним чи індуктивним. При дедуктивному викладі текст починається з тези, яка в наступних реченнях доводиться або спростовується. Завершується такий текст висновками. При індуктивному викладі спочатку наводяться окремі факти, на основі яких потім робиться висновок.

278. І. Прочитайте. Визначте, до якого типу і стилю мовлення належить текст.
Чуга — це короткий, не довший ніж по коліна одяг без коміра, а тільки з вирізом для шиї, що обшитий шкірою або червоним сукном. Рукава довгі і рівні, без будь-яких оздоб. Чуга тчеться з овечої вовни таким способом, що зверху виглядає як велика овеча шкіра з довгою вовною, а всередині — густа тканина. Отже, чуга подібна на вивернутий кожух. Чуги робляться для жінок білі, а для чоловіків чорні. (О. Воропай.)

II. Накресліть схему тексту, відбивши зв'язки між реченнями.
279. І. Прочитайте. Охарактеризуйте будову тексту.

Історики в усі часи неоднаково оцінювали постать гетьмана Хмельницького. Складні-бо то події, центральною фігурою яких він був. Однак основні й об'єктивні наслДдки діяльності Богдана свідчать на його користь, їх два. І обидва історично значимі і незаперечні. По-перше, український народ визволився від польсько-шляхетиького ярма. По-друге, Україна стала самостійною державою — козацькою республікою, досвід якої, хоч і короткий, має повчальні демократичні здобутки. При цьому Україна вперше вийшла на міжнародну арену як самостійна політична сила. Переговори з Кримом л Туреччиною, Молдавією, Семигородом (Трансільванія) Польщею, Австрією, Швецією, Росією вела як державі з державами. І не вина Богдана, що його наступники за нових обставин не зуміли відстояти козацькі вольности Донині гетьман Богдан-Зиновій Михайлович Хмели ницький залишається видатним подвижником української історії. (За А. Онищенком.)

II. Побудуйте і залишіть аналогічне висловлювання про гетьмана І. Мазепу.
280. І. Прочитайте. Визначте, які види зв'язків наявні в тексті.

                                                                         Маестро з Глухова
У Болонській музичній академії золотими літерами на мармурі викарбувано ім'я Максима Березовського. 1771 року йому тут було присвоєно звання академіка як видатному музиканту.

Талант до музики у Максима помітили ще в дитинстві. З милого серцю Глухова їде він на навчання до Києво-Могилянської академії. Скоро і тут помітили його талант та й відправили до Санкт-Петербурга у Придворну капелу. А згодом, як одного з найобдаро-ваніших її співаків, посилають Максима на навчання до Італії.

Багато літ маестро із славного українського містечка Глухова зачаровував своїм красивим голосом найвишуканішу італійську публіку. На сцені театру у Ліворно поставив Максим Созонтович оперу «Демофонт», виявив себе талановитим творцем церковної музики. Та коли повернувся до Петербурга, царедворці його не помітили. Зарахували знову до капели без будь-якої посади і перспективи. Три роки приниження і відчаю призвели талановиту людину до білої гарячки, а закінчилася ця життєва драма трагедією — самогубством.

Музична спадщина М. Березовського належить до класики хорового мистецтва. Лейтмотивом у ній є українська пісенна мелодія. Сьогодні хори і концерти Максима Березовського наснажують наше музичне відродження. (За Н. Руденко.)

II.    Виділіть мовні засоби міжфразового зв'язку.
III.    Порівняйте свої відповіді з поданою нижче інформацією.

Засоби міжфразового зв'язку за функцією поділяються на такі, що забезпечують єдність змісту тексту, і ті, що виражають логічні зв'язки між частинами тексту.

До засобів, що забезпечують єдність змісту тексту, належать лексичний повтор, займенники і прислівники (хлопець — він, за річкою — там), синоніми, перифрази (лев — цар звірів), близькі за змістом слова (метробудівці — будівельники метро), контекстні синоніми (О. Гончар — письменник), родові і видові назви (сосна — дерево), метафори (сніг — біла ковдра) і метонімії (Франція — Париж). До цих же засобів належать і тематично близькі групи слів, протилежні за змістом слова, відповідність часово-видових форм, питальні риторичні речення.

Засобом вираження логічних відношень між частинами тексту служать вставні слова, що вказують на послідовність аргументів (по-перше, по-друге, отже, як бачимо), речення із загальним значенням, слова із просторовим чи часовим значенням (справа — зліва, одного разу — потім — пізніше), називні речення, сполучники (а, але, адже та ін.), частки (же, навіть), вставне слово навпаки тощо.

281. І. Прочитайте. Назвіть мовні засоби міжфразового зв'язку.
                                                                   Український Моцарт
1758 року до Придворного хору у Петербурзі зараховано «камер-співаком» семирічного хлопчину з українського міста Глухова. У чарівний світ музики прийшов тоді її майбутній класик Дмитро Степанович Бортнянський. Юний співак одразу привернув увагу красивим м'яким і водночас сильним дискантом. В одинадцять літ він співає головну жіночу, а через три роки головну чоловічу партію в опері «Альцеста».

В Італію він приїхав шістнадцятилітнім хлопцем удосконалюватися в музиці і співі. А на батьківщину повернувся зрілим композитором, автором трьох опер, кількох ораторій. Петербург обдаровує Бортнянського званням композитора Придворного хору. А далі... міняються часи, змінюються царі, а Бортнянський до останніх своїх днів залишається на чолі музичного життя столиці.

Композиторська спадщина Дмитра Бортнянського багата й різноманітна за жанрами. Передовсім то — шість опер, хорові культові твори, концертні увертюри, камерні ансамблі, сонати, п'єси для фортепіано, романси і навіть музика для військових оркестрів. В усьому тому розмаїтті нерідко звучать мотиви українських народних пісень.

Біографи Д. Бортнянського слушно називають його українським Моцартом. Бо він і справді є яскравою зіркою у світовій музичній культурі. (За Н. Руденко.)

II. На основі текстів «Маестро з Глухова» і «Український Моцарт» складіть висловлювання на тему «Знамениті глухівчани».

282.    І. Прочитайте подані вислови. Доберіть з них ті, які ви зможете конкретизувати, додавши власні міркування, спостереження.

1. Ніяка причина не вибачає неввічливості. (Т. Шевченко.) 2. Ви споглядаєте зірку з двох причин: тому, що вона блищить, і тому, що вона незбагненна. Але поряд з вами — сяйво ще ніжніше і таємниця ще глибша — жінка. (В. Гюго.) 3. Щоб розпізнати людину, треба її полюбити. (Л. Фейербах.) 4. Усміхнись над своїми прикрощами і гіркота їх зникне. Усміхнись над своїм супротивником — зникне його озлоблення. Усміхнись і над своїм озлобленням — зникне і воно. (Я. Райніс.)

II. Напишіть невеликий письмовий твір-роздум на одне з висловлювань.
283.    І. Прочитайте. Які запитання виникають при ознайомленні з текстом? Про що ми можемо здогадатися, хоч про це в тексті не розповідається? Назвіть інші тексти, що близькі за тематикою до поданого.

                                                                             Видатний музикант.
  Діячі української культури добре знають ім'я Кошиця, яке відоме усьому світові. Але широкому загалу це ім'я маловідоме.
  Народився Олександр Кошиць у 1875 році в сім'ї священика села Ромашки Канівського повіту на Київщині. Змалку перебував під впливом народної музики: знала багато пісень мати, співала вся родина. Закінчив Київську духовну семінарію і академію, працював учителем, викладачем співів різних навчальних закладів Києва, керував хором студентів Київського університету, пропагував твори Лисенка, Стеценка, Леонтовича, Демуцького. Концерти колективів Кошиця з народними піснями, веснянками, колядками під час шевченківських днів перетворювалися на свята української музичної культури.

Композиторська діяльність митця пов'язана з театром Миколи Садовського. Він створює музику до п'єс «Зачароване коло», «Козак старого Млина», до спектаклю «Вій».

1919 року О. Кошицю було запропоновано організувати Українську капелу і поїхати за кордон. Концертні шляхи колективу з тріумфальним успіхом пролягли через Австрію, Францію, Англію, Німеччину, США...

Помер видатний композитор, диригент, популяризатор української пісні у Вінніпезі (Канада), куди приїхав 1941 року. До останнього подиху він мріяв повернутися додому, у золотоверхий Київ. Не судилось. Тоталітарний режим не визнавав, не шанував геніїв. (За А. Чалою.)

II.    Назвіть види і засоби міжфразового зв'язку.
III.    На основі тематично близьких текстів складіть письмовий твір на тему «Нашого цвіту — по всьому світу».

О.М.Біляєв, Л.М.Симоненко Українська мова 10-11 клас

Надіслано читачами з інтернет-сайту

_{Матеріали з української мови 11 класу, завдання та відповіді з української мови по класам, плани конспектів уроків з української мови 11 класу}

Зміст уроку
 конспект уроку і опорний каркас                      
 презентація уроку 
 акселеративні методи та інтерактивні технології
 закриті вправи (тільки для використання вчителями)
 оцінювання 

Практика
 задачі та вправи,самоперевірка 
 практикуми, лабораторні, кейси
 рівень складності задач: звичайний, високий, олімпійський
 домашнє завдання 

Ілюстрації
 ілюстрації: відеокліпи, аудіо, фотографії, графіки, таблиці, комікси, мультимедіа
 реферати
 фішки для допитливих
 шпаргалки
 гумор, притчі, приколи, приказки, кросворди, цитати

Доповнення
 зовнішнє незалежне тестування (ЗНТ)
 підручники основні і допоміжні 
 тематичні свята, девізи 
 статті 
 національні особливості
 словник термінів                          
 інше 

Тільки для вчителів
 ідеальні уроки 
 календарний план на рік 
 методичні рекомендації 
 програми
 обговорення

Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, напишите нам.

Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - Образовательный форум.